Встановлення ознак фіктивності цінних паперів: Верховний Суд висловив позицію

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідно до законодавства, чинного після 1 січня 2015 року, наділена повноваженнями одноосібно приймати рішення щодо встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів після погодження такого рішення з органами Державної фіскальної служби України (органи ДФС України).

До такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час розгляду у касаційному порядку адміністративної справи № 826/25791/15 за позовом публічного акціонерного товариства до НКЦПФР та ДФС України про визнання протиправними дій.

Суть спору полягає у тому, що НКЦПФР прийняла одноособове рішення, яким встановила наявність ознак фіктивності у діяльності позивача, попередньо погодивши проект цього рішення із органами ДФС України. В обґрунтування позовних вимог про визнання протиправними дій НКЦПФР щодо одноособового прийняття рішення товариство вказало: законодавством України передбачено, що таке рішення може прийматися лише спільно з ДФС України.

Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позовні вимоги, виходячи з того, що оскільки чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством було передбачено обов'язок НКЦПФР ухвалювати рішення про включення емітента до переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, за погодженням з ДФС України,  одноособове ухвалення такого рішення НКЦПФР є протиправним.

Верховний Суд не погодився з такими висновками судів, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні адміністративного позову. Колегія суддів у складі КАС ВС виходила з того, що положення Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» не вимагають прийняття спільного рішення, а лише містять норми щодо необхідності погодження відповідного рішення з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. При цьому стаття 153 Податкового кодексу України, яка містила норми щодо необхідності прийняття спільного рішення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів, на момент виникнення спірних правовідносин втратила чинність.

З урахуванням того, що особливістю провадження в адміністративних справах є те, що, за загальним правилом, спір вирішується шляхом оцінювання правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у певний момент часу (момент прийняття рішення або вчинення дії за зверненням суб’єкта приватного права; момент неприйняття рішення (нездійснення дії), коли існував відповідний обов’язок щодо його прийняття (здійснення дії)), Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що після 1 січня 2015 року (втрата чинності статті 153 Податкового кодексу України) НКЦПФР наділено повноваженнями щодо одноособового прийняття рішення про встановлення ознак фіктивності емітента цінних паперів та включення його до переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, за умови погодження такого рішення з органами ДФС України.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про постанову КАС ВС щодо правомірності подання окремих клопотань однією заявою.

Крім того, ми повідомляли, які дії емітентів цінних паперів мають ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.