Кримінальне провадження в умовах воєнного стану: зміни до КПК

17:03, 9 марта 2022
7 березня 2022 р. на сайті газети «Голос України» опубліковано, і 8 березня набув чинності Закон №2111-ІХ, яким викладено в новій редакції ст. 615 КПК, яка регулює особливості кримінального провадження в умовах воєнного стану. Розберемось, що змінилося.
Кримінальне провадження в умовах воєнного стану: зміни до КПК

Олексій КРАВЧУК,

суддя Вищого антикорупційного суду

доктор юридичних наук, доцент

7 березня 2022 р. на сайті газети «Голос України» опубліковано, і 8 березня набув чинності Закон №2111-ІХ, яким викладено в новій редакції ст. 615 КПК, яка регулює особливості кримінального провадження в умовах воєнного стану. Розберемось, що змінилося.

Внесення інформації до ЄРДР

Перша зміна – стосується внесення відомостей до ЄРДР – моменту, з якого починається кримінальне провадження. Згідно з новою редакцією п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК, в разі відсутності технічної можливості доступу до ЄРДР, рішення про початок досудового розслідування приймається слідчим або прокурором, про що виноситься постанова. Відомості, що підлягають унесенню до ЄРДР, вносяться до нього за першої можливості. Ще до опублікування Закону №2111-ІХ Верховний Суд в інформаційному листі від 03.03.2022 №1/0/2-22 наголошував на можливості винесення подібної постанови. ВС вказував, що в разі неможливості формування витягу із ЄРДР інформація про реєстрацію кримінального правопорушення та початок досудового розслідування може бути підтверджена мотивованою постановою органу досудового розслідування про початок досудового розслідування, яка має містити всі відомості, визначені ст. 214 КПК України (йдеться про ч. 5 ст. 214 КПК).

Вочевидь, в такій постанові слідчого або прокурора слід вказати на неможливість внесення інформації до ЄРДР.

Наведене правило стосується всіх злочинів, а не лише певного переліку.

Неможливість технічного фіксування процесуальних дій

У згаданій вище нормі щодо внесення інформації до ЄРДР є правило, що [при відсутності технічної можливості доступу до ЄРДР] процесуальні дії фіксуються в процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування неможливе з технічних причин. З огляду на нову назву ст. 615 КПК, можна прийти до висновку, що відповідний виняток – неможливість фіксування з технічних причин – може бути застосований до всіх випадків, коли КПК передбачає технічне фіксування процесуальних дій під час досудового розслідування.

Повноваження прокурора

Попередня редакція ст. 615 КПК передбачала права прокурора на прийняття певних рішень щодо заходів забезпечення кримінального провадження та санкціонування слідчих дій у провадженнях за окремими статтями КК, якщо відповідні функції у визначений строк не можуть бути виконані слідчим суддею.

Як і раніше, відповідні повноваження можуть бути здійснені прокурором, у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень.

Нова редакція відповідної норми внесла такі зміни:

Визначено прокурора, який може здійснювати такі повноваження. Тепер це не будь-який прокурор, а керівник органу прокуратури. Причому законодавець у цій частині послався на главу 37 КПК. Припускаємо, що сталася технічна помилка в тексті закону, і йдеться не про главу 37, а про статтю 37 КПК, яка саме й визначає повноваження керівника органу прокуратури в кримінальному провадженні.

Дещо розширено повноваження, які надаються такому керівнику органу прокуратури. Так, він може санкціонувати: тимчасовий доступ до речей і документів, обшук та НСРД, накласти арешт на майно, продовжити строк досудового розслідування, санкціонувати одержання зразків для експертизи, привід або надати дозвіл на затримання з метою приводу. Звернімо увагу, що ці повноваження керівника органу прокуратури, для випадку неможливості слідчим суддею виконання у встановлені законом строки відповідних повноважень, стосуються всіх злочинів, а не певного переліку.

Певного визначеного в ст. 615 КПК переліку злочинів стосуються повноваження прокурора щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 30 днів. Законом №2111 перелік статей КК, в провадженнях за якими такі повноваження надаються прокурору, значно розширено. Зокрема, сюди віднесено практично всі злочини проти власності – крадіжка, грабіж, розбій, розкрадання шляхом зловживання службовим становищем, а також убивства та багато інших злочинів. Також установлено, що у виняткових випадках керівник органу прокуратури може здійснювати такі повноваження і щодо інших тяжких та особливо тяжких злочинів.

Визначено, що відповідні повноваження реалізуються керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором.

Звернемо увагу, що при винесенні постанови прокурора в межах повноважень слідчого судді діють ті ж самі правила, що і при наданні відповідних дозволів слідчим суддею. Тобто, керівник органу прокуратури має перевірити відповідні обставини й зазначити про це в постанові про санкціонування таких заходів. Зокрема, для ТДРД – це ч. 3-6 ст. 132, ч. 5 ст. 163 КПК, для обшуку – ч. 5 ст. 234 КПК, для НСРД – ч. 3 ст. 248 КПК, для накладення арешту – ст. 173 КПК, для запобіжного заходу – ст. 196 КПК.

Повідомлення суду і можливість оскарження рішень прокурора

Також у новій ч. 3 ст. 615 КПК передбачено, що про такі прийняті прокурором рішення невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня та відповідний суд. Протягом 10 днів з дня повідомлення надаються копії відповідних документів. Законодавець не вказує, які документи мають надаватися. На нашу думку, йдеться про копії прийнятих рішень та документів, що стали підставою для їх прийняття (клопотань прокурора чи слідчого із додатками).

Окрім того, згадані рішення прокурора, а також його дії та бездіяльність можуть бути оскаржені до суду (йдеться про слідчого суддю), в межах територіальної юрисдикції якого вчинено злочин, після відновлення його роботи, або до іншого найбільш територіально наближеного суду.

Продовження запобіжних заходів

Законодавець приділив значну увагу питанню продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. У новій ч. 2 ст. 615 КПК встановив можливість продовження на строк до 30 днів строку дії ухвали про тримання під вартою або постанови прокурора про тримання під вартою. Таке продовження здійснюється керівником органу прокуратури (постановою) за клопотанням прокурора або слідчого, погодженим з прокурором. І таке продовження можливе неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Окрім того, Закон передбачив по суті автоматичне продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, які закінчуються. Так, згідно з ч. 6 ст. 615 КПК, в разі закінчення строку дії ухвали про тримання під вартою, і неможливістю розгляду судом питання продовження такого строку, ухвала вважається продовженою до вирішення судом відповідного питання, але не більше ніж на 2 місяці.

Аналогічно за ч. 5 ст. 615 КПК, в разі неможливості проведення підготовчого судового засідання в справах, де є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, він вважається продовженим (по суті, автоматично) до вирішення відповідного питання в підготовчому судовому засіданні, але не більше, ніж на 2 місяці.

Нагадаємо, що Верховний Суд в Інформаційному листі від 03.03.2022 №1/0/2-22 вказував на такі особливості проведення засідань щодо запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою:

  • можливості врахування оцінки певних обставин, яка надавалися в попередніх ухвалах, без витребування відповідних матеріалів в сторін;
  • можливості (як виняток) проведення відеоконференцій з власних технічних засобів, з необхідністю приділення належної уваги роз’ясненню прав учаснику, що бере участь віддалено;
  • у виняткових випадках – розгляду цих питань за відсутності підозрюваного, з належною мотивацією такого процедури;
  • при колегіальному розгляді клопотання може бути розглянуто головуючим або іншим суддею з колегії, якщо колегіальний розгляд неможливий (звернемо увагу на те, що подібне правило діє на період карантину в п. 20-5 розділу ХІ КПК).

Зупинення строків досудового розслідування

Новим п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК передбачено правило, згідно з яким, у разі відсутності об’єктивної можливості звернутися до суду з обвинувальним актом, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні зупиняється, і підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати.

Законодавець не прописав прямо необхідність прийняття постанови про зупинення досудового розслідування в цьому випадку. Однак, він встановив, що до зупинення досудового розслідування прокурор зобов’язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою. Вжиття терміну “зупинення” нібито “натякає” на те, що має бути застосована процедура, аналогічна до зупинення досудового розслідування. Водночас, чи можна зупинити досудове розслідування, що є на стадії виконання вимог ст. 290 КПК – одне із важливих питань, що тут виникають. Так, на практиці в мирний час такі ситуації траплялися в разі оголошення в розшук підозрюваного на цій стадії (стадії ст. 290 КПК).

Сама процедура зупинення досудового розслідування передбачена ст. 280 КПК, і винесення постанови слідчого або прокурора про зупинення досудового розслідування в такому випадку з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК – один із варіантів зупинення строку, якщо сторона захисту завершила ознайомлення за ст. 290 КПК, але прокурор не може об’єктивно звернутися до суду з обвинувальним актом до завершення строків досудового розслідування. В разі винесення такої постанови, після того, як обставини, що перешкоджали зверненню до суду з обвинувальним актом, перестали існувати, вочевидь має бути прийнято постанову про відновлення такого строку.

Загалом, як застосовуватиметься ця норма – покаже практика. Очевидно те, що пропуск строків звернення до суду з обвинувальним актом в умовах воєнного стану не тягнутиме за собою закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 через закінчення строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Зміни щодо підслідності НАБУ

Стаття 36 КПК містить правило, що забороняє прокурору доручати іншим органам досудового розслідування здійснювати досудове розслідування в підслідних НАБУ провадженнях. Законом №2111-ІХ це правило доповнено винятком, згідно з яким, таке доручення є можливим в умовах воєнного стану.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
«Как саперы»: Зеленский заявил, что ряд стран поддерживают Украину, но пытаются ослабить санкции
«Как саперы»: Зеленский заявил, что ряд стран поддерживают Украину, но пытаются ослабить санкции
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Князевич
    Руслан Князевич
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики
  • Світлана Кулікова
    Світлана Кулікова
    суддя Київського апеляційного суду
  • Валерій Журавель
    Валерій Журавель
    суддя Київського окружного адміністративного суду
  • Валерій Кузьменко
    Валерій Кузьменко
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Юрій Чумак
    Юрій Чумак
    суддя Касаційного господарського суду Верховного Суду
загрузка...