ВРП визнала власні порушення у дисциплінарній справі судді Павла Вовка
27 листопада 2025 року у Великій Палаті Верховного Суду відбувся розгляд скарги судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка Павла на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Не зважаючи на те, що оскаржуване рішення складається більш ніж зі 100 сторінок, а сама скарга – більш ніж зі 150, головуючий суддя Кривенда Олег надав представнику судді на виступ лише 5 хвилин.
Адвокат судді Валерія Лутковська під час виступу наголошувала на чисельних порушеннях, допущених ВРП під час розгляду дисциплінарної скарги, зокрема процедурних порушень Регламенту та Закону, наголосивши на помилковому обрахуванні строків застосування дисциплінарного стягнення.
Ключовим моментом на який адвокат судді звернула увагу було те, що ВРП, незважаючи на чітку заборону визначену у кримінальному процесуальному законі, неправомірно використала матеріали негласних слідчих розшукових дій у дисциплінарному провадженні, попри відсутність оцінки цих матеріалів судом.
Окрім цього, пані Лутковська Валерія зазначила, що порушення допущені ВРП, суперечать не тільки нормам кримінального процесуального законодавства, а й усталеній практиці ЄСПЛ, з огляду на втручання у приватне життя заявника. Водночас представник ВРП фактично визнала, що суддю ОАСК Вовка було звільнено неповноважним складом Вищої ради правосуддя, пояснюючи порушення тим, що в іншому випадку ВРП не змогла б вирішити питання про його звільнення.
Згідно закону, засідання ВРП у пленарному складі, є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя. Тобто у ньому мають брати участь не менше одинадцяти її членів.
При цьому, питання відводів у справі судді Вовка (ключове питання до повноважності складу ВРП) вирішували у складі 10 членів Ради, що є незаконним.
Після виступів представників сторін, ВП ВС оголосила перерву до 29 січня 2026 року.
Таким чином, у стороннього спостерігача у справі виникають обґрунтовані сумніви щодо повноважності складу ВРП, відсутності порушення правил відводу членами Вищої ради правосуддя, так само як щодо можливості використання матеріалів НСРД у дисциплінарній справі, попри законодавчу заборону на таке використання. У контексті цієї складної справи, де обсяги матеріалів сягають сотень сторінок, а правові аргументи потребують ретельного викладу, надання судом додаткового часу для їх обґрунтування є не просто формальністю, а запитом на справедливість.
Ретельне та неупереджене вислуховування ключових аргументів відіграє вирішальну роль у встановленні об'єктивної істини та забезпеченні права на захист. Надати цю можливість – означає підтвердити вірність принципам верховенства права та гарантувати, що жодна важлива обставина не залишиться поза увагою суду.
Раніше фундації DEJURE разом із її очільником Михайлом Жернаковим неодноразово здійснювала спроби тиску на Верховний Суд у цій справі, публічно закликаючи його прийняти незаконне рішення проти судді Вовка П.В.
Зокрема, це проявляється в тому, що від імені цієї організації в соцмережах поширювалися пости про те, що нібито Велика Палата ВС намагається змінити свою позицію про використання матеріалів кримінальних проваджень у дисциплінарних справах, про вплив неназваних осіб на Верховний Суд, надання оцінки рішенню Верховного Суда якого той ще не виніс, а також заклики до своїх прибічників ходити на судові засідання з метою впливу на Верховний Суд.
До речі, 24 листопада Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень вирішила повторно викликати керівника фундації DEJURE Михайла Жернакова на засідання ТСК із застосуванням примусового приводу, оскільки той за викликами не з’являвся.
Судово - юридична газета раніше згадувала, що 05.11.2025 року Перший сенат КСУ відкрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Павло Вовк звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) пункт 61 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами, згідно з яким «переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у разі реорганізації або ліквідації суду, в якому такий суддя обіймає посаду, може здійснюватися без конкурсу виключно після підтвердження таким суддею відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“».
Також, Велика Палата ВС зазначала, що запровадження строку давності притягнення судді до відповідальності за дії, що підпадають під порушення присяги, є заходом, який покращує становище судді порівняно із ситуацією, коли такий строк законодавством визначений не був, а тому застосування трирічного строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не суперечить положенням статті 58 Конституції України.
Крім того, 12 серпня РАУ ухвалила рішення № 82, в якому зазначила про порушення членом Вищої ради правосуддя Романом Маселко адвокатської етики та ініціювала дострокове припинення його повноважень, як члена Вищої ради правосуддя.
У відповідь Вища рада правосуддя запропонувала РАУ звернути увагу на необхідність утриматися від заяв та прийняття рішень, які підривають авторитет правосуддя та дискредитують діяльність Вищої ради правосуддя як колегіального, незалежного, конституційного органу державної влади та суддівського врядування.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
