165 тисяч українців потерпають від домашнього насильства. Вихід є

16:05, 22 августа 2016
В Україні стоїть гостра проблема з домашнім насильством. Одним із шляхів її вирішення є ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.
165 тисяч українців потерпають від домашнього насильства. Вихід є

В Україні стоїть гостра проблема з домашнім насильством. Одним із шляхів її вирішення є ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.

Які нові гарантії дасть нам нова конвенція якщо ми її ратифікуємо?

Це є просто абсолютно необхідна річ для України. Нажаль, в зв’язку з війною у нас збільшилась кількість випадків насильства в сім`ї.

 У нас була статистика три річної давнини, яка свідчила, що кількість таких випадків становить більше 120 тисяч в рік. Наразі це вже 165 тисяч випадків насильства в сім`ї і 70%  випадків – це випадки насильства по відношенню до жінок. 3 млн дітей є свідками цих актів насильства. Із того, що ми маємо, серед того яке є насильство: це є факти побиття, тобто в сім`ї жінки зазнають серйозного насильства  у вигляді побиття, й більше 50 випадків побиття – по відношенню до вагітних жінок.

Це є страшна ситуація. От людина, яка зазнала насильства в сім`ї в родині…  Вона розуміє, вона відчуває біль, вона відчуває безпорадність, вона не має куди піти. Тобто, якщо ми візьмемо жінку з дітьми. Ось вона постраждала, вона не знає де їй шукати захисту. Вона йде у міліцію, а міліція каже, що ми не маємо ні можливості, ні  законодавчих підстав, якимось чином вас захистити, окрім того як притягти до відповідальності вашого чоловіка, але вона повертається назад у цю сім`ю, вона повертається у свій дім, вона залишається сам на сам з дітьми такою, яка не може себе захистити, і це є страшні речі.

Весь світ сьогодні йде теж шляхом ратифікації Конвенції , тому що якщо конвенція ратифікується, то система правового захисту гарантує жінці:

а) безпеку у вигляді гарячих ліній;

б) притулків, на випадок, якщо вона може бути відселена, фактично має можливість бути фізично усунена від того хто завдав їй фактично насильства.

Якщо ми навіть ратифікуємо, то ми побачимо...

Конвенція містить дуже жорсткі санкції по відношенню до тих, хто буде звинувачений в таких фактах і це є і як запобіжник, і той хто знає вже, що держава захищає від насильства  члена сім`ї , то він буде думати перш ніж він це буде робити, тобто це як запобіжний захід. 

Ми мусимо все це зробити для того щоб люди не боялися іти до правозахисних органів  і просити допомоги, тому що ми вважаємо, що ми – члени міжфракційного об’єднання  і я, як співголова цього об’єднання – ми розуміємо, що дуже багато фактів просто не  фіксується  через відсутність ратифікації Конвенції, тобто люди бояться іти або не розуміють, що  їм може бути надана належна допомога.

Наприклад в поліції. Ще поліція не готова достатньо, щоб надавати адекватну допомогу і немає психологів, які можуть надавати цю допомогу.

Власне ратифікація Конвенції вже вибудовує всю систему допомоги, попередження  і захисту у таких випадках.

Навіть така держава як Монако, Ліхтенштейн, це маленькі держави, але навіть вони ратифікували. Вони кажуть, що ми, як європейські держави мусимо показати, що ми захищаємо людей, навіть якщо вони зазнали біди у своїй родині, але найголовніше це те, що  ми мусимо забезпечити дітей від спостереження цього, бо діти отримують надзвичайно велику травму і трагедію а це суспільство в майбутньому.

Я вважаю, що ми, як сильна, цивілізована, гуманна держава, мусимо ратифікувати цю Конвенцію. Тому що 165 тисяч випадків на рік – це дуже багато. А за три останні роки збільшення від 120 до 165 тисяч – це так само повзуча динаміка і нажаль вона якраз відбувається, ми вважаємо як наслідок війни. Хлопці повертаються з фронту, вони є дуже агресивні в силу об’єктивних обставин і вони шукають якогось такого виміщення своєї психологічної трагедії, психологічної травми по відношенню до найближчих людей і вони також потребують захисту. Але якщо ми це в суспільстві показуємо, стаємо відвертими, то і тоді буде належний захист всіх у цій ситуації та допомога: і правова, і психологічна, і соціальна.

 

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Как судьям будут компенсировать сверхурочные
Сегодня день рождения празднуют
  • Лилия Катеринчук
    Лилия Катеринчук
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда
  • Татьяна Войтенко
    Татьяна Войтенко
    судья Подольского районного суда Киева
Новости онлайн