Як зміниться законодавство із запуском Вищого антикорупційного суду: аналіз та порівняльна таблиця

16:34, 2 сентября 2019
Щодо діяльності Вищого антикорупційного суду: питання підсудності (аналіз законодавства) та порівняльна таблиця змін до законодавства, які набирають чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду (з 5 вересня 2019  року).
Як зміниться законодавство із запуском Вищого антикорупційного суду: аналіз та порівняльна таблиця

Тетяна Слуцька, 
к. ю. н., Заслужений юрист України

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 року № 2447-VIII (ЗУ № 2447-VIII) та абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII територіальна юрисдикція Вищого антикорупційного суду (ВАКС) поширюється на всю територію України, тобто судовий контроль під час досудового розслідування, судове провадження у судах першої та апеляційної інстанцій щодо злочинів, які вчинені на території України та підсудні ВАКС, згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII здійснює ВАКС.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 Кримінального кодексу України (КК), статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1–3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України (КПК).

При цьому використання у ч. 1 ст. 33-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII після словосполучення «корупційних злочинів» дієприкметникового звороту «передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України» із вказівкою на окремі статті кримінального закону, з огляду на зміст примітки до ст. 45 КК, свідчить, що норми КПК містять більш широке визначення корупційних злочинів, ніж норми матеріального закону. Так, приміром, злочин, передбачений ст. 366‑1 КК «Декларування недостовірної інформації» згідно з приміткою до ст. 45 КК не належить до переліку корупційних, тоді як з означеного положення процесуального закону випливає, що він таким є. На практиці це може провокувати виникнення запитань щодо можливості чи неможливості звільнення особи, яка вчинила такий злочин, від кримінальної відповідальності чи від покарання, а отже й неоднакове застосування норм закону. Нагадаємо, що примітка до ст. 45 КК, яка містить визначення поняття «корупційні злочини», з’явилася в нормах КК разом із доповненнями обмежувального характеру «крім корупційних злочинів» до інших його норм. Так, вжите формулювання «крім випадків засудження за корупційний злочин» (ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 75 КК) чи «крім корупційних злочинів» (статті 45, 46, 47, 48, ч. 4 ст. 74, ч. 1 ст. 79, ст. 81, ст. 82 КК) з огляду на використання вставного слова «крім», що вживається для виокремлення винятку із правила, свідчить про виключення осіб, котрі вчинили такі злочини (вичерпний перелік яких визначено у примітці до ст. 45 КК), з кола суб’єктів, до яких можуть бути застосовані означені заохочувальні норми кримінального закону. У зв’язку із цим, беручи до уваги співвідношення норм матеріального та процесуального права, винятки (обмеження), що містяться в нормах КК щодо осіб, які вчинили корупційні злочини, поширюються тільки на злочини, визначені у примітці до ст. 45 КК. Наведене у будь-якому випадку потребує законодавчого врегулювання шляхом або уніфікації відповідних норм, або виключення з ч. 1 ст. 33-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII слова «корупційних».

Також слід звернути увагу, що вжите в ч. 1 ст. 33-1 КПК підрядне умовне речення «якщо наявна хоча б одна з умов» після наведення переліку статей КК — «злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК» та «статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК» — засвідчує вимогу імперативного характеру щодо наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1–3 ч. 5 ст. 216 КПК, яка поширюється на усі зазначені в ч. 1 ст. 33-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII злочини, в тому числі й визначені у примітці до ст. 45 КК.

Тобто законодавець закріпив у нормах КПК за ВАКС підсудність кримінальних проваджень з огляду не лише на характер вчиненого діяння, а й на обов’язковість наявності хоча б однієї з умов, визначених у пунктах 1–3 ч. 5 ст. 216 КПК, залежно від (альтернативно): а) суб’єкта вчинення злочину (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК); б) кількісної характеристики предмета злочину або завданої шкоди з урахуванням визначеного в цьому пункті суб’єкта злочину (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК); в) вчинення злочинів, передбачених ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК або у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК). Іншими словами, судове провадження у суді першої та апеляційної інстанцій щодо вчинення особою діяння, передбаченого ч. 1 ст. 33‑1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII, але за відсутності усіх умов, визначених у пунктах 1–3 ч. 5 ст. 216 КПК, здійснюється місцевим загальним судом та відповідним апеляційним судом, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, оскільки такі провадження не підсудні ВАКС. Наведене слід враховувати загальним місцевим та апеляційним судам при реалізації ними положень п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України від 12 липня 2018 року № 2509-VІІІ «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд"» (щодо передання ВАКС з дня початку його роботи відповідних матеріалів).

В даному аспекті слід зауважити, що положеннями п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції проекту Закону України від 29 серпня 2019 року № 1025 «Про внесення зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду)» пропонується передбачити, що підсудність Вищого антикорупційного суду,  передбачена КПК, як суду першої, апеляційної інстанцій, слідчих суддів поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з дня початку роботи цього суду (тобто, з 5 вересня 2019 року ВАКС). Виняток становлять кримінальні провадження, досудове розслідування у яких здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. В таких випадках ВАКС підсудні означені кримінальні провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до початку роботи ВАКС (тобто, до 5 вересня 2019 року). Детальніше про це (щодо початку  роботи ВАКС та передання останньому відповідних матеріалів загальними місцевими та апеляційними судами), залежно від результатів розгляду Верховною Радою України 3 вересня 2019 року відповідного законопроекту, йтиметься у наступній публікації (частині 2).

Зауважимо, що аналіз ч. 1 ст. 33-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII щодо предмета підслідності зазначених у ній злочинів свідчить, що досудове розслідування більшості з них здійснюють, згідно з ч. 5 ст. 216 КПК, детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Підслідність злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320, 364-1, 365-2, 368-3, 368-4 КК, про які, крім іншого, йдеться у примітці до ст. 45 КК та кримінальні провадження щодо яких віднесено згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII також до підсудності ВАКС, законом безпосередньо не визначена. Досудове розслідування цих злочинів з огляду на зміст ст. 216 КПК, залежно від суб’єкта вчиненого діяння, здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань (ч. 4 ст. 216 КПК) та слідчі органи Національної поліції (ч. 1 ст. 216 КПК).

Варто також зазначити, що детективам НАБУ можуть бути підслідні злочини, кримінальні провадження щодо яких не підсудні ВАКС. Йдеться про випадок, визначений у абз. 13 ч. 5 ст. 216 КПК, тобто коли прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, що проводяться детективами НАБУ, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у злочинах, передбачених абз. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, до підслідності детективів НАБУ, якщо відповідним злочином було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам (тобто без урахування вимоги щодо наявності хоча б однієї з умов, визначених у пунктах 1–3 ч. 5 ст. 216 КПК). При цьому під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов’язків трьох і більше осіб (до уваги береться якісний показник заподіяної або такої, що могла бути заподіяна, шкоди). Положення ч. 1 ст. 33-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII, а також доповнення ч. 3 ст. 32 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII формулюванням «крім злочинів, які цим кодексом віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду», яке за змістом має обмежувальний характер, підтверджують тезу щодо непідсудності ВАКС таких кримінальних проваджень. У цих випадках відповідно до ч. 3 ст. 32 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду за місцезнаходженням територіального управління НАБУ, яке проводило досудове розслідування.

Слід зважати, що кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності ВАКС (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 КПК), не можуть розглядати інші суди. До випадку, який виключає можливість розгляду ВАКС кримінальних проваджень щодо злочинів, які віднесені до його підсудності, належить випадок, коли обвинувачений чи потерпілий є або був суддею чи працівником апарату ВАКС. Таке кримінальне провадження згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 34 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII у першій інстанції здійснює апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Київський апеляційний суд). При цьому судове провадження останнім здійснюється за правилами, передбаченими розділом ІV «Судове провадження у першій інстанції» КПК. Ухвалені судові рішення в таких випадках згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 34 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII оскаржуються в апеляційному порядку до апеляційного суду, який визначається колегією суддів Кримінального касаційного суду Верховного Суду (ККС ВС). Зауважимо, що порядок передання для визначення апеляційного суду колегією суддів ККС ВС, як і те, що саме є приводом для такого передання та предметом розгляду колегією суддів касаційної інстанції, процесуальним законом не визначено. У зв’язку із цим та з огляду на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 395 КПК «апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, через суд, який ухвалив судове рішення», Київському апеляційному суду, що здійснює провадження як суд першої інстанції, після отримання апеляційної скарги, видається правильним, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК, направляти до ККС ВС у порядку, передбаченому абз. 1 ч. 3 ст. 34 КПК, подання щодо визначення суду апеляційної інстанції, який розглядатиме означене кримінальне провадження.

У цьому аспекті також варто зазначити, що у разі, якщо, наприклад, прокурор змінив обвинувачення у кримінальному провадженні (судове провадження щодо якого у суді першої інстанції здійснюється місцевим загальним судом), внаслідок чого кримінальне провадження стало підсудним ВАКС, суд, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 33-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII, які містять імперативну заборону щодо розгляду кримінальних проваджень, підсудних ВАКС, ухвалою передає означене провадження до ВАКС для розгляду в установленому порядку. 

Питання ж направлення кримінального провадження з ВАКС до іншого суду вирішується колегією у складі п’яти суддів Апеляційної палати ВАКС за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження (тобто колегії суддів), або за клопотанням сторін не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється мотивована ухвала. Слід зазначити, що таке подання за загальним правилом: 1) повинно бути вмотивованим із зазначенням конкретних підстав для передання кримінального провадження; 2) може бути внесено лише на підставі процесуального рішення колегії суддів, яке згідно з ч. 2 ст. 110 КПК приймається у формі ухвали.

Судовий контроль під час досудового розслідування.  Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності ВАКС, здійснюють слідчі судді ВАКС. Зазначимо, що відповідно до пунктів 3–6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ № 2447-VIІІ слідчі судді обираються зборами суддів ВАКС, які скликає найстарший за віком суддя, не пізніше ніж через тридцять календарних днів з дня призначення щонайменше тридцяти п’яти суддів ВАКС, у тому числі щонайменше десять із яких мають бути суддями Апеляційної палати. У разі  якщо до дня початку роботи ВАКС слідчих суддів не буде обрано, їх повноваження виконують троє суддів ВАКС, які визначаються жеребкуванням на зборах суддів. При цьому судді Апеляційної палати згідно з абз. 2 п. 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ № 2447-VIII участі у такому жеребкуванні не беруть. Зупинимося на цьому питанні детальніше.

Так, системний аналіз вжитого в нормах законів словосполучення «слідчі судді Вищого антикорупційного суду», з огляду на наявну у ч. 3 ст. 5 ЗУ № 2447-VIII заборону «слідчим суддею не може бути обраний суддя Апеляційної палати ВАКС», абз. 2 п. 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, а також зміни до ч. 1 ст. 247 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII, показує, що клопотання щодо негласних слідчих (розшукових) дій розглядаються слідчим суддею з числа суддів ВАКС, які здійснюють судове провадження у суді першої інстанції. Нагадаємо, що у кримінальних провадженнях, що не підсудні ВАКС, розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями глави 21 КПК до повноважень слідчого судді, здійснюється, на відміну від першого, слідчим суддею апеляційного суду, яким відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК є голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.

Інакше кажучи, на слідчих суддів ВАКС, які обираються з числа суддів відповідного суду без урахування суддів Апеляційної палати, покладено функції вирішення усіх питань, які повноважний вирішувати слідчий суддя першої та апеляційної інстанцій, тобто як щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, так і розгляду клопотань щодо слідчих розшукових дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Наведене слід враховувати суддям ВАКС під час визначення кількісного та якісного складу слідчих суддів.

Слід зазначити, що слідчий суддя ВАКС відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ № 2447‑VIII обирається з числа суддів цього суду строком на один рік без права переобрання слідчим суддею два роки поспіль у порядку, передбаченому ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», тобто зборами суддів цього суду. Зауважимо, що слідчі судді місцевого загального суду відповідно до ч. 7 ст. 21 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» обираються зборами суддів цього суду на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Отже, слідчий суддя місцевого загального суду, який здійснює судовий контроль під час досудового розслідування у провадженнях, що не підсудні ВАКС (наразі й останніх), обирається на три роки з правом бути переобраним повторно, тоді як слідчі судді ВАКС — лише на рік без права переобрання два роки поспіль.

З огляду на викладене та положення п. 1 ч. 12 ст. 31 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII щодо здійснення кримінального провадження у ВАКС в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів, наявну у ст. 76 КПК заборону щодо участі в провадженні судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування у цьому ж провадженні в суді першої інстанції, враховуючи визначені строки досудового розслідування та можливість їх продовження слідчим суддею, а також правові наслідки перегляду судового рішення апеляційною та касаційною інстанціями (повернення на новий судовий розгляд), є ризик виникнення ситуації, коли неможливо буде утворити новий склад суду для судового розгляду. Це свідчить про необхідність законодавчих змін щодо строку повноважень слідчого судді ВАКС.

У цьому аспекті варто зазначити, що у випадку здійснення кримінального провадження щодо судді ВАКС, клопотання учасників такого провадження відповідно до ст. 481-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII розглядатиметься слідчим суддею суду першої інстанції (тобто місцевого загального суду), а у випадку, передбаченому ст. 247 КПК (щодо негласних слідчих розшукових дій), з урахуванням абз. 2 ч. 2 ст. 247 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII – слідчим суддею апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, тобто Київського апеляційного суду. При цьому зауважимо, що у разі, якщо злочину буде  вчинено суддею ВАКС, з огляду на наведене в абз. 4 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII (стосовно підслідності НАБУ) після слова «суддею» формулювання «крім суддів Вищого антикорупційного суду», тобто незалежно від характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння, в тому числі й у разі вчинення суддею ВАКС корупційного злочину, досудове розслідування здійснюватимуть слідчі органів ДБР.

Також варто звернути увагу, що на відміну від суддів інших судів (в тому числі й суддів Верховного Суду) суддів ВАКС письмово повідомлятиме про підозру Генеральний прокурор (виконуючий обов’язки Генерального прокурора), тоді як перших – Генеральний прокурор або його заступник. Понад те, з огляду на зміст ст. 480-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII відомості, що можуть свідчити про вчинення суддею ВАКС кримінального правопорушення, вноситиме до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральний прокурор (виконуючий обов’язки Генерального прокурора), тоді як відомості, щодо вчинення такого діяння суддями інших судів (в тому числі й суддями Верховного Суду) – слідчий, прокурор (ч. 1 ст. 214 КПК). При цьому звернемо увагу, що у разі внесення відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення суддею ВАКС, Генеральний прокурор (виконуючий обов’язки Генерального прокурора) відповідно до ч. 2 ст. 480-1 КПК у ред. ЗУ № 2447-VIII «зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту внесення таких відомостей, повідомити Верховний Суд про початок досудового розслідування». Зауважимо, що такого обов’язку, а саме щодо повідомлення про початок досудового розслідування стосовно інших суддів у процесуальному законі не передбачено. Крім того, виникають запитання щодо необхідності у першому випадку повідомляти саме Верховний Суд, адже він не уповноважений здійснювати наглядові чи контролюючі функції за суддями нижчих інстанцій. У зв’язку з чим, беручи до уваги положення ч. 1 ст. 482 КПК, ст. 63-65 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя», ст. 124 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», логічно буде повідомляти про такі випадки не Верховний Суд, а Вищу раду правосуддя. У зв’язку з цим в цій частині також закон потребує змін.

Слуцька Т.І.
ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ЯКІ НАБИРАЮТЬ ЧИННОСТІ З ДНЯ ПОЧАТКУ РОБОТИ ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ (з 5 вересня 2019 року)
(порівняльна таблиця)
З дня початку роботи ВАКС згідно з п. 1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ від 07.06.2018 № 2447-VIІІ «Про Вищий антикорупційний суд»  набирають чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України. Нагадаємо, що збори суддів ВАКС прийняли рішення про початок роботи новоствореного  суду 5 вересня 2019 року.
Для кращого розуміння цих змін пропонуємо ознайомитися з порівняльною таблицею, у якій наведено положення Кримінального процесуального кодексу України у чинній редакції та тій, що набуде чинності з першого дня роботи ВАКС, тобто з 5 вересня 2019 року. 
Зміни, передбачені підпунктом 3 пункту 2 розділуVI «Прикінцеві та перехідні положення» 
ЗУ від 07.06.2018 року № 2447-VIІІ «Про Вищий антикорупційний суд» 
з урахуванням положень ЗУ від 12.07.2018 року № 2509-VIII  
Кримінальний процесуальний кодекс України
Попередня редакція положень законодавчих актів України Редакція положень законодавчих актів України з урахуванням змін
чинна редакція  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
  редакція з урахуванням змін внесених ЗУ від 12.07.2018 р. № 2509-VIII  
Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу
1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення: 1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення:
…. …..
20) суд апеляційної інстанції – Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міст Києва та Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення;  20) суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду";
 22) суд першої інстанції – районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження; "22) суд першої інстанції - місцевий загальний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, а також Вищий антикорупційний суд у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його підсудності цим Кодексом, а також апеляційний суд у випадку, передбаченому цим Кодексом;
23) суддя – голова, заступник голови, суддя Верховного Суду, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний; 23) суддя - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційного суду, місцевих загальних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний";
….. …..
   
…..  
чинна редакція  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 31. Склад суду Стаття 31. Склад суду
….. …..
5. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегією суддів Кримінального касаційного суду Верховного Суду у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. 5. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
….. ….
12. Кримінальне провадження стосовно Президента України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, перших заступників та заступників міністрів, членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, його першого заступника та заступників, членів Центральної виборчої комісії, народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Директора Національного антикорупційного бюро України, членів Національного агентства з питань запобігання корупції, Генерального прокурора, його першого заступника чи заступника, Голови Конституційного Суду України, його заступника чи судді Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду, його першого заступника, заступника чи судді Верховного Суду, голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників чи суддів вищих спеціалізованих судів, Голови Національного банку України, його першого заступника чи заступника, осіб, посади яких належать до посад державної служби категорії "А", а також щодо обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, здійснюється: 12. Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється:
1) в суді першої інстанції – колегіально судом у складі трьох суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних; 1) в суді першої інстанції – колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав;
2) в апеляційному порядку – колегіально судом у складі п’яти суддів; 2) в апеляційному порядку – колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав;
3) в касаційному порядку – колегією суддів у складі семи суддів.  
Кримінальне провадження щодо цієї категорії осіб під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею одноособово, а в разі оскарження його ухвал в апеляційному порядку – колегіально судом у складі не менше трьох суддів. Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею одноособово, а в разі оскарження його ухвал в апеляційному порядку – колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
13. У разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. 13. У разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
….. …….
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 32. Територіальна підсудність Стаття 32. Територіальна підсудність
1. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, – суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. 1. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, – суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду статтею 33-1 цього Кодексу.
  Кримінальні провадження щодо злочинів, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд.
  ….
  3. У разі якщо кримінальне правопорушення, досудове розслідування якого проводилося територіальним управлінням Національного антикорупційного бюро України (крім злочинів, які цим Кодексом віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду), вчинено у межах територіальної юрисдикції місцевого суду за місцезнаходженням відповідного територіального управління Національного антикорупційного бюро України, то кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду за місцезнаходженням відповідного територіального управління Національного антикорупційного бюро України, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).
Відсутній  
…..  
3. У разі якщо кримінальне правопорушення, досудове розслідування якого проводилося територіальним управлінням Національного антикорупційного бюро України, вчинено у межах територіальної юрисдикції місцевого суду за місцезнаходженням відповідного територіального управління Національного антикорупційного бюро України, то кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду за місцезнаходженням відповідного територіального управління Національного антикорупційного бюро України, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).  
чинна редакція  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 33. Інстанційна підсудність Стаття 33. Інстанційна підсудність
1. Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди. 1. Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві загальні суди, а також Вищий антикорупційний суд.
2. Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя. 2. Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.
3. Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд. 3. Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд.
….. …..
  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
  Стаття 33-1. Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду
Відсутня 1. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
  2. Слідчі судді Вищого антикорупційному суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
  3. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 34. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого Стаття 34. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності;
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;
 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;  3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;
4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження. 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції). До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).
  У разі якщо обвинувачений чи потерпілий є або був суддею чи працівником апарату Вищого антикорупційного суду і кримінальне провадження належить до підсудності цього суду, таке кримінальне провадження у першій інстанції здійснює апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, і в такому разі ухвалені судові рішення оскаржуються в апеляційному порядку до апеляційного суду, який визначається колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Відсутній 3. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
  Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п’яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
3. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.  
Відсутній  
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 65. Свідок Стаття 65. Свідок
1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. 1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
2. Не можуть бути допитані як свідки: 2. Не можуть бути допитані як свідки:
1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника; 1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;
2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю; 2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю; 3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю; 4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;
5) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; 5) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
7) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали; 7) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;
8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення; 8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи; 9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи;
10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних. 10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.
  11) експерти – щодо роз’яснення наданих ними висновків. 
3. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості. 3. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 69. Експерт Стаття 69. Експерт
….. …..
5. Експерт зобов’язаний: 5. Експерт зобов’язаний:
1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз’яснити його; 1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз’яснити його;
2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на запитання під час допиту; 2) прибути до суду і дати відповіді на запитання під час допиту;
3) забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта; 3) забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати; 4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;
5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом. 5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
6. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. 6. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
….. ……
чинна редакція  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 95. Показання Стаття 95. Показання
1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. 1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
2. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду. 2. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.
3. Свідок, експерт зобов’язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку. 3. Свідок зобов’язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт – слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.
…… ……
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію
….. ……
6. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 6. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:
1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; 3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;
4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров’я людей або довкілля. 4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров’я людей або довкілля.
У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження. У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.
Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості – для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом. Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості – для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
7. У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171 – 173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. 7. У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – до слідчого судді Вищого антикорупційного суду або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171 – 173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізнішенаступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
……
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 132. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження Стаття 132. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження
….. …..
2. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 2. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:
….. 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
  2) у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів
1. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і повинно містити: 1. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
  1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
  2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу.
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів; ….
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу.  
….  
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 192. Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання Стаття 192. Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання
1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений частиною другою статті 211 цього Кодексу, - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана. 1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений частиною другою статті 211 цього Кодексу, - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана. У разі затримання без ухвали про дозвіл на затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначене клопотання подається до Вищого антикорупційного суду.
….. ….
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 199. Порядок продовження строку тримання під вартою Стаття 199. Порядок продовження строку тримання під вартою
…. …..
2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. 2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, , а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – до Вищого антикорупційного суду.
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 201. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу Стаття 201. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу
1. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
…. …..
чинна редакція  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 216. Підслідність Стаття 216. Підслідність
….. …..
5. Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 5. Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) злочин вчинено: 1) злочин вчинено:
Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України; Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;
державним службовцем, посада якого належить до категорії "А"; державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";
депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
…. ….
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи
…. ….
3. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою. 3. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою.
…. …..
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 247. Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій Стаття 247. Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій
1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду
  2. Розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснюється слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу)
2. Розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування. У такому разі слідчий, прокурор звертаються з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді відповідного апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або Вищого антикорупційного суду (а у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу, - до апеляційного суду, зазначеного в абзаці сьомому частини першої статті 34 цього Кодексу).
У такому разі слідчий, прокурор звертаються з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.  
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні
…. ….
10. Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання. 10. Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
чинна редакція  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. 1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
…. …..
чинна редакція  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 334. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження Стаття 334. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження
…. …..
2. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об’єднання. 2. У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об’єднання.
чинна редакція  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 480. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження Стаття 480. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження
1. Особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно: 1. Особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно:
1) народного депутата України; 1) народного депутата України;
2) судді, судді Конституційного Суду України, а також присяжного на час виконання ним обов’язків у суді, Голови, заступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 2) судді, судді Конституційного Суду України, судді Вищого антикорупційного суду, а також присяжного на час виконання ним обов’язків у суді, Голови, заступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) кандидата у Президенти України; 3) кандидата у Президенти України;
4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
5) Голови, іншого члена Рахункової палати; 5) Голови, іншого члена Рахункової палати;
6) депутата місцевої ради; 6) депутата місцевої ради;
7) адвоката; 7) адвоката;
8) Генерального прокурора, його заступника, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 8) Генерального прокурора, його заступника, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
9) Директора та працівників Національного антикорупційного бюро України; 9) Директора та працівників Національного антикорупційного бюро України;
10) члена Національного агентства з питань запобігання корупції. 10) члена Національного агентства з питань запобігання корупції.
Відсутня набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
 
Стаття 480-1. Особливості початку досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених суддею Вищого антикорупційного суду
 
1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення суддею Вищого антикорупційного суду, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
2. Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту внесення таких відомостей, повідомити Верховний Суд про початок досудового розслідування
 
чинна редакція набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 481. Повідомлення про підозру Стаття 481. Повідомлення про підозру
1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється: 1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється:
1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень; 1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень;
2) народному депутату України, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові або іншому члену Рахункової палати, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Директору або іншому працівнику Національного антикорупційного бюро України, заступникам Генерального прокурора, члену Національного агентства з питань запобігання корупції - Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора); 2) народному депутату України, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові або іншому члену Рахункової палати, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Директору або іншому працівнику Національного антикорупційного бюро України, заступникам Генерального прокурора, члену Національного агентства з питань запобігання корупції - Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора);
3) судді, судді Конституційного Суду України, присяжному на час виконання ним обов’язків у суді, Голові, заступнику Голови, члену Вищої ради правосуддя, Голові, заступнику Голови, члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівникам Національного антикорупційного бюро України - Генеральним прокурором або його заступником; 3) судді, судді Конституційного Суду України, присяжному на час виконання ним обов’язків у суді, Голові, заступнику Голови, члену Вищої ради правосуддя, Голові, заступнику Голови, члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівникам Національного антикорупційного бюро України - Генеральним прокурором або його заступником;
  3-1) судді Вищого антикорупційного суду – Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора);
4) Генеральному прокурору - заступником Генерального прокурора.  4) Генеральному прокурору - заступником Генерального прокурора
Відсутня набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
Стаття 482-1. Кримінальне провадження стосовно суддів Вищого антикорупційного суду
1. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо судді Вищого антикорупційного суду клопотання учасників кримінального провадження розглядає слідчий суддя, визначений пунктом 18 частини першої статті 3 цього Кодексу, в порядку, визначеному цим Кодексом.
 
чинна редакція  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
  редакція з урахуванням змін внесених ЗУ від 12.07.2018 р. № 2509-VIII  
Розділ XІ  Розділ XІ 
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
…. 
20-1. Тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідувань (опублікування у газеті "Урядовий кур’єр" відповідного повідомлення його керівником): 20-1. Тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідувань (опублікування у газеті "Урядовий кур’єр" відповідного повідомлення його керівником):
….
Відсутній  20-2. З дня початку роботи Вищого антикорупційного суду:
   
  1) слідчі судді (крім слідчих суддів Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, а суди першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду) обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та про звільнення від кримінальної відповідальності у зазначених кримінальних провадженнях. Такі клопотання та обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, Вищого антикорупційного суду;
  2) суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду; 
  3) клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду;
  4) кримінальні провадження щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій яких не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку;
  5) оскарження судових рішень, ухвалених до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснюється за правилами підсудності, передбаченими цим Кодексом;
  6) заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, подаються до Вищого антикорупційного суду та розглядаються ним у встановленому порядку. 
  набирає чинності з дня початку роботи ВАКС (з 05.09.2019р.)
У тексті слова "Апеляційний суду Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міст Києва та Севастополя", "Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди області, міст Києва та Севастополя" в усіх відмінках замінити словами "відповідний апеляційний суд" у відповідному відмінку.
Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Віталій Безгін про те, як «Слуга народу» збирається реформувати державну службу
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Дмитрий Дубинко
    Дмитрий Дубинко
    заместитель Генерального директора Государственного предприятия «Информационные судебные системы»