Депутати хочуть скасувати відповідальність за зберігання та збут шпигунських засобів

Комітет з питань цифрової трансформації рекомендував Верховній Раді  прийняти у першому читанні за основу три законопроекти, найцікавішим з яких є № 2578 щодо відповідальності за незаконне поводження зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, який спрямований на забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян від неправомірних втручань з боку держави.

 Комітет Верховної Ради України з питань бюджету поскаржився що реалізація положень законопроекту у разі його прийняття, може призвести до зменшення доходів державного бюджету (від виконання штрафних санкцій).

 Основними положеннями законопроекту є наступні:

 - вилучення із Кримінального кодексу України статті 359 (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів), а також їх контрабанди відповідно до ст. 201 із одночасною конкретизацією кваліфікуючої ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст. 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер) Кримінального кодексу України;

 - вилучення із статті 361-1 КК згадки про шкідливі технічні засоби, що призначені для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (що ГНЕУ вже назвало недоцільним законодавчим кроком);

 - вилучення із Кодексу України про адміністративні правопорушення положень щодо відповідальності за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст.ст. 15, 195-5);

 - коригування відповідних норм Кримінального процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення;

 - надання можливості усім експертам ( а не тільки державним)  здійснювати експертизи у кримінальному провадженні.

 Мова йде про спеціальні технічні засоби, у тому числі, для прослуховування.

Ще 17.06.92 Верховна Рада України ухвалила Постанову № 2471-XII, якою затвердила Перелік видів майна, що не може перебувати у власності  громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав  на території України. Пунктом 7 цього Переліку передбачені спеціальні   технічні   засоби   негласного   отримання 
інформації.

22 вересня 2016 р. Кабмін затвердив Постанову № 669 «Деякі питання щодо спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації», в якій визначив, що до цих засобів віднесено :

• Засоби для негласного аудіо-, відеоконтролю та спостереження за особою, річчю або місцем;
• Засоби для негласного отримання інформації про місцезнаходження та/або переміщення особи, транспортних засобів чи іншого володіння особи, зокрема для негласного установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу зв’язку;
• Засоби для негласного обстеження кореспонденції, предметів, матеріальних носіїв інформації;
• Засоби для негласного проникнення або обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи;
• Засоби для негласного зняття інформації з телекомунікаційних мереж;
• Засоби для негласного зняття інформації з електронних інформаційних систем.

 Вилучення вищезазначених засобів з цивільного обігу не дуже налякало спритних громадян, які жваво торгували ними.

Службою безпеки України почала активно впроваджувати практику притягнення громадян до кримінальної відповідальності за дії, пов’язані з обігом таких електротехнічних товарів побутового призначення як радіоняні, GSM-сигналізації, GPS-трекери. Єдиний державний реєстр судових рішень містить сотні обвинувальних вироків, фабула справи у яких типова і відрізняється незначними деталями.

Громадянин України замовляє у популярних інтернет-магазинах (китайських - Аліекспрес, Алібаба або вітчизняних) технічний прилад вартістю 15 – 20 доларів США. «Злочин» скоюється, як правило, з домашнього комп’ютера, планшета чи смартфона. При цьому для оформлення замовлення громадянин використовує справжні персональні дані, а для розрахунку використовується власна кредитна картка. Доставка здійснюється через українських операторів поштового зв’язку на власну поштову адресу або ж у поштове відділення, куди особа приходить забирати замовлений товар з паспортом громадянина України. Іноді, намагаючись підзаробити, громадяни перепродають такі товари через популярні інтернет-ресурси. Саме таких «злочинців» сьогодні ловлять співробітники Служби безпеки України, здійснюючи для цього подекуди навіть контрольні закупки.

 Такі справи завершуються, як правило, угодами про визнання винуватості та штрафом в кілька тисяч гривень.

 Аналіз судової практики останніх років свідчить, що така спритність правоохоронців не відповідає рівню шкоди, яка може бути завдана суспільству саме у випадку зберігання особою СТЗ без встановлення фактів їх незаконного використання або збуту.

 Самі технічні засоби знищуються, що свідчить про практичну непридатність до застосування такої «спецтехніки» в оперативно-розшуковій чи контррозвідувальній діяльності.

 Але чому їх віднесли до спеціальних технічних засобів ? А тому що Служба безпеки України не лише здійснює досудове розслідування злочину за  ст. 359, але ще й тому, що Експерти Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБУ сьогодні мають в Україні монопольне право на проведення   експертизи щодо належності / не належності предметів та товарів до СТЗ.

 Зазначений факт викликає  необхідність надати право здійснювати такі експертизи альтернативними експертними установами, незалежними від органів досудового та слідства та судів.

 Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Комітет рекомендував Раді законопроект, якій запроваджує часткову кваліфікацію працівників.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.