Мобілізований помер після побиття у казармі ТЦК на Хмельниччині
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області розглянув кримінальне провадження щодо обвинувачення чоловіка у заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, за ч. 2 ст. 121 КК України. Суд досліджував обставини смерті мобілізованого, який перебував у приміщенні відділення соціально-побутової адаптації територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також оцінював показання свідків, результати слідчих експериментів, висновки судово-медичних експертиз і доводи сторони захисту.
Обставини справи № 688/2650/25
Судом встановлено, що у спальному приміщенні відділення соціально-побутової адаптації між обвинуваченим та потерпілим на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, який переріс у бійку.
Суд також встановив, що обвинувачений завдав обвинувачений завдав потерпілому удару кулаком у ділянку щелепи, від чого той упав на підлогу, вдарився потилицею та втратив свідомість. Через деякий час, продовжуючи насильницькі дії, обвинувачений стягнув потерпілого з ліжка на підлогу та завдав йому численні удари руками по голові, грудній клітці та тулубу.
У результаті потерпілий отримав закриту черепно-мозкову травму, численні крововиливи, переломи ребер, гемоторакс, розрив нирки та інші тілесні ушкодження, які у сукупності були кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення. Наступного дня потерпілий помер у лікарні. Судово-медична експертиза встановила, що смерть настала внаслідок поєднаної травми голови, грудної клітки та живота, яка ускладнилася травматичним шоком.
Обвинувачений вини не визнав. Він стверджував, що потерпілий поводився неадекватно, неодноразово намагався залишити приміщення, а працівники ТЦК застосовували до нього фізичну силу та робили заспокійливі інʼєкції. За словами обвинуваченого, він лише кілька разів ударив потерпілого долонею по обличчю та намагався його заспокоїти, тоді як тілесні ушкодження, на його думку, могли бути спричинені працівниками ТЦК.
Потерпілі наполягали, що до побиття могли бути причетні також працівники територіального центру комплектування, оскільки, на їхню думку, така кількість тілесних ушкоджень не могла бути завдана без участі або відома інших присутніх у приміщенні осіб.
Що сказав суд
Суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого підтверджується сукупністю доказів, зокрема показаннями свідків, результатами слідчих експериментів, протоколами огляду місця події та висновками судово-медичних експертиз. Свідки повідомляли, що бачили, як обвинувачений наносив потерпілому удари руками та ногами, а також чули звуки побиття. Частина свідків вказувала, що після дій обвинуваченого потерпілий вже не підводився та перебував без свідомості.
Судово-медичний експерт підтвердив, що потерпілому було завдано щонайменше 26 ударних травмуючих дій тупими твердими предметами, а всі тяжкі тілесні ушкодження необхідно розглядати у єдиному механізмі виникнення. Експерт зазначив, що ушкодження могли бути спричинені ударами руками та ногами і перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку зі смертю потерпілого.
Суд зазначив, що визначення кількості осіб, які могли завдати тілесні ушкодження, не належить до компетенції судово-медичного експерта. Разом із тим суд визнав доведеним, що саме дії обвинуваченого перебувають у причинному зв’язку з настанням смерті потерпілого.
Також суд врахував результати службового розслідування, за підсумками якого окремих працівників ТЦК було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків.
Показання обвинуваченого про те, що він лише кілька разів ударив потерпілого долонею та не завдавав тяжких тілесних ушкоджень, суд визнав недостовірними, оскільки вони спростовувалися іншими дослідженими доказами. Суд критично оцінив показання обвинуваченого про те, що він лише кілька разів ударив потерпілого долонею, оскільки вони суперечили сукупності досліджених доказів.
Суд також зазначив, що версія захисту не пояснює всі встановлені у справі обставини та суперечить показанням очевидців і висновкам експертиз.
При оцінці доказів суд застосував стандарт доведення «поза розумним сумнівом», наголосивши, що версія обвинувачення має бути єдиною логічною версією подій, яка узгоджується з усією сукупністю встановлених фактів. Суд підкреслив, що обґрунтований сумнів щодо винуватості особи повинен бути спростований допустимими доказами, а сукупність досліджених доказів у цьому провадженні підтверджує винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Суд визнав обвинуваченого винним у умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого, і призначив йому покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
