Народний депутат назвав причини незавершеності судової реформи

Не можна вважати, що судова реформа проходить успішно, якщо не відбулось жодних змін в адвокатурі та юридичній освіті. Таку думку «Судово-юридичній газеті» висловив народний депутат Руслан Сидорович, оцінюючи результати діяльності нинішнього парламенту.

На його думку, ситуація насправді є дуже складною. В очікуванні змін в адвокатурі професійне середовище поділилося навіть не на два, а на багато таборів — повної підтримки, повного заперечення, підтримки окремих норм.

«Парламент мав би стати майданчиком для дискусії, де можна було усі ці речі проговорити. Я, до речі, неодноразово пропонував провести парламентські слухання, які б показали реальний стан підтримки законопроекту про адвокатуру, поданого Президентом України», — зазначив депутат.

Можливо, саме через відсутність всебічної підтримки законопроект № 9055, який хоч і отримав схвалення Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя, ніяк не наважаться винести на розгляд у зал парламенту. Але й питань, на які потрібно знайти відповідь, не меншає.

«Питання органів адвокатського самоврядування — чи потребує воно змін? Думаю, потребує. Але структура органів адвокатського самоврядування не повинна нагадувати «лабіринт Мінотавра». Пропонована концепція в законопроекті є доволі складною і заплутаною. Більше того, там закладені доволі небезпечні речі. Наприклад, те, що місцева конференція вважається легітимною за умови присутності там принаймні 10% адвокатів регіону. На практиці це означає, що в кожному регіоні може пройти 3,4, і 5 легітимних конференцій. А юридичний статус отримає та, організатори якої першими добіжать до державного реєстратора. Чи буде це позитивним консолідуючим фактором для професійного середовища? Очевидно, що ні», — наводить приклад Руслан Сидорович.

Також йому видається доволі сумнівним те, в який спосіб врегульовано статус так званих in-house lawyers, простіше кажучи, юрисконсультів. Народний депутат не заперечує їх права представництва інтересів у судах, але все ж таки акцентує увагу на те, що такі особи не є вільними, тому що вони є найманими працівниками у тих чи інших структурах. Це одразу створює конфлікт інтересів між принципами адвокатської етики і вказівками роботодавця, нівелює питання адвокатської таємниці. Відповідно, участь таких юристів у роботі органів адвокатського самоврядування може бути дуже дискусійною.

«Уявіть собі, приходить армія юристів, скажімо, із банківського середовища, чи ДТЕКу, чи ще якогось бізнесу, і реальні представники адвокатського середовища просто будуть стояти збоку і спостерігати за тим, що відбувається», — висловив занепокоєння парламентарій.

Таким чином, на його думку, дуже багато речей залишилося не з’ясованими, їх неможливо буде поправити між першим і другим читанням, бо до другого читання можна вносити поправки лише до тих розділів, які були прийняті у першому читанні. Тому у законопроект ще до розгляду у першому читанні слід додатково дописувати цілі розділи.

Крім змін в адвокатурі «провисли» зміни і щодо юридичної освіти і загального доступу до правничої професії. Відповідний законопроект №7147, співавтором якого, до речі, є Руслан Сидорович, з жовтня 2017 року застряг у комітетах Верховної Ради.

Авторам даного законопроекту вдалося знайти спільну мову із представниками Міністерства освіти і запропонувати ідею окремого єдиного іспиту для таких професій, як суддя, прокурор, адвокат і нотаріус у вигляді анонімного тестування.

«Як на мене, можливо, висловлю непопулярну думку, юридична освіта потребує певного ускладнення. Але не з точки зору побудови якихось штучних бар’єрів, а тому що юристами повинні ставати ті, хто відповідає професійним і моральним якостям. Бо в цілому світі юридична професія, коли ми говоримо про суддів, прокурорів, адвокатів, в першу чергу є дуже важливою складовою утвердження принципу верховенства права. Лише ті, хто розуміє доктрину права, філософію права, повинні мати доступ до зазначених спеціалізацій професії. А не так, коли ми сьогодні бачимо, що окремі представники суддівської, прокурорської та адвокатської спільноти не розуміють базових істин», — переконаний народний обранець.

Він нагадав, що, на відміну від способу просування законопроекту про адвокатуру, Міністерство освіти презентувало у стінах Комітету ВР з питань правової політики і правосуддя модель реформування юридичної освіти. У освітян є конкретне бачення, в який спосіб це треба робити, причому крок за кроком.

«При найкращих розкладах результати такої реформи юридичної освіти можна отримати не раніше ніж через шість-сім років. Тому запроваджувати реформу потрібно вже зараз», — підсумовує парламентарій.