У Верховному Суді обговорили нагальні виклики функціонування державної та патронатної служби в органах судової влади

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко звернув увагу на важливість ролі працівників апаратів судів у формуванні довіри до правосуддя. За його словами, суспільне сприйняття судової системи складається з моменту реєстрації справи, приходу відвідувача до суду й аж до фінальних етапів — таких як видача виконавчого листа або надання роз’яснення. Саме тому виклики, з якими щодня стикаються службовці судових установ, давно потребували ґрунтовного аналізу.

Про це він заявив під час презентації Зеленої книги щодо функціонування державної та патронатної служби в органах судової влади України – дослідження, проведеного ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у межах проєкту «Ініціатива покращення врядування в Україні: розширення можливостей формування політики для суспільного прогресу» за підтримки Швейцарії.

Станіслав Кравченко висловив вдячність ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за проведене дослідження та увагу до нагальних викликів у діяльності представників державної та патронатної служби в судах. Результати дослідження дають загальне уявлення про те, що відбувається в судах, і допоможуть знайти шляхи виходу з виявлених проблемних ситуацій.  

За словами Голови ВС, першочерговою проблемою в судовій системі в сучасних воєнних реаліях є тимчасова окупація державою-агресором територій. Це призвело до відрядження суддів і працівників апаратів судів, розміщених на цих територіях, зміни підсудності справ відповідних судів, що, відповідно, мало наслідком нерівномірне навантаження на мережу судів. Серйозним викликом стане й відновлення після деокупації приміщень судів, які є пошкодженими, розграбованими, знищеними.

Друга проблема – забезпечення роботи в судах на прифронтових територіях, які перебувають під постійними обстрілами. «Ми активно використовуємо запроваджені на законодавчому рівні нові можливості: проведення судових засідань у режимі відеоконференцзв’язку, застосування засобів електронної комунікації тощо. Водночас працівники судів усе одно повинні перебувати на робочих місцях, ризикуючи своїм життям. У цьому контексті ми повинні говорити про механізми для додаткового соціального захисту працівників судів, розташованих у прифронтових і прикордонних регіонах, а також про працевлаштування працівників судів, які вимушено припинили роботу», – наголосив Станіслав Кравченко.

Звернув увагу Голова ВС і на законодавчий статус помічників суддів, які зараз зараховані до патронатної служби. На його переконання, помічники суддів теж мають бути державними службовцями з наданням відповідних соціальних гарантій, а також на законодавчому рівні варто розглянути питання щодо встановлення переваг для працівників апаратів судів, зокрема помічників суддів, у процедурах добору на посаду судді. 

Насамкінець Станіслав Кравченко резюмував, що загальна ситуація щодо функціонування державної і патронатної служби в судах не зміниться, поки не буде вирішене питання щодо належного фінансування та рівня оплати праці. Голова ВС запевнив, що Верховний Суд підтримуватиме всі ініціативи для покращення регулювання матеріального забезпечення судів і заробітної плати працівників апаратів.

Проведене ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» опитування серед працівників органів судової влади дало змогу ідентифікувати сучасний стан функціонування апаратів судів, зрозуміти, як рухатися далі, щоб вирішити наявні проблеми та покращити стан функціонування судів.

Роль громадянського суспільства в будь-якій демократичній державі має бути конструктивною, акцентував Расім Бабанли, тому проведення досліджень, заснованих на вивченні реального стану речей, – вагомий крок для розвитку державних інституцій.

Виконавча директорка ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Світлана Матвієнко зазначила, що складно переоцінити важливість людей, які своєю щоденною роботою забезпечують можливість функціонування судів. Вона висловила переконання, що зараз одним з основних аспектів діяльності громадського сектору має бути відновлення довіри до сфери правосуддя та підвищення суспільного статусу людей, які працюють у судовій системі. Тому метою дослідження було дати реальні рекомендації для розвитку, а не просто оцінювати збоку.

Результати дослідження, узагальнені в Зеленій книзі щодо функціонування державної та патронатної служби в органах судової влади України, презентувала керівниця напряму «Верховенство права» ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Карина Асланян.

«Функціонування державної та патронатної служби в органах судової влади, насамперед у судах першої та апеляційної інстанцій, вже давно потребувало системного аналізу. Увага до апаратів судів, які саме забезпечують безперервність судового процесу, була фрагментарною та здебільшого зводилася до реакції на поточні виклики. Натомість працівники апаратів судів щоденно організовують роботу суду, відповідають за діловодство, комунікацію з громадянами, підтримують адміністративну стабільність судової системи», – зауважила спікерка.

ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» проводила дослідження з лютого по червень цього року. Метою дослідження було сформувати комплексну картину функціонування апаратів судів і виробити рекомендації за його результатами. Дослідження базувалося на анкетуванні понад тисячі працівників апаратів судів першої та апеляційної інстанцій (держслужбовців і помічників суддів) з усіх регіонів України, а також був використаний метод глибинного інтерв’ю. Важливим показником у  характеристиці респондентів є те, що 62,5 % опитаних працівників апаратів судів мають стаж роботи в судах понад 10 років.

За результатами дослідження, основні виклики, з якими стикаються суди, – це:

• недофінансування (наприклад, 43 % опитаних вважать умови матеріально-технічного забезпечення достатніми; 38 % – недостатніми; 12,5 % – незадовільними);
• понаднормове навантаження;
• відсутність належного преміювання;
• неформальні трудові практики, а іноді й відсутність базових умов праці.

Усі ці явища негативно впливають на мотивацію працівників і якість роботи.

Крім того, респонденти зазначали, що доволі часто вони змушені забезпечувати фінансування установи за власний кошт. Так, 696 осіб вказали, що купували папір і канцелярські товари за власний кошт, 424 опитаних мали додаткові фінансові витрати для заправлення картриджів для робочої техніки, 231 особа купувала самостійно меблі та техніку, 218 – відправляли кореспонденцію за власний рахунок, 175 осіб робили ремонт у кабінетах, 61 – несла інші втрати (243 особи не мали додаткових витрат для забезпечення роботи за власний кошт).

Щодо ефективності функціонування державної та патронатної служби в судах Карина Асланян повідомила, що загалом працівники апаратів судів вважають функціонування державної та патронатної служби досить ефективним. Серед факторів, які найбільше знижують цю ефективність, – низький рівень оплати праці працівників, недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення, недостатня мотивація і залученість працівників, надмірна бюрократизація, неефективні управління та організація роботи в судах.

Багато респондентів зазначили, що матеріальна база судів перебуває в критичному стані, у багатьох установах немає належного доступу до мережі, укриттів або систем захисту даних. Це створює додаткові ризики як для працівників, так і для громадян, які звертаються до судів. 78 % приміщень, за результатами дослідження, – у непридатному стані.

До того ж уже наявні проблеми загострила повномасштабна війна рф проти України: є повністю зруйновані суди, зростає навантаження через зменшення кадрового ресурсу, воєнний стан впливає на психологічний стан працівників тощо.  

З урахуванням виявлених проблем дослідження містить пропозиції для їх розв’язання, зокрема:

• запровадити єдину електронну форму для формування кадрового резерву апаратів судів;
• законодавчо врегулювати статус помічників суддів як окремої категорії державних службовців;
• запровадити обов’язкову систему підвищення кваліфікації з фокусом на практичні навички, етику, комунікацію, технології;
• розробити програми стажування в судах вищих інстанцій;
• уніфікувати систему оплати праці працівників апаратів судів на основі пропорцій до суддівської винагороди;
• запровадити єдиний стандарт матеріально-технічного оснащення судів;
• встановити додаткові стимули для працівників апаратів судів на прифронтових та окупованих територіях;
• запровадити регулярне антикорупційне навчання.

Карина Асланян узагальнила, що обговорювана Зелена книга охоплює основні проблеми та напрями їх вирішення. А надалі запланована робота над Білою книгою – дослідженням, у якому будуть детально описані дії щодо кожного з напрямів для вирішення ідентифікованих проблем у співпраці з керівництвом органів судової влади.

Керівник Апарату Верховного Суду Віктор Капустинський наголосив на необхідності сформувати загальну стратегією досягнення пріоритетів у кадровому та організаційному забезпеченні судів, на яку могли б орієнтуватися апарати судів. Без розуміння стратегічних перспектив ризики неефективного адміністрування стануть реальністю.

Також, як зауважив керівник Апарату ВС, є проблеми в правовому регулюванні проходження державної та патронатної служби. Немає єдиного підходу до класифікації посад працівників апаратів і посадових обов’язків через розмитість критеріїв. Це прогнозовано призвело до нерівності в оплаті праці та складнощів із формуванням штатного розпису. «Без перезавантаження самої філософії підходу до посад — гнучкого, справедливого, заснованого на функціоналі — ми не зможемо втримати фахівців і побудувати сталі кадрові рішення, особливо при низькому рівні оплати праці», – переконаний Віктор Капустинський.

Він акцентував, що мають бути не лише дотримані загальні базові принципи державної служби, а й реалізована власна політика особливостей її проходження в апаратах судів, що прямо передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Зупинився Віктор Капустинський також на позитивному й негативному досвіді застосування електронного діловодства з дублюванням документів паперовими формами. Лише зараз в оновленій Концепції ЄСІКС електронну форму судових справ вперше визначено як основну, з можливістю лише окремих випадків допустимості застосування паперової форми. Створення й опрацювання документів в електронній формі дає змогу пришвидшити логістику документів та уникнути зайвих бюджетних витрат.

«Зазначені системні проблеми вже свідчать про потребу в змінах. Тому належне адміністрування в судах сьогодні потребує не лише точкових змін, а й системного переосмислення підходів до управління та кадрового забезпечення», – наголосив керівник Апарату ВС.

Щодо проблемних питань оплати праці член Вищої ради правосуддя Олександр Сасевич зазначив, що під час надання правових висновків на законопроєкти ВРП орієнтується на забезпечення інтересів працівників апаратів судів. Він також позитивно оцінив створення Всеукраїнської асоціації працівників судів, завдяки якій представники судової системи можуть поширювати спільні меседжі в публічній площині.

Як пояснив Олександр Сасевич, у світлі нинішніх викликів ВРП намагається максимально враховувати запити, які надходять. Насамперед ВРП реагує на питання, пов’язані з пошкодженням судів унаслідок ворожих обстрілів, для відновлення їх роботи.

До обговорення окреслених викликів у функціонуванні апаратів судів також долучилися заступник керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Тарас Нешик, т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України Максим Пампура і начальник відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України Тетяна Фулей.

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Володимир Кравчук зауважив, що вихід з обговорюваних проблем полягає в оптимізації кількості справ, які розглядає судова система, завдяки позасудовим способам врегулювання конфліктів і застосуванню новітніх технологій для виконання організаційних і технічних функцій. Це, відповідно, сприятиме заощадженню ресурсів, які можна буде спрямувати на підвищення окладів працівників і на матеріально-технічне оснащення. «Потрібно впроваджувати рішення, які не просто будуть ефективними сьогодні, а й працюватимуть у координатах інтелектуального і цифрового майбутнього з огляду на економію державних коштів, часу учасників судового процесу та забезпечення вирішення спорів», – узагальнив суддя.

Також учасники заходу у форматі відкритого діалогу обговорили питання, які виникають у їхній роботі, щодо: оплати праці; недостатнього матеріально-технічного оснащення; людиноорієнтованого підходу в організації роботи; єдності в штатних розписах і нормативному навантаженні тощо.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.