Запровадження строку давності притягнення судді до відповідальності за порушення присяги: ВП ВС

17:07, 15 августа 2020
Запровадження строку давності притягнення судді до відповідальності за дії, що підпадають під порушення присяги, є заходом, який покращує становище судді порівняно із ситуацією, коли такий строк законодавством визначений не був, а тому застосування трирічного строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не суперечить положенням статті 58 Конституції України.
Запровадження строку давності притягнення судді до відповідальності за порушення присяги: ВП ВС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Позивач звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП про визнання нечинним і скасування рішення відповідача про звільнення його з посади судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області на підставі п. 3 ч.6 ст. 126 Конституції України та поновлення на посаді судді. На переконання позивача, відповідач прийняв оскаржуване рішення з порушенням установленого законом трирічного строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про упередженість і необ`єктивність прийнятого ВРП рішення. КАС ВС позов задовольнив частково: визнав протиправним і скасував рішення про звільнення позивача з посади судді; у задоволенні решти позовних вимог - відмовив. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.

Правова позиція ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками суду першої інстанції, що ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення діяла на підставі та в межах визначених Конституцією та законами України повноважень.

Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо порушення ВРП строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з таких міркувань.

На момент вчинення дій, які ВРЮ у своєму рішенні розцінила як порушення суддею присяги, норми законів України № 2453-VI та № 22/98-ВР не передбачали жодних обмежувальних строків притягнення судді до відповідальності за порушення присяги. Законом України від 12.02.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII) було внесено зміни до Закону № 22/98-ВР, які набрали чинності з 27.02.2015 та викладено Закон № 2453-VI у новій редакції, що набрала чинності з 28.03.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону № 22/98-ВР (у редакції Закону № 192-VIII) провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.

Згідно із ч. 4 ст. 96 Закону № 2453-VI (у редакції Закону № 192-VIII) дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Отже, після набрання чинності Законом № 2453-VI (у редакції Закону № 192-VIII) уповноважений орган має право вирішувати питання про притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, в тому числі вчинені до набрання цим Законом чинності, протягом строку, встановленого частиною четвертою статті 96 зазначеного Закону, тобто не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

При цьому запровадження строку давності притягнення судді до відповідальності за дії, що підпадають під порушення присяги, є заходом, який покращує становище судді порівняно із ситуацією, коли такий строк законодавством визначений не був, а тому застосування трирічного строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не суперечить положенням ст. 58 Конституції України.

Відповідно  до ч.1 ст. 56 Закону № 1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених п. 2, 3, 5 та 6 ч. 6 ст. 126 Конституції України, розглядається на засіданні ВРП. Указаною статтею не встановлено строків для прийняття рішення ВРП та не передбачено застосування строків при розгляді подання відповідного органу про звільнення судді з посади.

Таким чином, помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що дисциплінарне стягнення щодо позивача застосоване після спливу передбаченого законом строку.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення ВРП про звільнення позивача з посади судді прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстав для скасування вказаного рішення відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону № 1798-VIII немає, а тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог позивача є помилковим

Із повним текстом постанови ВП ВС від 14.05.2020 у справі № 9901/187/19 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про публікації адвоката у Facebook як підстави притягнення до відповідальності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду