Уряд спростив 13 процедур і оновив підходи до оплати праці держслужбовців – результати реформи держуправління

Україна продовжує рух у напрямку європейської інтеграції, зокрема і у питанні реформування системи державного управління. Минулого року було виконано 21 із 23 запланованих заходів Стратегії реформування держуправління, а загалом від початку її реалізації завершено 36 із 43 кроків. Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Олена Шуляк, коментуючи результати річного Звіту щодо реалізації Стратегії на 2022–2025 роки.

Серед найвагоміших досягнень вона виділила набуття чинності закону, який вносить зміни до майже 200 законодавчих актів для впровадження адмінпроцедури та усуває колізії між Законом «Про адміністративну процедуру» та спеціальними законами й наближає українське законодавство до стандартів ЄС. Не менш значущим кроком стало ухвалення Закону «Про публічні консультації».

Реформа переходить у категорію передумов членства в ЄС

За словами Шуляк, реформа держуправління поступово виходить за межі технічних змін і перетворюється на ключову передумову вступу України до ЄС. Її основні напрями:

• покращення якості публічних послуг і процедур,
• професійна публічна служба,
• ефективне врядування.

Ці частини реформ є також індикаторами програми Ukraine Facility, в межах якої Україна до 2027 року отримує 50 млрд євро.

Адмінпроцедура: законодавче узгодження та цифровізація

Окремим пунктом, поінформувала Олена Шуляк, є перший напрям Стратегії – якісні послуги та зручні процедури. Тут важливим кроком стало набрання чинності Закону «Про адміністративну процедуру» через ухвалення парламентом і набуття чинності комплексного закону про зміни до спеціального законодавства. 

За словами Шуляк, у 2024 році Верховна Рада ухвалила Закон № 4017-IX, який вносить зміни до 196 законодавчих актів і усуває колізії між загальним Законом «Про адміністративну процедуру» та спеціальними законами.

«Паралельно уряд спростив низку конкретних процедур, і замість запланованих п’яти маємо тринадцять спрощених процесів надання публічних послуг», – уточнила народна депутатка. 

Нова система оплати праці держслужбовців

Другий великий блок Стратегії, на який звернула увагу Олена Шуляк, – це професійна публічна служба та управління персоналом. У 2024 році, згідно зі звітом, розпочато реформу системи оплати праці держслужбовців – через рішення в законі про Державний бюджет запроваджено нову логіку, коли заробітна плата базується на прозорій класифікації посад. 

Утім, не всі цільові показники щодо частки держслужбовців, які пройшли підвищення кваліфікації, вдалося досягти, тож це завдання переходить у наступні роки.

Водночас, як писала Судово-юридична газета, Рада суддів України (РСУ) повідомила про численні звернення працівників апаратів місцевих та апеляційних судів щодо проблем, які виникли після впровадження Єдиної системи класифікації посад державної служби.

Нову систему запровадили постановою Кабінету Міністрів №1409 наприкінці 2023 року, однак її практичне застосування в судах призвело до нерівності в оцінюванні та оплаті праці співробітників, вказують в РСУ.

Важливість реформи для держави та партнерів

Олена Шуляк підкреслила, що реформування держуправління — це не лише внутрішня потреба України, а й вимога міжнародних партнерів. Прозорість звітності, чіткі цифри та готовність визнавати проблеми є частиною нової культури управління, яку будує Україна.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.