Шахраї відновили SIM-карту та оформили кредит на 7 тисяч гривень: суд визнав договір недійсним
Чоловік дізнався про кредит на своє ім’я лише після повернення з-за кордону. Гроші він не отримував, договір не підписував, а номер телефону, який використовувався для оформлення позики, виявився перевипущеним без його участі. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області став на бік чоловіка та визнав електронний кредитний договір недійсним, наголосивши: без реального волевиявлення особи електронний правочин не створює юридичних наслідків.
Обставини справи №607/26966/24
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсним кредитний договір, укладений 31 жовтня 2024 року з фінансовою компанією на суму 7 000 гривень. За його словами, у період з 20 жовтня по 1 листопада 2024 року він перебував за межами України — у Молдові та Єгипті, що підтверджувалося відмітками у закордонному паспорті.
Саме в цей час невідомі особи отримали доступ до його телефонного номера. Як встановив суд, SIM-карту було перевипущено на території України, після чого номер використали для проходження дистанційної ідентифікації через BankID та авторизації в електронних сервісах. У результаті від імені позивача було укладено електронний кредитний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, який надсилається SMS-повідомленням.
Про існування кредиту чоловік дізнався вже після повернення в Україну.
Позиція фінансової компанії
Відповідач наполягав, що договір укладено законно. Фінансова компанія зазначала, що кредит було оформлено через її сайт відповідно до законодавства про електронну комерцію, а позичальник нібито самостійно пройшов реєстрацію, отримав SMS-код і підтвердив укладення договору. На думку відповідача, без волі позивача та введення одноразового ідентифікатора укладення договору було б неможливим.
Також компанія вказувала, що відсутність вироку у кримінальному провадженні не доводить факту шахрайства, а позивач мав можливість відмовитися від договору у передбачений законом строк.
Що встановив суд
Суд дослідив дані ПриватБанк щодо BankID-авторизацій, а також інформацію Київстар про перевипуск SIM-карти, рух телефонного номера між базовими станціями та використання мобільного інтернету.
Із наданих доказів убачалося, що кредитний договір було укладено на території України в нічний час, тоді як позивач фізично перебував за кордоном. Суд також встановив, що SIM-карту з його номером відновлювали в Україні без його участі, а отже він не міг отримувати SMS-коди та підтверджувати укладення договору.
Правова оцінка
Суд виходив із положень Цивільного кодексу України про те, що правочин є дійсним лише за наявності вільного та усвідомленого волевиявлення сторін. Факт технічного підписання електронного договору одноразовим ідентифікатором сам по собі не підтверджує волі особи, якщо доведено, що вона фізично не могла брати участь у правочині.
Суд також зазначив, що відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні не позбавляє цивільний суд права оцінювати докази та встановлювати відсутність волі на укладення договору. Окремо наголошено: неможливо покладати на споживача обов’язок відмовитися від договору, про існування якого він об’єктивно не знав.
Рішення суду
Суд задовольнив позов у повному обсязі, визнав електронний кредитний договір недійсним та стягнув з фінансової компанії судовий збір у дохід держави. Рішення ухвалено заочно і може бути переглянуте або оскаржене в апеляційному порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
