Врегулювання спору за участю судді: які проблеми показала практика

10:20, 6 мая 2019
Судді розповіли про проблемні питання застосування нового інструмента — врегулювання спору за участю судді.
Врегулювання спору за участю судді: які проблеми показала практика

Вітчизняна судова система інтегрує європейські стандарти правосуддя, поступово втілюючи нові інструменти вирішення спорів. Вони з’явилися з 2017 року в трьох кодексах — Цивільному процесуальному, Господарському процесуальному та Кодексі адміністративного судочинства. 

Згідно з проведеною судовою реформою, такими інструментами мають стати медіація, оновлена процедура примирення сторін, врегулювання спору за участю судді. Остання процедура може стати затребуваною для малозначних спорів, переважно без адвокатського представництва.

Кримінальний процесуальний кодекс таких процедур не містить, хоча у кримінальному процесі вони теж не були б зайвими, наприклад, у справах приватного обвинувачення.

Проте зазначені механізми вирішення конфліктів з обережністю сприймаються професійною юридичною спільнотою. По-перше є сумніви у тому, чи притаманні такі функції судам взагалі. Суддя Господарського суду Києва Олеся Дупляк під час ІІ Судового Форуму застерегла від неправильного розуміння їх природи і висловила сумнів у тому, чи дійсно стороні потрібен суддя як інструмент для примирення, чи не могли б сторони примиритися без його участі.

По-друге, існують перешкоди ефективному функціонуванню інституту врегулювання спору за участю судді. Внаслідок цього судами першої інстанції розглянуто дуже мало справ із застосуванням процедури врегулювання спору за участю судді. Всього по Україні за 2018 рік по цивільних справах за цією процедурою розглянуто 95 справ, завершено було 30. Найбільша кількість таких справ (11) розглянуто у Вінницький області.

Суддя Господарського суду Одеської області Юлія Бездоля під час ІІ Судового Форуму навела наступну статистику: в Одесі було призначено 17 справ до розгляду, з них 2 успішно розглянуті, а в 15 справах проведено заміну складу суду.

 

Судді Оксана Епель, Юлія Бездоля та Олеся Дупляк під час ІІ Судового Форуму

Європейська комісія з ефективності правосуддя відзначає такі перешкоди для розвитку альтернативних процедур врегулювання спорів:

  • неусвідомлення потенційної корисності й ефективності альтернативного розв’язання спорів між адміністративними органами і приватними сторонами;
  • недостатнє роз’яснення адміністративним органам переваг альтернативних моделей розв’язання таких спорів;
  • недовіра судів до розвитку позасудових альтернатив судовому вирішенню спорів в адміністративній площині;
  • відсутність поінформованості щодо різних альтернативних методів розв’язання спорів у цій конкретній сфері;
  • відсутність спеціально підготовлених нейтральних посередників;
  • невеликий обсяг наукових досліджень альтернатив вирішенню адміністративних спорів у судовому порядку.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час другого круглого столу «Медіація та адміністративний суд: дискусійні аспекти» у Касаційному адміністративному суді ВС звернув увагу на те, що в адміністративному процесі запроваджено інститут мирного врегулювання конфлікту за участю судді, але він не працює. Голова КАС ВС наголосив, що такі поняття, як «медіація» і «мирне врегулювання спору за участю судді», для кращого розуміння потребують теоретичного обґрунтування з боку науковців. Крім того, у нинішніх засадах автоматизованого розподілу справ немає положень про те, яким чином розподілятиметься заява щодо примирення сторін за участю судді. Також мають бути підготовлені судді-медіатори, які розглядатимуть такі заяви.

 

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович та  суддя Європейського суду загальної юрисдикції  Віргіліус Валанчус під час круглого столу

Секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Микола Гімон, у свою чергу, повідомив, що на розгляді суддів очолюваної ним судової палати є декілька справ, у яких зупинено провадження для надання можливості сторонам досягти примирення. Проте цей процес відбувається без участі судді, зокрема, через те, що нині не вистачає певного нормативного підґрунтя, а також досвіду. 

 

Суддя судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Тетяна Анцупова відзначила, що судді зацікавлені у розвитку позасудових (альтернативних) механізмів вирішення спорів, які відрізняються високим ступенем психологічного комфорту, компромісів та взаємних поступок між сторонами спору. Розгляд справи в суді та прийняття судового рішення має бути останнім у списку способів вирішення спору. Суд потребує розвитку процесуальних традицій — розгляд справи по суті в суді має відбуватись тільки тоді, коли сторони відмовилися від вирішення спору шляхом примирення. Цьому, зокрема, має сприяти процедура, запроваджена новим КАС України, — врегулювання спору за участю судді.

Нижче викладена технологія процедури врегулювання спору за участю судді з наголосом на проблеми, які висвітлили учасники круглого столу.

Підстави проведення врегулювання спору за участю судді

Врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Можливість сторін врегулювати спір за участю судді, таким чином, обмежена стадіями процесу. Процедуру може провести лише суддя.

Особливістю процедури є те, що вона може проводитися лише в суді першої інстанції. Судді апеляційної інстанції при всьому бажанні можуть врегулювати спірні питання миром лише за допомогою інших процедур. Це випливає з положень про те, що процедура може бути застосована до початку розгляду справи. Але стосовно правильності цього думки юристів різняться, тому питання доцільності такого обмеження є дискусійним.

Коли проведення врегулювання спору за участю судді не допускається:

Господарський процес

Адміністративний процес

Цивільний процес

У справах про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом

 

В адміністративних справах, визначених главою 11 розділу II Кодексу адміністративного судочинства, за винятком справ, визначених ст. 267 КАСУ, та типових справ

Якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

 

За заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство

У випадку вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

 

 

У випадку вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

 

 

Якщо для розгляду цивільних справ обмежень практично немає, то обмеження в адміністративному судочинстві особливо відчутні та викликані природою публічно-правових відносин. Тут суб’єкти владних повноважень мають обмежені дискреційні повноваження, тобто можливість прийняття рішень державними органами і посадовими особами на власний розсуд. Обмеження дискреційних повноважень означає, що будь-який орган виконавчої влади не тільки не може сам визначити свої повноваження, а й встановлювати їх для підпорядкованих йому органів та їх посадових осіб. Вважається, що широкі дискреційні повноваження органів виконавчої влади та їх посадових осіб призводять до порушень прав і свобод громадян, створюють ґрунт для корупції та інших зловживань.

Певних дискреційних повноважень у процесі прийняття публічними органами управлінських рішень це не позбавляє, проте межі і характер таких повноважень мають встановлюватися законом. Вихід за такі межі, їх порушення тягне відповідальність для посадових осіб. Тому добровільність та ініціативність, які є принципами процедури врегулювання спору за участю судді, значно обмежені у адміністративних правовідносинах.

Адміністративний орган не має права скасувати власну постанову. Яскравим прикладом є ДФС, яка не наділена повноваженнями скасувати власне податкове повідомлення-рішення, що перешкоджає процедурі примирення. Механізм таких скасувань відсутній у законодавстві. Навіть якщо сторони дійдуть згоди та домовляться, ухвала про затвердження умов примирення просто не буде виконуватися. Більше того, умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб’єкта владних повноважень (ст. 377 КАСУ).

На це звернули увагу учасники круглого столу «Медіація та адміністративний суд: дискусійні аспекти». Великі надії у вирішені цього питання покладаються на Закон «Про адміністративну процедуру», якщо його буде прийнято. Про це ж говорила на ІІ Судовому Форумі суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Епель, зазначивши, що поки законодавство не буде приведене у відповідність до положень адміністративного процесу, застосування цього інституту буде обмежене. Тому примирення сторін в адміністративному процесі не у всіх випадках стає ефективним способом захисту порушених прав.

Порядок призначення врегулювання спору за участю судді

Про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу. В такій ухвалі суд вирішує питання про зупинення провадження у справі. У випадку колегіального розгляду справи врегулювання спору за участю судді проводиться суддею, який здійснював підготовку справи до розгляду.

Порядок проведення врегулювання

Проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції в порядку, визначеному цим Кодексом. Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їхніх представників та судді. Закриті наради проводяться за ініціативою судді з кожною зі сторін окремо.

Член Науково-консультативної Ради при Верховному Суді, кандидат юридичних наук Наталія Ковалко під час круглого столу звернула увагу на те, що у нормах, які регулюють проведення закритих нарад, відсутнє згадування про представників. Сторони є, а представників немає. Прогалина у законодавстві призводить до обмеження прав сторін на залучення представників до розгляду.

30 січня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області у справі №569/16262/14-ц застосував види нарад одночасно, ухваливши провести процедуру врегулювання спору за участю судді та призначити першу закриту нараду та спільну нараду з врегулювання спору.

Крім того, фахівці висловили сумнів щодо процедури проведення закритих нарад, які можуть виникати сумніви щодо неупередженості суддів. Треба враховувати і те, що законодавством не врегульоване питання щодо відповідальності судді за порушення, вчинені ним під час процедури врегулювання спору за його участі

Від себе добавимо, що взагалі «закриті наради» — це не дуже вдала назва, адже спільні наради також є закритими. Більш влучно було б назвати їх «окремими нарадами».

Суддя спрямовує проведення врегулювання спору для досягнення сторонами примирення. З урахуванням конкретних обставин проведення наради суддя може оголосити перерву в межах строку проведення врегулювання.

На початку проведення першої спільної наради з врегулювання спору суддя роз’яснює сторонам мету, порядок проведення врегулювання, права та обов’язки сторін. Під час проведення спільних нарад суддя з’ясовує підстави та предмет позову, підстави заперечень, роз’яснює сторонам предмет доказування по категорії спору, який розглядається, пропонує сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирного врегулювання спору та здійснює інші дії, спрямовані на мирне врегулювання спору сторонами. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору. Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору.

Під час проведення врегулювання спору суддя не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, надавати оцінку доказів у справі. Проте учасники фахової дискусії у Касаційному адміністративному суді звернули увагу на нечіткі межі між правом судді надавати сторонам роз’яснення та забороною надавати юридичні поради й оцінку доказів. Адже коли суддя розповідає сторонам про наявність судової практики з спірного питання, це фактично юридична консультація.

Інформація, отримана будь-якою зі сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами. Забороняється використовувати портативні аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео- та звукозапис. Порушення цього правила тягне за собою негативні наслідки, а саме штраф у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України).

За необхідності до участі в нарадах залучається перекладач. Він попереджається про конфіденційний характер інформації, отриманої під час проведення врегулювання спору за участю судді.

Строк проведення врегулювання спору за участю судді

Процедура врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про її проведення. Цей строк продовженню не підлягає.

Встановлюючи такий строк, законодавець припускав, що чітке обмеження строку процедури примирення не дасть змоги жодній зі сторін використовувати примирення з метою затягування вирішення спору. Проте Наталія Ковалко висловлює сумніви щодо можливості протягом 30 днів врегулювати спір, адже при завантаженості суддів такий строк доцільно було б продовжити хоча б до 60 днів.

Припинення врегулювання спору за участю судді

Врегулювання спору за участю судді припиняється:

1) у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді;

2) у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді;

3) за ініціативою судді у разі затягування процедури врегулювання спору будь-якою зі сторін;

4) у разі досягнення сторонами примирення та звернення до суду із заявою про примирення, або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.

Щодо припинення врегулювання спору, за п. 3 ст. 188 КАСУ, п. 3 ст. 189 ГПК, п. 3 ст. 204 ЦПК виникають сумніви щодо дієвості такої норми, оскільки всіма процесуальними кодексами однаково встановлений 30-денний строк проведення процедури. Цей строк є імперативним та абсолютно визначеним. Затягування розгляду у даному випадку виключене, тим більше, що в силу зазначених норм у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді процедура припиняється.

Про припинення врегулювання спору за участю судді постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає. Одночасно суддя вирішує питання про поновлення провадження у справі. У разі припинення врегулювання спору за участю судді з підстав, визначених п. 1–3 ч. 1 цієї статті, справа передається на розгляд іншому судді. Таке положення введене в процес у зв’язку з тим, що суддя, який брав участь у такій процедурі, вже знає, яке рішення він буде приймати. 

У випадку недосягнення сторонами мирного врегулювання спору повторне проведення врегулювання спору за участю судді не допускається.

Судді зауважують, що в основному сторони використовували цей інститут для процесуальних зловживань, щоб затягнути судовий процес або домогтися заміни судді. На жаль, в окремих випадків учасники процедури налаштовані не на мирне урегулювання, а переслідують абсолютно інші цілі.

Як виконувати досягнуті домовленості сторін

Якщо процедура врегулювання спору пройшла успішно, вона припиняється в один з таких способів:

  • звернення до суду із заявою про примирення (для затвердження судом мирової угоди);
  • звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду;
  • відмова позивача від позову;
  • визнання позову відповідачем.

Умови примирення сторін затверджуються ухвалою суду. Цією самою ухвалою суд одночасно закриває провадження у справі. Ухвала про затвердження умов примирення виконується сторонами в порядку і строки, які нею визначені.

Ухвала про затвердження умов примирення є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. У разі невиконання ухвали суду про затвердження умов примирення вона може бути подана для її примусового виконання в порядку, визначеному законодавством для виконання судових рішень.

Якщо процедура закінчується позитивним результатом, повертається 50% судового збору.

Проте член Вищої Ради правосуддя Лариса Швецова звертає увагу, що суддя після ухвалення рішення повинен автоматично направити до реєстру виконавчих проваджень копію рішення та копію виконавчого листа в електронному вигляді. Оскільки Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему є недосконалим, у даному випадку процедура належним чином не виписана та ухвала суду не набуде статусу виконавчого документа.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чи скасують соціальні гарантії та пільги: чому Слуги народу вирішили звернутися до КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Лариса Малеваная
    Лариса Малеваная
    судья Хозяйственного суда Киевской области
  • Александр Заяц
    Александр Заяц
    заместитель председателя Черниговского окружного административного суда
  • Петр Ковзель
    Петр Ковзель
    судья Окружного административного суда Киева
загрузка...