Бути чи не бути: дострокові вибори в Україні

18:35, 6 мая 2019
Як саме трактуватимуть законодавство у Володимира Зеленського у разі дострокового розпуску парламенту.
Бути чи не бути: дострокові вибори в Україні

Про те, яка саме робота буде проводитися Володимиром Зеленським на посаді Президента України, сьогодні судити ще рано. А ось те, що будь-яка його заява спричиняє неабиякий суспільний резонанс — твердження однозначне. Так, тема можливості розпуску парламенту та  проведення дострокових виборів уже кілька тижнів активно збурює спільноту. Неоднозначність позиції В. Зеленського лише роздмухує чутки та припущення. І чим ближче до інавгурації, тим активніші проводяться дискусії. «Судово-юридична газета» спробувала з’ясувати, який же сценарій розвитку подій видається найбільш вірогідним та чого чекати депутатам після урочистої присяги Президента.

Історична довідка

30 вересня 2007 року в Україні пройшли позачергові вибори до Верховної Ради України. Дата їх проведення була встановлена ​​відповідно до угод, досягнутих 27 травня 2007 року між Президентом України Віктором Ющенком та прем'єр-міністром Віктором Януковичем як захід для виходу з політичної кризи. Першопричиною такого становища стала більшість у парламенті (підвладна тодішньому прем’єр-міністру В. Януковичу), яка почала дуже активно розширюватись і після досягнення відмітки в 300 депутатів отримувала змогу подолати «вето» Президента.

2 квітня 2007 року Президент підписав указ №264/2007 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради», в якому, спираючись на ст. 5, 77, 83, 102 і 106 Конституції України, оголосив про розпуск Верховної Ради України V скликання, призначивши дострокові вибори на 27 травня 2007 року. Проте Верховна Рада (що було досить передбачувано) активно виступила проти такого перебігу подій. Народні обранці навідріз відмовилися визнавати законність розпуску, а Кабмін  виділяти кошти на проведення дострокових виборів.

3 квітня представники коаліції оскаржили указ Президента в Конституційному суді. 25 квітня В. Ющенко указом №355/2007 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і призначення дострокових виборів» визнав недійсним свій попередній указ і змінив дату майбутніх виборів. У той же день він змістив керівника Генеральної прокуратури, а у кінці квітня відправив у відставку двох суддів КС за нібито порушення посадової присяги. Та все ж після довгих перемовин вибори відбулися 30 вересня. В результаті партії БЮТ і НУНС склали більшість (228 мандатів з 450), і 29 листопада було створено коаліцію.

Наступну спробу розпуску Верховної Ради В. Ющенко здійснив у 2009 році, при цьому звернувшись за роз’ясненнями до КС щодо того, чи потрібно було новоствореній коаліції заново вносити кандидатуру прем’єр-міністра. Рішення було досить неоднозначним для трактування. Ось як прокоментував його тодішній голова КС Андрій Стрижак: «А чи дає Конституція відповідь на це питання Президента? Якщо так загально подивитися на Конституцію (у ст. 83 переважно сформульовані ці питання), можна так сказати, що ні, не дає. Тому я вважаю, що наше рішення дає відповідь на питання, які цікавлять Президента, але в межах тих норм, які встановлює Конституція».

Ситуація з розпуском парламенту Президентом Петром Порошенком у 2014 році в правовому аспекті, як не парадоксально, дещо схожа на можливий сценарій з Володимиром Зеленським. У червні 2014 року новообраний Президент України підтримав громадські настрої, що були повністю спрямовані на цілковите оновлення влади, та зажадав від ВР рішення про саморозпуск. 24 липня 2014 року з фракції «Європейський вибір» вийшли ВО «Свобода» та партія «УДАР». Це, власне, і стало для Президента законною конституційною підставою для проведення дострокових виборів.

Варіанти та можливості

У правовому полі сьогодні точаться запеклі дискусії стосовно крайньої дати, до котрої можна розпустити нинішній склад Верховної Ради. Поділилися думки народних депутатів, і консенсусу ще й досі не знайдено. Наразі є три варіанта, кожен з який має своє правове обґрунтування. Нагадаємо, відповідно до ст. 90 Конституції України, повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України.

За першим варіантом фінальною датою розпуску парламенту вважають 27 квітня. Така думка ґрунтується на конституційних строках набуття депутатами повноважень. З таким трактуванням погоджується народний депутат Леонід Ємець: «Спочатку загальна норма. Ст. 6 Конституції України визначає, що органи влади (в тому числі і президент, і парламент) здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Відкриваємо закон України «Про вибори народних депутатів», ст. 15, і читаємо: «Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення». Отже, закон визначає дату закінчення конституційного строку повноважень. Це дата виборів. Сам строк повноважень визначений ст. 76 Конституції України, де прямо написано, що строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років.

Тому гранична дата, коли Президент може розпустити Верховну Раду, визначена Конституцією та законом. Це 27 квітня 2019 року».

Як другий можливий варіант варто розглянути обчислення з моменту складання нинішніми депутатами присяги (27 листопада 2014-го). У цьому випадку парламент можна достроково розпустити до 27 травня. Цієї версії притримується народний депутат Сергій Ківалов: «Рахувати треба так: шість місяців від дня закінчення повноважень Ради VIII скликання, а це 27 листопада 2019 року, оскільки ці повноваження почалися 27 листопада 2014-го. Тобто отримуємо 27 травня». Більш детальний коментар С. Ківалова можна прочитати за посиланням. 

Таку думку підтримує і голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова: «Читаємо ст. 79: «Повноваження народного депутата починаються з моменту складення присяги». Парламент почав роботу 27 листопада 2014 року. Таким чином, п'ятирічна каденція завершиться 27 листопада 2019 року. І до 27 травня 2019 року парламент знаходиться перед перспективою досить реального дострокового припинення повноважень у рамках Конституції». 

Є ще третій варіант — середина червня. Так, народний депутат Валерій Писаренко зазначив: «Нагадаю, що строк для розпуску до 16 червня, а це означає, що часу вистачить при будь-якому розвитку подій».

Наразі Конституцією України, а саме ст. 90 чітко та зрозуміло означено причини дострокового припинення повноважень Верховної Ради Президентом:

  • протягом одного місяця у Верховній Раді України не було сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до ст. 83 Конституції;
  • протягом 60 днів після відставки Кабінету міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету міністрів України;
  • протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Єдиною можливою причиною, яку може використати В. Зеленський, на сьогодні вбачається відсутність коаліції. Проте тут також є ряд специфічних складностей. Наприклад, відповідно до ст. 83 Конституції України, коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

За чи проти

Одним з найважливіших питань у разі вірогідного розпуску парламенту є те, як же будуть обиратись нові народні депутати. Багато хто наголошує, що на сьогоднішній день виборче законодавство вже є морально застарілим і потребує кардинальних змін.

Наприклад, у разі дострокових виборів склад депутатів-мажоритарників у ВР не дуже зміниться. За чинним на сьогодні законодавством, до Верховної Ради 225 народних обранців отримують мандати за умови набрання більшої кількості голосів, ніж інші кандидати. У списку значаться лише прізвища кандидатів, і виборці обирають з них одного.

Проте мажоритарна система на парламентських виборах в Україні створює досить широкі можливості для підкупу виборців та фальсифікації результатів. Особливо це стосується округів у маленьких містечках та селах. Традиційно за місяць до виборів виборці починають отримувати подарунки, а на території округу ремонтуються будівлі.

Також наразі 225 депутатів обираються відповідно до пропорційної системи із закритими списками. Це коли виборець голосує за певну партію, і якщо ця партія набирає понад 5% голосів виборців, вона потрапляє до парламенту. А кількість місць у Верховній Раді визначається пропорційно до набраних голосів.

Ця система має основний недолік у тому, що виборець, власне, не до кінця розуміє, кого він приводить у парламент. Список кандидатів закритий. Партійні лідери формують його на власний розсуд. Як правило, партії набирають у список 10–15 «зірок» — відомих політиків, артистів, спортсменів, активістів, воїнів тощо, чиї заклики та обличчя на бігбордах будуть викликати захват та довіру. Решту списку формують люди, щодо яких у виборця виникає безліч питань.

у 2015 році було зареєстровано проект Виборчого кодексу №3112-1, відповідно до якого пропорційна система з відкритими списками передбачає 27 великих регіональних округів. Партії виставлятимуть у кожному окрузі мінімум 5 кандидатів, причому з дотриманням гендерних квот. Таким чином, боротьба точитиметься між однопартійцями. Виборець, окрім того, що голосує за партію, зможе віддати свій голос і за конкретну людину в цій партії, тим самим формуючи персональний склад парламенту.

Важливою особливістю є запобігання підкупу в мажоритарних округах, адже їх великий розмір ускладнить підкуп виборців — витрати на такий великий округ будуть значно більші. Також така система запобігатиме торгівлі місцями у виборчих списках. Адже ніхто не зможе гарантувати голоси виборців за конкретну персону, а тому «продавати» місця у списку стане пустою справою.

Вочевидь, у збереженні нинішнього порядку проведення виборів особливо будуть зацікавлені сьогоднішні нардепи-мажоритарники та партії, що за попередніми соціологічними даними не мають прохідного проценту. І в разі дострокових виборів прийняття нового Виборчого кодексу навряд чи відбудеться, за короткий час до виборів нові політичні обличчя просто не матимуть змоги та часу в достатній мірі «причарувати» виборців, і за налагодженою, діючою схемою у Верховній Раді опиняться добре знайомі обличчя.

Якщо виходячи з можливої зміни виборчого законодавства, то для молодих сил йти за відкритими списками без 225 мажоритарних округів, вочевидь, більш вигідно. Проте тільки у випадку проведення виборів за графіком, щоб встигнути провести повноцінну і якісну передвиборчу кампанію. Тому можливість розпуску парламенту новообраним президентом, все ж видається дещо примарною, враховуючи усі фактори, як законодавчі, так і політичні.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета»  детально розповідала про можливі перші кроки Володимира Зеленського на посаді Президента.

Також нещодавно Юрій Луценко прокоментував можливість розпуску ВР.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Почему Высший антикоррупционный суд начнет работу только осенью
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Кирилл Гарник
    Кирилл Гарник
    судья Окружного административного суда Киева
  • Александра Колдина
    Александра Колдина
    судья Голосеевского районного суда Киева
  • Екатерина Танцюра
    Екатерина Танцюра
    судья Одесского окружного административного суда