Чи має бути вільним вхід до Верховного Суду?

10:44, 17 августа 2018
Наскільки відкритим для публічного відвідування має бути Верховний Суд у сучасній демократичній державі.
Чи має бути вільним вхід до Верховного Суду?

Олена Кібенко,

суддя Великої Палати Верховного Суду 

Протягом відпустки проводила цікавий експеримент — тестувала закордонні вищі суди на предмет вільного входу до приміщення. До Верховного Суду в Австрії та Франції я потрапила без жодних проблем, у Німеччині були певні проблеми з допуском, але врешті-решт вдалося зайти. До Верховного Суду в Угорщині та Швейцарії мене не пустили взагалі.

У зв’язку з цим виникає питання: наскільки відкритим для публічного відвідування має бути Верховний Суд у сучасній демократичній державі?

Відповідь на це питання залежить від того, для чого людина відвідує суд — щоб бути присутньою на певному судовому процесі (не маючи статусу учасника справи) чи тільки щоб оглянути приміщення суду, ознайомитися загалом з його роботою.

Якщо людина має намір відвідати судове засідання у певній справі, їй не можна відмовити в доступі до приміщення (якщо справа слухається у відкритому засіданні), адже в будь-якій демократичній державі діє принцип публічності, гласності судового процесу. Втім суд може встановити певні правила такого відвідування. Наприклад, людина повинна знати, яке саме засідання вона хоче відвідати, мати при собі документ, що посвідчує особу, дотримуватися правил поведінки в суді (приходити до початку засідання, не здійснювати зйомку в залі засідання, займати певні вільні місця у залі) та правил безпеки (не проносити заборонених предметів). У деяких країнах особа може відвідати будь-яке засідання, яке  проходить під час її візиту, тобто їй не потрібно доповідати службі охорони, на яке саме засідання вона йде.

Якщо ж людина просто хоче відвідати Верховний Суд, то загальних правил немає. Є суди, які закриті для публічних відвідувань, в інших такі екскурсії можуть проводитися лише організовано, у певні дні чи за умови попередньої реєстрації. І є суди, куди можна потрапити абсолютно вільно у робочий час, незалежно від того, йдуть засідання у цей день у суді чи їх немає.

Хочу зазначити, що більшість сучасних Верховних Судів не тільки відкриті для відвідувачів, незалежно від мети візиту, а й мають низку програм для максимального залучення людей з метою їх ознайомлення з роботою суду.

Сучасні суди використовують такі форми залучення відвідувачів:

  • екскурсії для ознайомлення з роботою суду (включаючи відвідування засідання) — проводяться зазвичай щодня, крім днів, коли в суді немає засідань; часто таким екскурсіям передує міні-лекція, на якій відвідувачам розповідають про роботу суду;
  • екскурсії для ознайомлення з будівлею, її архітектурою та предметами мистецтва, які зберігаються в суді (арт-тури) — проводяться або щодня, або в певний час, визначений судом (наприклад, перший понеділок кожного місяця);
  • цільові екскурсії (для школярів, студентів, правників) — на замовлення;
  • семінари та відкриті лекції (розклад розміщується заздалегідь);
  • самостійні візити, люди вільно заходять і самостійно дивляться як працює суд (у деяких країнах для цього використовуються спеціальні програми — через мобільний додаток завантажується у телефон чи планшет електронний гід, який веде відвідувача і розповідає про приміщення чи арт-об’єкти, можна дивитися відео чи аудіо, можна просто читати, за допомогою гіда також можна побудувати навігацію по приміщенню. Я користувалася подібною програмою в Луврі, дуже зручно);
  • виставки, культурні заходи;
  • відриті для публіки заклади харчування (іноді дуже цікаві за концепцією);
  • сувенірні лавки з товарами судової та правової тематики.

Запис на екскурсії може бути онлайн або за принципом «хто перший прийшов».

Інформація, яку має розкривати суд:

  • як потрапити до будівлі (карта, схема — як дістатися громадським транспортом, детальний план будівлі з позначенням, де вхід, місце паркування, час роботи, туалети);
  • які документи потрібно мати;
  • які предмети заборонені, де їх можна залишити (сейфи, камери зберігання в суді);
  • деякі суди публікують та роздають відвідувачам пам’ятки (написані дуже стисло, просто й зрозуміло), що містять правила поведінки в суді та на судовому засіданні (як вдягатися, де сісти, що треба встати, коли входить суддя, як правильно звертатись до судді чи розпорядника, вимкнути телефони, чого не можна робити — наприклад, їсти, пити, розмовляти, входити й виходити протягом засідання, фотографувати чи знімати відео);
  • розклад судових засідань (онлайн та в будівлі суду).

Деякі Верховні Суди активно співпрацюють з локальними туристичними бюро для  популяризації серед туристів та місцевого населення екскурсій до суду.

Чи має відвідувач показувати посвідчення особи або реєструватися службою охорони суду? Знову-таки, практика абсолютно різна: певні суди пропускають відвідувачів  без будь-яких посвідчень — достатньо пройти перевірку служи безпеки, інші вимагають посвідчення, деякі проводять реєстрацію та видають персональну  чи разову перепустку або спеціальний бейдж. Наприклад,  Суд ЄС здійснює персональну реєстрацію відвідувачів, вони отримують персональний бейдж, який мають носити на видному місці протягом усього часу перебування в суді. 

Чи повинна людина пересуватися будівлею суду в супроводі представника суду? Такий підхід вбачається застарілим. Більше подобається підхід, коли суд має відкриті зони (фронт-офіс) та закриті (бек-офіс). Закриті зони можуть бути закритими фізично, тобто доступ до них перекрито, наприклад, дверима з магнітними картками. Чи просто можуть позначатися знаками й табличками, які попереджають, що стороннім відвідувачам доступ до цієї частини приміщень заборонено. Більшість будівель обладнано системою відеоспостереження, про що мають бути повідомлені відвідувачі. Суд може мати пам’ятку для відвідувачів про те, як здійснюється відеоспостереження, як захищена ця персональна інформація, скільки вона зберігається і як використовується.

Кого можуть не пустити до суду? За кордоном часто для відмови у відвідуванні суду підставами є неналежний зовнішній вигляд (брудний одяг чи одяг, що не відповідає усталеним правилам етикету), стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння, відмова здати до камери схову заборонені предмети, агресивна поведінка, виявлення неповаги до працівників суду.

А яка ситуація з доступом до нашого Верховного Суду? Загалом досить непогано.

Питання допуску відвідувачів до всіх будівель Верховного Суду врегульовано Законом та «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб». Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону, державна  охорона  здійснюється  щодо  будинків,  де працюює Верховний  Суд. Це означає, що вхід до цих будинків не є вільним, а відбувається за певними правилами, встановленими Законом і Верховним Судом. Відповідно до вимог Закону у Верховному Суді була ухвалена  Інструкція про здійснення державної охорони Верховного Суду та порядок допуску на об’єкт охорони (затверджена Головою Верховного Суду 14 грудня 2017 р.).

Пунктом 5.3. Інструкції передбачено, що допуск до Верховного Суду осіб, які прибули на судове засідання і не є особами, що беруть участь у справі, здійснюється за переліком справ, призначених для розгляду, за рішенням та в присутності судових розпорядників. Тут трохи незрозумілим є термін «за рішенням». З огляду на це, судовий розпорядник має право не пустити особу до суду. Але які підстави для цього?

Інструкція передбачає, що кількість осіб, які бажають бути присутніми на судовому засіданні, може бути обмежено у зв’язку із санітарно-гігієнічними та протипожежними вимогами до приміщень, де слухається справа, на підставі рішення головуючого у колегії суддів. Це правило також відповідає світовій практиці: зазвичай застосовується для запобігання переповненню зали засідань. Втім, вирішує питання заповнення не розпорядник на вході, а суддя. У кожній залі для публіки відводяться відповідні місця, і в разі їх заповнення головуючий припиняє доступ до зали через судового розпорядника. У багатьох судах заборонено входити та виходити під час засідання. Тобто заповнення зали відбувається до початку засідання. Але в Україні такого правила немає.

До  будинків, щодо  яких  здійснюється державна  охорона, не допускаються особи з холодною  чи  вогнепальною  зброєю  (крім  осіб, які відповідно до цього  Закону здійснюють державну охорону відповідного будинку), а також   особи   з   вибуховими   речовинами,   засобами   підриву, боєприпасами  всіх  видів  і зразків, навчальними або імітаційними боєприпасами,  легкозаймистими  рідинами  чи  займистими  твердими речовинами, піротехнічними засобами (ст. 9 Закону).

Відповідно до п. 2.5. Інструкції не допускаються до ВС відвідувачі:

  • зі зброєю;
  • з великими валізами, господарськими пакетами, іншими речами великого розміру (більше ніж 40х60х20) — питання допуску вирішується на місці, предмети не мають становити загрози;
  • у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
  • у вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль;
  • з тваринами;
  • в масках, шоломах, інших засобах маскування.

Відвідувачі мають надати документ, що посвідчує особу, і зареєструватися в журналі обліку відвідувачів чи в електронній системі з позначенням судових справ, на яких вони бажають бути присутніми. Перелік цих справ є у вільному доступі на сайті ВС. Інструкція не містить заборони реєструватися для відвідування декількох справ.

Відвідувачі можуть перебувати у залах судових засідань та приміщеннях загального користування на поверхах будівель ВС, де розміщені відповідні зали (крім службових приміщень). З цим є певна проблема, тому що не в усіх будівлях ВС службові приміщення відділені від місць загального користування. Тому, наприклад, особа, яка прийшла на засідання до Касаційного кримінального суду ВС, може безперешкодно зайти й до кабінетів суддів, які знаходяться на тому ж поверсі, чи піднятися на будь-який інший поверх і потрапити до будь-якого службового приміщення. Якихось позначок у будівлях ВС майже немає і це потребує виправлення.

Контроль на безпеку проходять усі відвідувачі, вони зобов’язані подати для огляду всі речі, які проносять.

Хочу звернути увагу, що в Україні можна вільно фотографувати й знімати відео протягом судового засідання (на мобільні пристрої). Наприклад, в Казахстані взагалі заборонено проносити будь-які пристрої, які забезпечують зйомку чи зв’язок з мережею Інтернет (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, навіть флешки), але це правило піддається суворій критиці з боку міжнародних правничих організацій, зокрема Венеційської комісії. В будь-яких інших Верховних Судах, які я відвідувала в США та Європі, немає заборони проносити з собою мобільні телефони, але категорично заборонено знімати протягом засідання. Мені це здається розумним, дозволяє зберігати авторитет та повагу до суду, уникати фото та відео, де судді можуть виглядати не найкращим чином — через невдалий кадр, випадковість.

На іноземців, що мають намір відвідати Верховний Суд, поширюються такі ж правила, без винятків.

Окремі правила відвідування встановлені для журналістів та організованих груп, а також для осіб, які приходять до суду як учасники справи (для ознайомлення з матеріалами справи чи участі у засіданні).

Підсумовуючи, вважаю, що наш Верховний Суд має запровадити політику максимальної відкритості для відвідувачів. Насамперед це стосується Кловського палацу, бо він цікавий не тільки з погляду розміщення в ньому Верховного Суду, але й як пам’ятка архітектури. Відповідні пропозиції вже підготовлені, тож найближчим часом очікуємо на позитивні зміни політики відкритості.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Втручання суду в розподіл справ стане неможливим
Сегодня день рождения празднуют
  • Тарас Бисага
    Тарас Бисага
    судья Апелляционного суда Закарпатской области
  • Владимир Дикий
    Владимир Дикий
    председатель Носовского районного суда Черниговской области
  • Анна Крыжановская
    Анна Крыжановская
    судья Апелляционного суда Киева
  • Лариса Татарчук
    Лариса Татарчук
    заместитель председателя Бабушкинского районного суда Днепропетровска
Новости онлайн