Облікова політика: як бути з курсовою різницею

13:06, 8 апреля 2021
Оподаткування має бути збалансованим для громадян України, які мають невиконані зобов’язання за валютними кредитами.
Облікова політика: як бути з курсовою різницею

Ханова Раїса,

кандидат юридичних наук,

суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів

 

Барікова Анна,

кандидат юридичних наук,

науковий консультант відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів секретаріату Касаційного адміністративного суду

 

Сьогодні на офіційній вебсторінці Верховного Суду був опублікований огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо облікової політики, підготовлений за результатами зустрічі з представниками компаній-членів Американської торговельної палати в Україні. Під час заходу було зазначено, що окремі проблеми бізнесу є предметом тематичних оглядів.

Однією з актуальних проблем, визначених експертами та представниками бізнесу, стали спори щодо нарахування податківцями доходу через дисконтування заборгованості за кредитами та кваліфікації дисконту як доходу. Основним питанням став такий аспект, як установлення, що є доходом за Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу коштом внесків власників).

17 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 826/954/17, в якій ключовим питанням, яке потребує вирішення, є правомірність віднесення податковим органом суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу позивача як додаткового блага на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України; за наявності яких умов відбувається зміна валюти зобов’язання за кредитом з іноземної валюти у гривню в разі прощення (анулювання) кредитором боргу позичальникові.

В огляді висвітлено усталені правові позиції судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо окремих категорій спорів, пов’язаних із курсовою різницею, про облік і оподаткування курсової різниці за дебіторською заборгованістю, облік курсових різниць при збільшенні балансової вартості фінансових інвестицій, виплату дивідендів акціонерам-нерезидентам в іноземній валюті тощо.

Так, відповідно до постанови Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/6909/17 установлення платником податків порядку виплати дивідендів акціонерам-нерезидентам в іноземній валюті за курсом Національного банку України на дату прийняття рішення про виплату дивідендів суперечить чинному законодавству України, оскільки порушує принцип нарахування однакового розміру дивідендів за акціями одного типу та класу, а також порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті. Надлишкові витрати, пов’язані з курсовими різницями у зв’язку з рішенням платника податків, не можуть бути покладені (здійснені) на інших акціонерів (їхнім коштом) і не можуть бути віднесені на витрати, що призводять до зменшення оподатковуваного фінансового результату діяльності суб’єкта господарювання.

У постанові Верховного Суду від 24 листопада 2020 року у справі № 816/4839/15 йдеться про те, що визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею балансу відповідно до облікової політики.

Згідно з постановою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 806/2209/16 курсова різниця за дебіторською заборгованістю включається до доходів, якщо офіційний курс гривні до відповідної іноземної валюти на дату розрахунку курсової різниці зменшився в порівнянні з курсом на дату попередньої оцінки цієї дебіторської заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 810/1548/17 зазначив, що відсутність у національному законодавстві визначення справедливої вартості фінансової інвестиції на дату балансу шляхом збільшення її собівартості на суму курсової різниці унеможливлює встановлення факту про зростання балансової вартості фінансової інвестиції платника податків.

Кредитування завжди видається з відповідною метою (іпотека, провадження підприємництва тощо). Тому особа, беручи кредит, використовує грошові кошти з тією купівельною спроможністю, що отримала. Водночас повернення тіла боргу разом із відсотками з кредитування підлягають поверненню з урахуванням інфляційних процесів. Будь-якої вигоди позичальник при цьому не отримує.

Виходячи як з економічної теорії, так і формальної логіки, знецінення коштів, а в наслідку прощення відповідної заборгованості не може виступати видом доходу, оскільки купівельна спроможність валюти знизилася.

Реструктуризація боргу виступає інститутом компромісу між кредитором і позичальником, що практично виключає фактор недобросовісної поведінки. До того ж фізична особа має користуватися додатковими гарантіями в порівнянні з юридичними особами, бо потребує додаткового захисту з боку держави.

19 березня 2021 року Верховною Радою України в першому читанні був прийнятий законопроєкт від 16 листопада 2020 року № 4399 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб)». Основною метою прийняття цього Закону є підтримка громадян України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютними кредитами). У зв’язку з цим завданням законопроєкту є збалансування оподаткування щодо цієї категорії громадян шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

В обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту зазначено, що наразі в Податковому кодексі України існують диспропорції в оподаткуванні, пов’язані з реструктуризацією зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптацією процедур неплатоспроможності фізичних осіб. Необхідність прийняття законопроєкту також обумовлена тим, що внаслідок різких курсових коливань в Україні постала гостра проблема «валютних позичальників». Досі є чимало позичальників, які брали кредити до 2008 року в іноземній валюті та вимушені до сьогодні їх виплачувати. Деякі з цих позичальників внаслідок нарахованих фінансовими установами відсотків, штрафних санкцій та неустойки, незбалансованої системи оподаткування, попри повернення фактичного тіла кредиту, опинилися під загрозою втрати єдиного житла, для придбання якого вони колись брали валютні кредити. Отже, з метою зниження соціальної напруженості та сприяння реалізації державою своїх соціальних функцій перед громадянами, які постраждали внаслідок отриманих позик під заставу житла у період стрімких валютних коливань, існує нагальна необхідність у збалансуванні оподаткування щодо цієї категорії громадян.

Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття цього Закону вказує на забезпечення оптимізації оподаткування божників, захист прав людини в контексті недопущення порушення права на житло, підвищення довіри громадян до держави та забезпечення практичної можливості реалізації прав людини на повагу до її житла та його недоторканість.

Цей законопроєкт є системно пов’язаним з оновленою редакцією законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (реєстр. № 4398 від 18 листопада 2020 року). У цілому розгляд і прийняття рішення щодо обох проєктів мають бути синхронізованими.

Детальніше з судовою практикою Верховного Суду щодо облікової політики доходу можна ознайомитися в Огляді.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Що судді місцевих судів чекають від судової практики Верховного Суду
Що судді місцевих судів чекають від судової практики Верховного Суду
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Геннадій Войтов
    Геннадій Войтов
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Ігор Міхасішин
    Ігор Міхасішин
    суддя Вінницького апеляційного суду
  • Світлана Гордійчук
    Світлана Гордійчук
    суддя Рівненського апеляційного суду
  • Петро Філюк
    Петро Філюк
    суддя Конституційного Суду України
  • Андрій Федусик
    Андрій Федусик
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду
загрузка...