Засідання під знаком подвійних стандартів: чому ВРП намагається виправдати суддю, який санкціонував НСРД з чисельними порушеннями щодо адвоката

21 квітня 2026 року Вища рада правосуддя розгляне скарги народного депутата Антоніни Славицької та адвоката Ростислава Кравця на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2024 року № 805/3дп/15-24. Цим рішенням було відмовлено в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Чернігівського апеляційного суду Салая Г.А. за грубі порушення при санкціонуванні негласних слідчих (розшукових) дій. Справа, яка викликала значний суспільний резонанс, ставить перед ВРП питання не лише про законність, а й про неупередженість та послідовність її власних рішень.

Суть справи та аргументи скаржників

У центрі справи — ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду Геннадія Салая від 4 лютого 2019 року та 29 травня 2019 року, якими було надано дозвіл на проведення НСРД стосовно адвоката Антоніни Славицької. Заявниця стверджує, що ці ухвали були постановлені з численними та грубими порушеннями кримінального процесуального законодавства, а суддя Салай фактично не здійснив належного судового контролю.

Ключові аргументи скаржників

-  Першочерговим порушенням є те, що об’єктом НСРД стала особа зі статусом адвоката. Так, згідно зі ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», клопотання про проведення таких дій щодо адвоката має подаватися виключно Генеральним прокурором, його заступниками або прокурором області. У цій справі процедуру було грубо проігноровано. Адже клопотання було подано неналежним субʼєктом - слідчим, який на момент звернення (04.02.2019) навіть не входив до складу органу досудового розслідування, оскільки міжрегіональну слідчу групу створено лише 06.02.2019.

- Проведення НСРД (зокрема аудіо- та відеоконтролю особи) дозволяється лише у разі підозри особи у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. У випадку з Антоніною Славицькою ці умови не були дотримані, що робить втручання у приватне життя незаконним від самого початку.

- Маніпуляція зі «справою Майдану»: Досудове розслідування здійснювалось у кримінальному провадженні № 4201410020000046 (так звана «справа Майдану»), до якого Славицька А.К. не мала жодного відношення.

Як додатковий аргумент слідство використовувало припущення про придбання квартири, проте суддя не перевірив ані офіційних доходів, ані реальної вартості об’єкта, обмежившись загальними фразами.

Ці порушення, на думку заявниці, свідчать про наявність дисциплінарних проступків, передбачених п. «б» ч. 1 ст. 106 (незазначення мотивів) та п. 4 ч. 1 ст. 106 (грубе порушення закону з істотними наслідками) Закону «Про судоустрій і статус суддів».

Позиція ЄСПЛ: стандарти, які були проігноровані

Аргументи скаржників знаходять пряме підтвердження в практиці Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Вихор проти України» (рішення від 26 січня 2026 року) ЄСПЛ прямо вказав, що ухвали слідчого судді про санкціонування НСРД були сформульовані «у розпливчастих формулюваннях без будь-яких подробиць щодо конкретних фактів справи», а в тексті ухвал «немає жодних вказівок на те, що він застосував критерій "необхідності в демократичному суспільстві" або оцінив, чи будуть НСРД... пропорційними... враховуючи, що заявник є практикуючим адвокатом». Фактично, ЄСПЛ визнав, що формальне санкціонування НСРД без належного аналізу є порушенням статті 8 Конвенції. Ухвали судді Салая Г.А. містили ті ж самі недоліки.

Подвійні стандарти та конфлікт інтересів у ВРП: ланцюг залежності

Обставини дисциплінарного провадження виявляє цілу низку фактів, які ставлять під сумнів об'єктивність Третьої Дисциплінарної палати ВРП.

По-перше, дискримінаційний підхід. Третя Дисциплінарна палата роз’єднала об’єднану дисциплінарну справу за скаргами адвоката Шкурідіна Є., адвоката Кравця Р. та Славицької А., хоча обставини та порушення були аналогічними. Більше того, член палати Попікова О.В. підготувала різні за змістом висновки щодо притягнення судді Салая до відповідальності за скаргами різних осіб — що свідчить про вибірковий підхід та пряму дискримінацію за особою скаржника.

По-друге, родинні зв’язки та кар’єрна залежність. На момент розгляду дисциплінарної справи 2 роки назад, член Третьої Дисциплінарної палати ВРП Плахтій І.Б. На також дружина іншого члена цієї ж палати Лук’янова Д.В. — Пономарьова Г.П., були та й досі є кандидатами на посади суддів апеляційних судів. Вони проходять конкурсні процедури, оголошені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Оцінку таким кандидатам надає Громадська рада доброчесності (ГРД), висновки якої є обов’язковими для врахування ВККС.

Частина складу ГРД представляє ГО «Фундація DEJURE». Саме ця організація публічно критикувала членів Третьої Дисциплінарної палати Плахтій І.Б. та Лук’янова Д.В., водночас прямо звинувачуючи ВРП у «незаконному переслідуванні» судді Салая Г.А. Колишній член цієї ж ГО, а нині член ВРП Роман Маселко Р.А., публічно називав очевидні порушення судді Салая «добросовісним виконанням роботи».

Під час перегляду рішення Третьої ДП ВРП на засіданні ВРП 06 червня 2024 року Маселко Р.А. заявив самовідвід, який було правомірно задоволено. Цей факт є прямим підтвердженням його упередженості та наявності конфлікту інтересів. Однак, попри самовідвід, Маселко Р.А., маючи тісні зв’язки з іншими членами ВРП (зокрема, з Кандзюбою О.В., з яким вони разом входили до кадрової комісії Офісу Генерального прокурора у 2020-2022 роках), продовжує позапроцесуально впливати на колег, лобіюючи вигідне для судді Салая рішення. Кандзюба О.В., своєю чергою, не повідомив про цей зв’язок, приховуючи потенційний конфлікт інтересів.

Таким чином, склалася ситуація, коли члени Третьої Дисциплінарної палати (Плахтій І.Б., Лук’янов Д.В.) об’єктивно були зацікавлені у винесенні рішення на користь судді Салая, оскільки від висновків ГРД, яку формує ГО «Фундація DEJURE» (де має вплив Маселко Р.А.), залежала їхня чи їх близьких осіб подальша кар’єра. Це створює нерозривний ланцюг залежності та конфлікту інтересів, що ставить під сумнів будь-яке рішення, ухвалене таким складом.

Очікування від засідання 21 квітня 2026 року

Попри вагомі аргументи скаржників, чіткі орієнтири ЄСПЛ та викриті факти конфлікту інтересів, існують підстави стверджувати, що ВРП знову проігнорує закон. За наявною інформацією, ВРП, ймовірно, готується залишити оскаржуване рішення в силі, незважаючи на грубі порушення, допущені суддею Салаєм.

Справа судді Салая стала лакмусовим папірцем для всієї судової системи України. Від того, яке рішення ухвалить ВРП 21 квітня, залежить, чи зможуть українські судді надалі безкарно порушувати закон, санкціонуючи негласне стеження без належних підстав, а головне — чи буде в Україні реально дотримуватися принцип верховенства права, рівність усіх перед законом та право на приватність, гарантоване Конституцією та Конвенцією.

Журналісти видання планують відвідати це засідання Вищої ради правосуддя, аби на власні очі побачити, чи переможе справедливість, чи знову візьме гору корпоративна солідарність та подвійні стандарти. Про результати цього розгляду ми обов'язково повідомимо нашим читачам.

Автор: Володимир Право

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.