Адвокат, якого незаконно обшукали, стягнув з держави солідну суму

Касаційний цивільний суд у справі №646/1591/18 підтвердив висновки попередніх судових інстанцій щодо стягнення моральної шкоди на користь адвоката, який судився з Державною казначейською службою України, прокуратурою Харківської області, Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області.

У зв’язку із розслідуванням кримінального провадження за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ правоохоронці провели обшук у приміщенні. Пізніше  до офісу №607 прибув адвокат, який є також співзасновником підприємства-власника приміщення.

У подальшому огляд та вилучення майна відбувався за участю адвоката, який вніс свої зауваження у протокол обшуку:

• в ході обшуку були вилучені речі, не зазначені в ухвалі слідчого судді, зокрема щодо ПП «Фасад-сервіс»;
• слідчим проведені слідчі дії стосовно адвоката всупереч положенням статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який просив долучити копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та першої сторінки статуту ТОВ «Сенс Контора»;
• вилучалась комп`ютерна техніка, що не належить ТОВ.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області про арешт майна в межах цього кримінального провадження повернуто для усунення недоліків (відповідно до статей 171-172 КПК України).

Іншою ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно

Накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку, а саме: ноутбук Acer Aspire 5720 series SNID 74318943918 до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку, а також документи.

Проте адвокат отримав рішення суду про те, що документи були вилучені під час обшуку у приміщенні, з порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв`язку з чим було порушено права та гарантії адвокатської діяльності.

Адвокат на підставі вказаного судового рішення суду апеляційної інстанції, неодноразово звертався до слідчого та прокурора з вимогою про повернення йому вилученого майна під час проведення обшуку, на що отримував пропозицію самостійно звернутися до слідчого для отримання цього майна.

Врешті-решт слідчий супровідним листом направив на адресу адвоката майно, вилучене під час обшуку,

У березні 2018 року адвокат звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури та суду.

Позивач пояснював, що він вживав додаткових зусиль для захисту свого права. Позивач пояснював, що він вживав додаткових зусиль для захисту свого права. Крім того, справа з обшуком привернула увагу громадськості та засобів масової інформації, а саме — в мережі Інтернет з’явилась інформація про звинувачення в ухиленні від сплати податків.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути на його користь 176 000,00 грн у відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням суду першої інстанції частково задоволено позовні вимоги позивача (адвоката) та стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, на його користь моральну шкоду у розмірі 8 000, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що незаконність дій прокуратури, яка здійснювала процесуальне керівництво досудовим слідством, доведено ухвалою Апеляційного суду, згідно з якою з порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який проводив старший слідчий, у адвоката були вилучені документи, у зв`язку з чим було порушено права та гарантії адвокатської діяльності.

Норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають особливий порядок проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій стосовно адвоката, зокрема, такі дії повинні здійснюватися виключно з дозволу суду, на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду було змінено рішення районного суду. Збільшено розмір стягнутого на користь позивача відшкодування моральної шкоди до суми 60 000, 00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що незважаючи на помилкове визначення суми відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства.

Враховуючи характер правопорушення, пов`язаного з порушенням адвокатської діяльності, глибину страждань позивача, ступінь вини відповідача, вимоги розумності та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку про те, що розмір грошової суми, яка підлягає стягненню на користь позивача має бути більшим.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд

КЦС визнав висновки місцевого суду обґрунтованими, виходячи з наступного.

Питання порушення права на повагу до житла, гарантованого пунктом 1 статті 8 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція), шляхом здійснення обшуку офісу та житлових приміщень адвоката і вилучення документів вирішено в рішеннях Європейського суду з прав людини, у тому числі у рішеннях «Німітц проти Німеччини», «Головань проти України».

Так, у рішенні «Німітц проти Німеччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що професійна діяльність адвоката дуже тісно пов`язана з приватним життям у розумінні статті 8 Конвенції. У пункті 37 вказаного рішення Європейський суд з прав людини встановив, що при здійсненні обшуку офісу адвоката відбулося посягання на професійну таємницю у тій мірі, що не співвідноситься з обставинами; в зв`язку з чим суд наголосив, що посягання на професійну таємницю адвоката може мати негативні наслідки при здійсненні правосуддя і тим самим порушувати права, гарантовані статтею 6 Конвенції.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що супутній розголос факту проведення обшуку адвокатського офісу може негативно вплинути на професійну репутацію в очах як клієнтів адвоката, так і суспільства в цілому. Тому обшук приміщення адвоката в даному випадку становить порушення статті 8 Конвенції.

У пунктах 62, 63 рішення «Головань проти України» Європейський суд з прав людини визначив, що гарантії, такі як присутність та дійова участь незалежного спостерігача, завжди повинні бути доступними під час обшуку офісу адвоката для забезпечення того, щоб матеріал, який захищається адвокатською таємницею, не було вилучено. При цьому такий спостерігач повинен мати обов`язкову юридичну кваліфікацію, щоб фактично брати участь у процесі. Крім того він також повинен бути зв`язаний адвокатською таємницею, щоб гарантувати захист конфіденційного матеріалу та прав третіх осіб.

Спостерігач повинен бути наділений необхідними повноваженнями, щоб бути спроможним запобігти під час аналізу процесу будь-якому можливому втручанню в адвокатську таємницю.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, при цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд апеляційної інстанції, збільшуючи розмір відшкодування та погоджуючись із висновками місцевого суду, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді.

За таких обставин та з підстав, передбачених указаними нормами матеріального права, правильними, законними та обґрунтованими є висновки апеляційного суду при визначенні розміру моральної шкоди, враховуючи характер правопорушення, пов`язаного з порушенням здійснення адвокатської діяльності. При цьому, апеляційний суд правильно керувався засадами розумності, виваженості та справедливості.

Раніше Касаційний цивільний суд роз’яснив, як вирішувати справи при «конкуренції» заповітів.