Вік, діти, віра — які питання не можна ставити кандидатам під час співбесіди на роботу
В Україні роботодавцям заборонено ставити кандидатам запитання про особисте життя, походження, здоров’я чи політичні погляди під час співбесіди. Про це наголошує Державна служба зайнятості, підкреслюючи: такі вимоги регулює законодавство, а їх порушення тягне юридичну відповідальність.
Зокрема, йдеться про питання на кшталт: «Чи маєте ви дітей?», «Хто доглядатиме за ними під час роботи?», «Скільки вам років?» або «Яке ваше віросповідання?». Подібні формулювання вважають дискримінаційними й такими, що не стосуються професійних якостей кандидата.
Які обмеження встановлює закон
Відповідно до Кодекс законів про працю України, заборонено будь-яку дискримінацію у сфері праці — за ознаками раси, статі, віку, стану здоров’я, інвалідності, походження, майнового стану чи місця проживання.
Також закон прямо забороняє:
- вимагати інформацію про особисте життя чи плани щодо народження дітей;
- цікавитися політичними або релігійними переконаннями;
- запитувати про реєстрацію місця проживання або національність;
- відмовляти у працевлаштуванні через вагітність.
Окремо Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» забороняє роботодавцям віддавати перевагу кандидатам за статтю або висувати різні вимоги до жінок і чоловіків.
Що дозволено перевіряти роботодавцю
Роботодавець має право оцінювати лише ті характеристики, які безпосередньо стосуються виконання роботи:
- освіту та кваліфікацію;
- професійний досвід;
- спеціальні навички;
- наявність необхідних дозволів або сертифікатів;
- результати тестових або практичних завдань.
Водночас у трудовому праві існує поняття «обґрунтована професійна вимога». У деяких випадках вона допускає специфічні критерії (наприклад, для акторів, моделей або учасників соціальних програм), але лише тоді, коли це прямо пов’язано з характером роботи.
Як діяти у разі порушення
Якщо під час співбесіди кандидат зіткнувся з дискримінаційними питаннями, у Державній службі зайнятості радять:
- зафіксувати порушення (зокрема, аудіозаписом);
- звернути увагу рекрутера на неправомірність запитань;
- подати скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або Державної служби України з питань праці;
- скористатися урядовою гарячою лінією.
У разі грубих порушень або відкритої дискримінації варто звернутися до Національна поліція України — такі дії можуть підпадати під статтю про порушення трудового законодавства.
У службі наголошують: знання своїх прав — ключовий інструмент захисту на ринку праці. Кандидати мають не лише орієнтуватися у законодавстві, а й активно реагувати на його порушення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
