Реформа кримінального процесу від Президента Зеленського: що очікує суддів, прокурорів та адвокатів

Сьогодні, 6 вересня, Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити зміни до КПК. Голова Комітету Денис Монастирський раніше прокоментував деякі з них «Право ТВ».

Так, для того, щоб норма про зняття недоторканності з народних депутатів змогла нормально запрацювати, необхідно ухвалити зміни до Кримінального процесуального кодексу і до Закону «Про статус народного депутата України». Відповідні зміни передбачені законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» №1009 від 29.08.2019, який подано Президентом України Володимиром Зеленським як невідкладний і який вже рекомендував профільний Комітет сьогодні.

Зокрема, із Закону «Про статус народного депутата України» виключається норма про те, що обшук, затримання народного депутата чи огляд його особистих речей, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів допускаються лише у разі, коли Верховною Радою надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності.

Однак, окрім вказаного, цей законопроект передбачає ще велику кількість інших змін, про ризики яких вже активно говорить юридична спільнота.

Підозра спецсуб’єктам буде вручатися не лише Генпрокурором

Вносяться зміни до ст. 481, яка регулює порядок вручення підозри адвокату, депутату місцевої ради, народному депутату України, судді, судді Конституційного суду України, судді Вищого антикорупційного суду, Генеральному прокурору тощо, тобто спеціальним суб’єктам.

До статті додається частина 2, яка передбачає: «Особам, зазначеним у частині першій цієї статті, письмове повідомлення про підозру вручається  Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах повноважень або за його дорученням — іншим прокурором, слідчим у порядку, визначеному частинами першою та другою статті 278 цього Кодексу».

Однак якщо прочитати уважно, виходить, що ч. 1 цієї статті буде суперечити ч. 2.

Головне науково-експертне управління ВР з цього приводу зазначило: «Питання, яке пропонується врегулювати в ч. 2 ст. 481 КПК в редакції проекту (перелік суб’єктів, уповноважених вручити письмове повідомлення про підозру), вже врегульоване в ч. 1 ст. 481 КПК. Відтак, внесення запропонованих проектом змін є недоцільним».

 НАБУ та ДБР отримають право на автономне прослуховування

Національне антикорупційне бюро України та Державне бюро розслідувань стають спеціальними користувачами радіочастотного ресурсу України. Таким чином, НАБУ та ДБР отримують право на автономне прослуховування. Відповідні зміни вносяться до Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та до КПК (зокрема, ст. 263 КПК).

Ухвала слідчого судді — теж судове рішення

До ст. 369 КПК «Види судових рішень» вносяться зміни, якими передбачено, що судове рішення, в якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

 Керівництво ДБР

Також законопроект передбачає розширення повноважень директора ДБР у частині, що він визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності Національного бюро перелік посад, що підлягають заміщенню особами начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами.

Статус негласних працівників НАБУ

Законопроект передбачає, що до працівників Національного бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.

Негласними штатними працівниками Національного бюро можуть бути детективи, старші детективи, а також працівники інших підрозділів Національного бюро.

Окрім того, встановлено, що оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, проводять також оперативно-технічні підрозділи і підрозділи внутрішнього контролю.

Антикорупційний суд зможе санкціонувати обшуки

У КПК передбачається, що обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, — слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Визначення, хто є керівником органа досудового розслідування у ДБР

До категорії керівників органа досудового розслідування додаються начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень. Це також дозволяє усунути ряд проблем щодо організації роботи ДБР та НАБУ.

Керівник САП зможе скасовувати постанови детективів НАБУ

Законопроект розширює можливості для керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тепер це може робити не лише Генеральний прокурор або особа, яка виконує його обов’язки, а й керівник САП.

Показання з чужих слів — більше не доказ

З КПК виключається норма про те, що суд може визнати доказами показання з чужих слів, якщо сторони погоджуються визнати їх доказами.

Якщо затриманий не зізнається, хто він

У ст. 208 КПК пропонується визначити, що в разі, якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи.

Реформа експертизи в кримінальному провадженні

Змінюється стаття 7 Закону «Про судову експертизу». Так, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим законом. Якщо цей законопроект ухвалять, то буде ліквідована так звана «монополія державних експертних установ», проти якої роками боролися судові експерти. Окрім того, вносяться зміни у формулювання ст. 242 КПК щодо підстав проведення експертизи.

Так, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Змінюється стаття 243 КПК про порядок залучення експерта.

Якщо раніше експерт залучався за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження, то тепер — за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 КПК.

А саме сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:

1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;

2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.

Клопотання розглядається не пізніше 5 днів з дня його надходження до суду слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, — слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.

Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених у частині першій цієї статті.

До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно положень статті 245 цього Кодексу.

Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.

Арешт майна третьої особи

Розширюється перелік підстав для накладення арешту на майно третьої особи за рахунок словосполучення «могла знати». Так, арешт накладається, якщо вона набула його безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості і знала або повинна була чи могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (ст. 170 КПК).

У ст. 169 КПК передбачається, що копія судового рішення про відмову у задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності таких осіб під час оголошення судового рішення його копія надсилається їм не пізніше наступного робочого дня.

Для корупціонерів застави не буде

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину.

Що зі строками досудового розслідування

Зі ст. 219 КПК виключаються норми про те, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Крім того, виключається положення про те, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) 6 місяців — у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;

2) 12 місяців — у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) 18 місяців — у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Продовження строку досудового розслідування

Зі ст. 294 КПК виключається норма про те, що якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, він може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором.

Відповідно взагалі вилучається стаття 295-1 КПК «Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею».

Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пункті 1 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 219 цього Кодексу, керівником місцевої прокуратури.

Залишаються лише положення про те, що якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців — Генеральним прокурором,  керівником регіональної прокуратури чи їхнім заступником, керівником місцевої прокуратури;

2) до шести місяців — Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їх заступниками;

3) до дванадцяти місяців — Генеральним прокурором чи його заступником.

Судді не зможуть скасовувати підозри

Зі ст. 303 КПК вилучається норма про те, що на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом — підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування не може скасувати повідомлення про підозру.

Застава може бути оскаржена в апеляцію

Стаття 309 КПК доповнюється пунктом про те, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмову в його застосуванні.

Закриття КП щодо юридичної особи

Автор також пропонує зміни до ст. 284 КПК «Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи».

Так, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.

Натомість виключається пункт про те, що слідчий, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

«Краткость — сестра таланта»

Прокурор та цивільні позивачі будуть викладати свої вимоги коротко. Так, до ст. 347 КПК вносяться зміни, згідно з якими судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта. Якщо в кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності — головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви. І суд, із врахуванням розумних строків, може обмежити тривалість оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, а також оголошення короткого викладу позовної заяви.

Новація: вступні промови

У ст. 349 КПК пропонується, щоб після оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта головуючий надавав право стороні обвинувачення та стороні захисту проголосити вступні промови. 

У вступній промові вказується, якими доказами сторона буде підтверджувати наведені нею обставини і порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони.

Сторона обвинувачення, сторона захисту має право відмовитися від проголошення вступної промови. Спочатку право проголосити вступну промову надається стороні обвинувачення, після цього таке право надається стороні захисту.    

Вступні промови проголошуються з дотриманням розумних строків, залежно від обсягу обвинувачення. Якщо проголошення вступної промови має ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд, після усного попередження, зупиняє проголошення промови.

Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту.

Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту — у другу.