Ініціативи влади щодо медіапростору: проти чого протестують журналісти

09:17, 7 декабря 2019
НСЖУ вимагає від влади припинити залякування працівників ЗМІ.
Ініціативи влади щодо медіапростору: проти чого протестують журналісти

Перешкоджання професійній діяльності журналістів і працівників ЗМІ залишається однією з головних загроз для свободи засобів масової інформації та вільної роботи журналістів. Тенденції останніх років, які спостерігаються в Україні, — а це збільшення кількості нападів і фізичного насильства щодо працівників мас-медіа, низка резонансних вбивств журналістів, які залишаються нерозкритими, не зовсім адекватна реакція правоохоронних органів на факти насильства щодо журналістів — викликають закономірну тривогу і справедливе обурення в суспільстві та занепокоєння вітчизняних і міжнародних інституцій, які відстежують ситуацію з дотриманням прав людини, забезпеченням фундаментального права на свободу слова в Україні.

Ми вже розповідали про то, як пройшли парламентські слухання на тему «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення». Тоді спільнота звернула увагу на деякі сигнали, які злітають з вуст представників сьогоднішньої влади.

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський говорив про посилення відповідальності журналістів за розповсюдження неправдивої або маніпулятивної інформації. Шлях до цього він бачить у введенні в законодавство поняття та критеріїв маніпулювання суспільною думкою і суспільною свідомістю та введення як адміністративної, так і кримінальної відповідальності за здійснення і замовлення такого маніпулювання.

Народний депутат Олександр Ткаченко закликав застосовувати санкції до збиткових ЗМІ.

Такі вислови та подальші події з презентаціями законопроектів, яких ще немає, але слайди з їх змістом уже демонструються, викликали занепокоєння та критику у журналістських і експертних колах.

Аби привернути увагу до загроз свободі слова в Україні, Національна спілка журналістів України (НСЖУ) 04.12.2019 року вимушена була провести публічне обговорення ініціатив Міністерства культури, молоді та спорту щодо долі медіапростору (фотрепортаж із зустрічі дивиться тут).

НСЖУ запрошувала для участі в обговоренні і міністра Володимира Бородянського.

Голова НСЖУ повідомив, що журналісти хотіли б отримати відповіді, які б заспокоїли професійну спільноту.

Міністру було надіслано офіційне запрошення, проте він на зустріч не з’явився; натомість його перший заступник направив до НСЖУ лист, в якому зазначив, що журналістів запросять до дискусії, коли влада опрацює відповідний законопроект.

 

Протягом заходу були жорстко розкритиковані ініціативи Мінкульту про жорстке регулювання журналістської діяльності.

Насамперед журналісти виступили проти запровадження кримінальної відповідальності для працівників ЗМІ за так звану маніпуляцію свідомістю.

Крім того, подив викликають намагання регулювати діяльність ЗМІ та запровадження штрафів для збиткових медіа.

Відомо, що Президент України доручив уряду до кінця року підготувати відповідні законопроекти.

 

Голова НСЖУ Сергій Томіленко заявив, що жертвами турборежиму не повинні стати ані свобода слова, ані права журналістів, ані інформаційній простір України. На його думку, ініціативи влади спрямовані на залякування працівників медіа. Журналістів намагаються зробити винними в ситуації з інформуванням населення. Ці ідеї, наголосив він, є доволі небезпечними, а приходити на спеціальні парламентські слухання, присвячені безпеці журналістів, з ініціативою про кримінальну відповідальність ЗМІ є ганьбою.

Окремо журналістська спільнота стурбована ідеєю створення інституту так званого омбудсмена з інформації. В НСЖУ це розцінюють як створення спеціального агентства з блокування шкідливої для влади інформації. «Ми не хочемо, щоб в Україні створювалася якась надструктура, якийсь нагляд над українськими журналістами та над українськими медіа аж до блокування та закриття медіаканалів», — відзначив Сергій Томіленко.

Водночас журналісти протестують проти запровадження ліцензування своєї діяльності й індексування достовірності інформації в медіа.

«Ініціативи міністра Бородянського сприймаються як спекуляція на очевидних проблемах українських медіа та журналістів, а не як варіанти їх розв’язання», — повідомили учасники дискусії.  

Спілка журналістів пропонує владі сконцентруватися на двох питаннях:

  • питання безпеки журналістів, покарання винних за залякування й атаки на працівників ЗМІ;
  • створення економічних стимулів для розвитку українських ЗМІ.

Владі краще було б перейти в режим діалогу та вивчити досвід демократичних країн, а не намагатися впроваджувати авторитарні правила в Україні.

 

На думку члена Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України Тетяни Попової, дії Мінкульта — це спроба тиску на ЗМІ, що суперечить українській ідеї свободи та міжнародному праву. Громадськість повинна і надалі закликати депутатів не голосувати за ці законопроекти. Мінкульту варто зосередитися на координації з МВС у ході розслідування останніх злочинів проти журналістів. МВС має звітувати про розслідування таких злочинів. Крім того, Тетяна Попова порадила Володимиру Бородянському припинити ділити журналістів на «правильних» і «неправильних» та мріяти про власні НСЖУ зі своїми прес-картами. В Європі навіть блогер є журналістом, і злочин проти нього вважається злочином проти журналіста.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про те, що констатували учасники парламентських слухань щодо безпеки діяльності журналістів.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Заморожування зарплат суддів: у профільному Комітеті прокоментували законопроект Кабміну
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрей Смирнов
    Андрей Смирнов
    заместитель руководителя Офиса Президента Украины
  • Людмила Бывшева
    Людмила Бывшева
    судья Высшего административного суда Украины
  • Николай Короткевич
    Николай Короткевич
    судья Верховного Суда Украины
  • Валерий Лашевич
    Валерий Лашевич
    судья Киевского апелляционного суда
  • Галина Мостовая
    Галина Мостовая
    судья Киевского апелляционного суда