Як працює Велика Палата Верховного Суду

12:02, 7 июня 2018
Як організована робота Великої Палати Верховного Суду.
Як працює Велика Палата Верховного Суду

Олена Кібенко,

суддя Великої Палати Верховного Суду 

Починала писати цю публікацію, маючи намір розповісти, які елементи електронного суду використовує у своїй роботі Велика Палата Верховного Суду. Але останні дискусії у Фейсбуці показали значну зацікавленість правників механізмом роботи Палати в цілому. Тому вирішила розширити коло питань і написати детальніше про те, як організована наша робота.

Організація роботи Великої Палати та формування календаря засідань

Враховуючи, що такого органа, як Велика палата, раніше ніколи не існувало, із самого початку нашої роботи виникла ціла низка організаційних питань, які судді вирішували поступово.

Щодо розподілу справ (визначення судді-доповідача) було ухвалено рішення про його здійснення відповідно до спеціалізації суддів Великої Палати. Тобто на суддів з Касаційного господарського суду розподіляються тільки господарські справи, Касаційного адміністративного суду – адміністративні і так далі. Про надходження нових справ/заяв та їх розподіл судді дізнаються через програму діловодства.

Однією з перших проблем стало те, як ознайомлювати всіх 17 суддів з матеріалами справ/кримінальних проваджень. Пропозиції копіювати всі матеріали і роздавати паперові копії всім суддям визнали неефективними. Вирішили, що судді мають ознайомлюватися зі сканованими документами. Тому, як тільки справа надходить до ВП, основні процесуальні документи скануються. Як правило, це касаційна скарга, рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Ці скани зберігаються у програмі діловодства та в окремому ресурсі «Велика Палата», їх розміщують у файлах відповідно до дати засідання, на якому буде розглядатися справа. Пізніше суддя-доповідач додає до файлу скани інших документів справи. З цими сканами всі судді можуть працювати як у своєму кабінеті, так і в залі засідань. Доступ до сканованих документів можуть мати й помічники. Віддаленого доступу до цього ресурсу поки що немає. Також судді знайомляться зі справою у паперовій формі, яка знаходиться у судді-доповідача.

У понеділок судді Великої Палати працюють в режимі нарад і обговорюють поточні питання. Вони також беруть участь в нарадах у своїх касаційних судах, це дуже важливо для забезпечення єдності практики. Проблемним є те, що наради і в Великій Палаті, і в касаційних судах проводяться по понеділках і майже одночасно. Проводити їх у різний час, незважаючи на наші намагання, поки що не вдається. У понеділок судді працюють з помічниками, готуються до розгляду справ.

Велика Палата слухає справи три дні на тиждень — у вівторок, середу і четвер. Спочатку призначали справи доволі хаотично: кожний суддя-доповідач намагався вписати в переліки призначених засідань максимальну кількість своїх справ, обмежень майже не було. Але це призвело до того, що призначалося справ більше, аніж Велика Палата могла протягом робочого дня розглянути. Палата проводила в режимі засідань 10-14 годин, на один тиждень призначався розгляд в середньому 80-100 справ, часто учасники процесу просиджували в очікуванні свого засідання по 5-6 годин. А після засідань судді ще продовжували роботу в своїх кабінетах. У такому режимі працювати було дуже складно й неефективно. Для впорядкування процесу призначення і слухання справ Велика Палата ухвалила низку організаційних рішень.

По-перше, ввели досить сувору спеціалізацію призначень відповідно до певних днів тижня. По вівторках вирішили розглядати «явочні справи» — справи, що розглядаються у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, по середах — кримінальні справи та  справи письмового провадження (розглядаються в судовому засіданні без повідомлення учасників справи, учасники справи на таких засіданнях не можуть бути присутні), у четвер — переважно справи за участю ВРП, в розгляді яких не бере участі голова ВС, яка входить до складу ВРП.

По-друге, нещодавно ухвалили рішення про встановлення кількісного ліміту справ, що можуть бути призначені на один день, та квот для кожної юрисдикції відповідно до статистичної кількості справ у ВП. На вівторок вирішено призначати не більше 12 явочних справ, із яких 7 — адміністративні, 3 — цивільні, 2 — господарські, на середу — 30 письмових (15 адміністративних, 10 цивільних і 5 господарських) та 1 кримінальну, четвер — 12 адміністративних справ (переважно справи ВРП). Для кожної юрисдикції у календарі відведено свій час. Як це буде працювати, можна побачити лише з серпня, найімовірніше, цей підхід ще зазнає істотних коригувань.

У разі прийняття до розгляду справи, по якій Велика Палата вирішуватиме питання юрисдикції, відповідне оголошення розміщується на сайті Верховного Суду для зупинення провадження у справах судами інших інстанцій (у випадку подібності відносин, які є предметом спору). Проект повідомлення готує консультант і погоджує з суддею-доповідачем.

П’ятницю судді присвячують переважно відписуванню ухвалених Великою Палатою рішень.

На початку роботи Великої Палати неможливо було передбачити, яку кількість справ вона буде розглядати. Серед експертів переважала думка, що судді Великої Палати матимуть незначну кількість справ. Але реальність виявилася іншою: від 15 грудня 2017 року до Великої Палати надійшло понад  1000 справ, з яких близько половини вже розглянули. Враховуючи, що всі рішення ухвалюються в засіданнях усім складом Палати, за винятком суддів, які перебувають у день засідання у відпустці чи відрядженні, й те, що до Палати потрапляють на розгляд найскладніші справи, навантаження на суддів Великої Палати є досить значним.

Засідання Великої Палати проводяться не в тій будівлі, де розміщені кабінети суддів і працюють їхні помічники. Обидві будівлі розташовані неподалік одна від одної, але все одно це створює суттєві незручності, особливо взимку, адже й суддям, й помічникам протягом робочого дня постійно доводиться переходити з однієї будівлі в іншу. Втім у залі засідань суддя з власного ноутбуку може працювати зі своїми справами й документами, для цього не потрібно повертатись до офісу, що дуже зручно.

Ухвалення рішень

Перед судовим засіданням кожний суддя Великої Палати заздалегідь вивчає матеріали справи і ознайомлюється з матеріалами, які готує суддя-доповідач. Це може бути доповідь у справі, перелік складних правових питань/проблем, з яких доповідач вважає за доцільне провести обговорення, правова аналітика, судова статистика, правові висновки науковців, судова практика з відповідного питання, робочий проект рішення. Іноді суддя готує декілька альтернативних проектів. Проекти рішення по справі можуть готувати й інші судді. Бувало, по справі готувалося до 5 альтернативних проектів.

Письмове провадження відбувається шляхом проведення засідання, але без участі сторін. На таких засіданнях головує секретар Палати, суддя-доповідач презентує справу. Як правило, всі судді до дати засідання ознайомлюються з матеріалами справи і проектом рішення (чи кількома проектами). Потім відбувається обговорення і голосування. Часто під час обговорення пропонуються альтернативні варіанти рішень.

У письмовому провадженні справи можна розглядати набагато швидше, аніж у засіданнях за участю сторін та інших учасників справи. Проблемою саме господарської юрисдикції є вимога ГПК України щодо розгляду справ у засіданнях із повідомленням сторін (їх участь не є обов’язковою, але зазвичай, отримавши таке повідомлення, учасники справи приходять на засідання). Вважаю, що законодавство з цього питання потребує суттєвого вдосконалення: касаційна інстанція має розглядати справи письмово, адже касаційний суд — це суд права, а не факту. Більшість учасників та їх представників, зокрема й адвокатів, що беруть участь у засіданнях, цього не розуміють і на засіданні говорять переважно про фактичні обставини справи, намагаються надати суду нові докази чи просто зачитують вголос свої касаційні скарги, зміст яких суддям і так добре відомий. Ефективність таких засідань майже нульова, на відміну від засідань судів першої та другої інстанції.

Щодо «явочних» справ, то вимога законодавства ухвалювати рішення в нарадчій кімнаті одразу після заслуховування учасників процесу викликає численні проблеми. За кордоном одразу після дебатів судді ухвалюють рішення тільки в незначних справах, які, як правило, розглядаються одноосібно. В США судді Верховного Суду ухвалюють рішення лише через кілька місяців після усних слухань, з яких по суті тільки починається процес, — вони мають достатньо часу для того, щоб ухвалити та якісно виписати рішення. Саме вимога наших процесуальних кодексів щодо ухвалення рішення в нарадчій кімнаті призводила до того, що судді касаційної інстанції майже не ухвалювали нових рішень, адже набагато простіше відправити справу на «нове коло» і скласти стандартну стислу «резолютивку», аніж сидіти в нарадчій кімнаті і в стресовому режимі  разом з іншими суддями писати нове рішення по справі. Особисто це проходила і хочу зізнатися, що навіть за умови дуже доброго володіння комп’ютером і доступу до правових баз даних мені було досить важко це робити. Вважаю, що інститут «нарадчої кімнати» є анахронічним, він заважає ефективній роботі касаційної інстанції і тому потребує істотного реформування.

Спочатку в суддів Великої Палати було прагнення ухвалювати рішення одноголосно чи переважною більшістю. Тобто намагались знаходити консенсус. Але сьогодні вже бачимо, що це утопія. Багато рішень ухвалюються з мінімальною перевагою голосів і майже щодо кожного рішення є окрема думка чи кілька окремих думок. Вже непоодинокими є випадки, коли за результатами голосування приймається альтернативний проект рішення, а не проект, запропонований  на засіданні суддею-доповідачем.

Ухвалене Великою Палатою рішення підписується суддями у паперовій та електронній формі. Постанова має бути підписана всіма суддями Великої Палати, що брали участь у засіданні — це від 14 до 17 осіб, усі ці підписи збираються на паперовому примірнику документа. Така процедура забирає багато часу і викликає безліч проблем. Наприклад, суддя бере участь у засіданнях Палати до останнього календарного дня перед відрядженням чи відпусткою. Виготовити повний текст рішення у такий термін неможливо, тож підписання рішень по всім справам, що розглядалися за участю цього судді, відкладається на весь термін його відпустки чи відрядження. Законодавством такі ситуації не врегульовані. Для ефективної роботи потрібно обов’язково надати судді можливість віддаленого доступу до програми діловодства і електронного підпису документів.

Після того, як усі судді підписали рішення у паперовій формі, суддя-доповідач через систему діловодства вносить документ у реєстр і підписує його своїм електронним підписом. Після цього документ автоматично завантажується в ЄДРСР. Це також забирає декілька днів, багато часу йде на деперсоніфікацію даних, яку досі роблять в ручному режимі.

Коли за результатами голосування перемагає альтернативне рішення, а не те, яке на засіданні запропонував ухвалити суддя-доповідач, то проект постанови пише суддя, що запропонував альтернативне рішення. Але при цьому постанова Великої Палати все одно вноситься в реєстр суддею-доповідачем. І виходить, що суддя, який фактично писав рішення, не зазначається в постанові як доповідач. Це неправильно, адже правники і громадськість повинні розуміти, хто «автор» відповідного рішення. Крім того, написання постанови — це значні витрати часу, але до навантаження того судді, який не був доповідачем у справі, але писав постанову з альтернативним рішенням, така робота не зараховується, що є неправильним.

Чи завжди суддя, який голосував проти певного рішення, пише окрему думку? На це питання не можна дати єдину відповідь, адже кожний суддя вирішує це питання самостійно. Законодавчо вимоги такої немає, написання окремої думки — це право, а не обов’язок судді, який голосував проти ухваленого Великою Палатою рішення. Більшість суддів пишуть окремі думки за наявності принципових розходжень із ухваленим більшістю рішенням.

На початку року було багато технічних проблем із внесенням в реєстр окремих думок. По-перше, суддя, який писав окрему думку, не міг її самостійно внести до реєстру, така окрема думка вносилася суддею-доповідачем по справі. Але це було дуже незручно і при пошуку в реєстрі виглядало так, нібито саме цей суддя-доповідач ще й має окрему думку в справі. По-друге, система діловодства, через яку ми завантажуємо документи в реєстр, взагалі не містила такого виду документа, як окрема думка, і тому перші окремі думки вносилися в реєстр як окремі ухвали. Після звернення до ДП «Державні інформаційні системи» ситуацію досить швидко виправили.

Також хочу зазначити, що вже 9 суддів у Великій Палаті пишуть рішення з дотриманням нової форми, яка передбачає структурування рішення, нумерацію абзаців, виділення висновків тощо. Яку форму обирати при написанні постанови — нову чи традиційну, вирішує сам суддя-доповідач. Кожний суддя пише так, як йому зручно. Як на мене, то нова форма працює досить ефективно: спрощує і написання рішення, і його сприйняття (читання й розуміння) учасниками справи та іншими особами. Але це все питання часу — він покаже, яка форма судового рішення ефективніша й зручніша.

Рішення Великої Палати можна знайти в реєстрі чи на сайті в спеціальній табличці на сайті Судової влади. У табличці в хронологічному порядку зазначаються справи, призначені до розгляду та розглянуті Великою Палатою (номер справи, номер провадження, правове питання, винесене на розгляд Великої Палати, із кодуванням, яке позначає підстави передання справи на розгляд  Великої Палати: ВВ — відступлення від висновку Верховного Суду України; ВП — виключна правова проблема; НЗ — неоднакове застосування норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, Ю — з питань юрисдикції).           

Планується випуск періодичного електронного дайджесту з оглядами ухвалених Великою Палатою рішень. Його можна буде передплатити на сайті, або шляхом передплати на каналі Верховного Суду в одному з месенджерів (найімовірніше — Телеграмі).

Діловодство

Внутрішній документообіг у Великій Палаті здійснюється через програму «DOC.PROF». Програма, чесно кажучи, доволі примітивна, працює із затримками, містить багато інформації, яка судді не потрібна. Можливості кастомізації (налаштування під власні потреби) майже немає. Пошукова система неефективна — пошук здійснюється через фільтри Excel чи за номером справи.

Менеджера завдань — популярної за кордоном програми, за допомогою якої суддя може доручати роботу зі справою помічникам, контролювати стан виконання завдань, витрачений час, відстежувати дедлайни, — немає. Частково ці інструменти (їх дуже скромні аналоги) були закладені розробниками DOC.PROF, але про те, що вони є, більшість суддів не знає, адже ніякого навчання чи ознайомлення з програмою не було, у суддів немає навіть інструкцій до неї, все опановується «методом тику». До того ж ці інструменти так незручно працюють, що ними ніхто не користується.

Статистику щодо роботи Великої Палати чи конкретного судді отримати самостійно неможливо. Хочу нагадати, що в США суддя може отримати таку статистику більш як за 30 показниками, що дає йому змогу оцінити свою ефективність, порівняти свої показники з показниками інших суддів та середніми показниками, побачити проблемні місця в роботі.

Календаря судді немає, замість нього в Палаті складаються у вигляді звичайної таблички Word переліки справ, призначених до розгляду (відомості до цих табличок вносять судді та помічники), потім ці відомості вносяться до бази діловодства і на їх основі можна автоматично сформувати переліки всіх майбутніх засідань Великої Палати, вони завантажуються на сайт Верховного Суду. Є окремо електронний календар відпусток та відряджень, але він не інтегрований з календарем засідань, не завжди містить актуальну інформацію.

За допомогою програми діловодства можна подивитись кореспонденцію і внутрішні документи Верховного Суду — отримані листи, запрошення на конференції та інші заходи.  

Коли Верховний Суд розпочав свою роботу, кожний касаційний суд і Велика Палата мали своє окреме діловодство і не бачили документів один одного. Але це було незручно, і зараз ці системи частково поєднали. Прямо з нашої програми діловодства є доступ до документів ККС та КЦС.

Для доступу до документів КГС та КАС треба заходити на окремий ресурс (але в режимі віддаленого доступу він має дуже обмежений функціонал). Тобто ці дві системи діловодства й досі працюють автономно, використовуючи різне програмне забезпечення.

Обладнання офісу судді

Робочі місця судді та помічників обладнано комп’ютером, принтером. Техніка нова, але не дуже потужна. Позитив у тому, що монітор доволі великий.  Є вай-фай. Тобто можна працювати з власним ноутбуком і з нього друкувати (втім, доводиться постійно переставляти шнур від принтера, адже він не є мережевим чи підключеним через вай-фай).

В комп’ютері встановлено програми:

  • Діловодство
  • Ліга
  • Прецедент
  • Законодавство України
  • Документи (файли) спільного доступу (сервер)
  • Електронна пошта (офіційна електронна адреса судді) — доступ до неї є не тільки з робочого місця судді, але й через інтернет з будь-якого пристрою.

Файли спільного доступу, що знаходяться на сервері, містять:

  • Папки Великої Палати з різним рівнем доступу: а) відкриті для суддів, помічників, певних працівників апарату; б) доступ відкритий виключно для суддів;
  • Папки для роботи офісу судді (має доступ лише офіс судді — суддя та його помічники);
  • Папки для суддів кожної із чотирьох юрисдикцій. 

Обладнання зали засідань

Робоче місце кожного судді в залі засідань обладнано ноутбуком, підключеним до інтернету, локальної мережі та принтера. Тому можна без проблем зі свого комп’ютера роздрукувати необхідні документи.

Безпосередньо із зали засідань суддя має доступ до папок свого офісу і спільних папок суду, до електронних законодавчих баз. Також з комп’ютера можна побачити документи по кожній справі (скани). Справу в паперовій формі приносить на засідання суддя-доповідач.

Незручно те, що не можна в сканах матеріалів справи робити позначення й закладки чи написати коментарі. Це ускладнює роботу з електронними матеріалами справи.

На ноутбуках у залі засідань працює електронний чат із суддями, через який можна обговорювати питання. Є спільний чат для всіх суддів Великої Палати, і можна вести листування між окремими суддями. Це зручно, адже зала засідань велика, і за потреби можна порадитися з певних питань із суддями, які знаходяться по інший бік зали.

Зала має зручне обладнання для технічної фіксації судового процесу та для проведення відеоконференцій.

У кімнаті для відвідувачів є електронне табло (на якому висвітлюються графік засідань), дивани, столи, кулер з водою. Поряд розміщено туалет, є кафе, де можна поїсти.

У нарадчій кімнаті є стіл для роботи, стільці та дивани, комп’ютер, принтер, кавомашина, холодильник, туалет. Це зручно, адже були випадки, коли судді Великої Палати проводили в нарадчій кімнаті по 3-4 години.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Станет ли Конституционный Суд Украины «четвертой инстанцией»
Сегодня день рождения празднуют
  • Ийя Рейнарт
    Ийя Рейнарт
    судья Апелляционного суда Киева
Новости онлайн