Верховний Суд підтвердив законність рішення ВККС про припинення участі кандидата в конкурсі до апеляційного господарського суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні позову кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду, який оскаржував рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про непідтвердження його здатності здійснювати правосуддя. КАС ВС дійшов висновку, що Комісія діяла в межах наданих повноважень, а її рішення є належно вмотивованим і таким, що відповідає вимогам закону.

Обставини справи №990/380/25

Позивач брав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду та успішно склав кваліфікаційний іспит, підтвердивши професійну компетентність. Після цього він був допущений до другого етапу — дослідження досьє та співбесіди.

За результатами цього етапу Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалила рішення, яким визнала кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя. Підставами стали невідповідність критеріям особистої компетентності, а також наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності критеріям доброчесності та професійної етики. За критерієм доброчесності кандидат отримав 0 балів, що відповідно до законодавства виключає подальшу участь у конкурсі.

Позивач просив суд скасувати це рішення та поновити його участь у конкурсі, посилаючись на його невмотивованість і те, що висновки Комісії ґрунтуються на припущеннях.

Межі судового контролю

Верховний Суд наголосив, що оцінювання кандидатів на посаду судді належить до дискреційних повноважень ВККС. Суд не підміняє Комісію в оцінці обставин, однак перевіряє, чи є її рішення обґрунтованим, вмотивованим і таким, що не містить довільних висновків.

КАС ВС підкреслив, що рішення ВККС має містити чітке обґрунтування того, за якими саме критеріями кандидат не відповідає вимогам і на підставі яких встановлених обставин зроблено відповідні висновки.

Оцінка особистої компетентності

Комісія дійшла висновку про невідповідність кандидата показникам «рішучість» і «відповідальність». Серед іншого було враховано неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та пояснення кандидата, що в окремих випадках такі порушення були зумовлені службовою необхідністю.

КАС ВС погодився з оцінкою Комісії, зазначивши, що такі пояснення можуть свідчити про зміщення пріоритету з вимог закону на власну оцінку доцільності. Це обґрунтовано викликало сумнів у здатності кандидата дотримуватися принципу відповідальності та поваги до закону.

Оцінка доброчесності та професійної етики

Верховний Суд окремо наголосив, що наявність обґрунтованого сумніву хоча б щодо одного показника доброчесності є достатньою підставою для висновку про невідповідність цьому критерію в цілому.

Одним із ключових епізодів стало декларування доходу членом сім’ї кандидата. Було встановлено, що в декларації зазначено отримання грошового доходу, тоді як фактично дохід було отримано в негрошовій формі. Суд погодився з висновком Комісії, що подання недостовірної інформації в декларації, незалежно від наявності умислу, є несумісним із високими стандартами доброчесності кандидата на посаду судді.

Щодо джерел походження коштів Суд підтримав позицію ВККС про наявність обґрунтованого сумніву. Обсяг фінансових операцій, пов’язаних із внеском до статутного капіталу товариства та наданням позики, суттєво перевищував офіційні доходи сім’ї. Надані пояснення не були підтверджені належними доказами, що не дозволило усунути сумнів у законності походження цих коштів.

Окрему увагу Комісія приділила обставинам набуття квартири через низку правочинів за участю близьких осіб кандидата. Попри формальну законність таких операцій, суперечливість пояснень щодо їх мети та ролі учасників правочинів обґрунтовано викликала сумнів у прозорості поведінки кандидата. Суд підкреслив, що навіть формально правомірні дії можуть оцінюватися як такі, що не відповідають стандартам доброчесності, якщо вони створюють обґрунтований сумнів у їх добросовісності.

Ще одним епізодом стало отримання членом сім’ї кандидата житлової субсидії. Суд погодився з висновком Комісії, що за наявності значних грошових активів таке отримання допомоги свідчить про недобросовісне використання права на соціальну підтримку. При цьому поведінка кандидата, який був обізнаний із цими обставинами та не запобіг їх виникненню, обґрунтовано поставила під сумнів його відповідність етичним стандартам.

Висновки КАС ВС

Верховний Суд дійшов висновку, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України містить належне обґрунтування, ухвалене на підставі встановлених обставин і не є довільним. Комісія діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а її висновки відповідають критеріям, встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи позивача зводяться до незгоди з оцінкою обставин, наданою Комісією, однак не спростовують встановлених фактів і не доводять протиправності оскаржуваного рішення.

У результаті Верховний Суд відмовив у задоволенні позову та залишив рішення ВККС без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.