Булінг: правове регулювання та судова практика

19:03, 25 апреля 2019
Порівняно нещодавно в українському законодавстві розпочалося правове регулювання такого явища, як булінг.
Булінг: правове регулювання та судова практика

Що ж таке «булінг» та яка відповідальність передбачена в Законі Україні «Про запобігання булінгу» за таке діяння? Дослідженням ЮНІСЕФ за 2017 рік встановлено, що близько 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з цькуванням та агресивною поведінкою, а 24% з них стали жертвами булінгу. До того ж, половина з них нікому не розповідали по ці випадки. 

З 19 січня 2019 року в Україні набув чинності закон щодо протидії булінгу. Цим законом Кодекс про адміністративні правопорушення України доповнено ст. 173-4, в якій викладено визначення булінгу як діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі з застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Зазначеним законом, зокрема, передбачено систему штрафів за цькування. Наприклад, якщо особа піддала іншу особу булінгу вперше, вона зобов'язана буде сплатити від двадцяти (340 гривень) до п'ятдесяти (850 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо такі дії вчинив неповнолітній від 14 до 16 років, штраф мають сплатити батьки. За повторне цькування винуватець повинен буде сплатити від ста (1700,00 грн) до двохсот (3400,00 грн) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Приховування випадків булінгу педагогами тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти (850 гривень) до ста (1700 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Наразі вже оприлюднені перші судові рішення про притягнення до адміністравної відповідальності за булінг.

Бориспільській районний суд Київської області, вірогідно, став першим судом в Україні, який застосував новітнє законодавство про протидію булінгу. Так, постановою від 05.02.2019 у справі №359/933/19 цей суд визнав матір школярки винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, та наклав на неї штраф у розмірі 50 неоподаткових мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. У цьому випадку булінг полягав у тому, що школярка, знаходячись в приміщенні школи, вчинила булінг, тобто дії психологічного та сексуального насильства із застосуванням засобів електронних комунікацій щодо іншої неповнолітньої школярки, що проявилось у висвітленні непристойних фото у мережі «Інстаграм», в результаті чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.

Однією з останніх стала постанова Шполянського районного суду Черкаської області від 22.04.2019 у справі №710/465/19, якою школяра визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, оскільки він протягом тривалого часу, а саме з 2011 по 2019 роки свідомо та систематично вчиняв фізичне насильство: штовхання, зачіпання, економічне насильство: пошкодження одягу, психологічне насильство: виражався нецензурною лексикою, тобто булінг відносно своєї однокласниці.

Таким чином, можна зробити висновок про формування судової практики по застосуванню законодавства у сфері протидії булінгу. Хоча зазначене явище є добре відомим у всьому світі, в Україні воно зовсім нещодавно стало предметом правового регулювання.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про закони, які набули чинності в січня 2019 року, серед яких Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Почему Высший антикоррупционный суд начнет работу только осенью
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Евгений Сидоров
    Евгений Сидоров
    судья Шевченковского районного суда Киева