Суддя Верховного Суду пояснила, у яких випадках апеляційний суд може прийняти нові докази

15:45, 10 октября 2019
Порушення порядку прийняття доказів стає підставою для скасування касаційним судом рішень.
Суддя Верховного Суду пояснила, у яких випадках апеляційний суд може прийняти нові докази

Тренінг на теми «Актуальні питання, які виникають під час розгляду цивільних справ у апеляційному та касаційному порядку» та «Вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» пройшов у рамках тижневого курсу Національної школи суддів України з підготовки та підвищення кваліфікації суддів апеляційних судів.

Про це повідомила прес-служба Верховного Суду.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак звернула увагу на п. 3 ст. 367 ЦПК України, в якому визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. 

Суддя КЦС ВС зазначила, що порушення цієї процесуальної норми в деяких випадках стає підставою для скасування касаційним судом рішень судів апеляційної інстанції та залишення в силі рішень судів першої інстанції.

За її словами, на стадії апеляційного перегляду справи інша, ніж заявник, сторона може подати нові докази для спростування доводів апеляційної скарги. Однак неприйнятно, коли, наприклад, суд першої інстанції відмовив банку у стягненні заборгованості у зв’язку з недоведеністю її розміру, а банк долучає до апеляційної скарги нові докази, які не подавав до суду першої інстанції, щоб посилити свою позицію. 

«Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції, а не чекати, коли їм буде відмовлено у задоволенні позовних вимог за недоведеністю, та потім вишукувати нові докази і долучати їх до апеляційної скарги», — пояснила Ольга Ступак.

Безпідставне прийняття нових доказів на стадії апеляції може призводити до скасування рішень районних судів, а надалі — до скасування рішень апеляційних судів і залишення в силі попередніх.

Крім того, суддя звернула увагу на постанову Об’єднаної палати КЦС ВС від 20 червня 2018 року у справі №514/134/17 (провадження №61-12112сво18). У цій постанові сформульовано висновок, що особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (ст. 355 ЦПК України, підпункту 15.5 п. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України), які надають їй право на подання скарги як безпосередньо до апеляційного суду, так і через місцевий суд.

«Тобто коли заявник подає скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції, той не може її повернути з підстав, що скарга подана у неналежному порядку», — пояснила Ольга Ступак.

Учасники тренінгу звернули увагу на наступні постанови Великої Палати ВС:

  • Постанова від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17 (провадження №12-76цс18). В ній викладено висновок, що позовні вимоги про звернення стягнення на заставне майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача. 
  • Постанова ВП ВС від 19 червня 2019 року у справі №2-1678/05 (провадження №14-262цс19), в якій ідеться, що за положеннями абз. 3 ч. 3 ст. 297 ЦПК України у редакції 2004 року органи державної влади або місцевого самоврядування позбавлені права апеляційного оскарження судового рішення зі спливом річного строку з моменту його проголошення, і в цьому випадку апеляційний суд без урахування поважності причин пропуску строку зобов’язаний відмовити у відкритті провадження у справі.

Ольга Ступак наголосила, що в разі поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження або відмови в цьому суди обов’язково повинні навести мотиви свого рішення: «Не можна просто написати, що строк підлягає поновленню або ні. У кожному конкретному випадку суд повинен встановлювати, чи наявне виправдане втручання у принцип res judicata (принцип сталості судового рішення)»,  сказала вона.

Постанови ВП ВС, якими докорінно змінено практику в категорії справ щодо кредитних правовідносин:

від 28 березня 2018 у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18),

від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18),

від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18),

від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нові реалії судової влади України: як ухвалювали законопроект №1008
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Борис Желик
    Борис Желик
    председатель Хозяйственного суда Черновицкой области