Як парламент заблокував виконання рішень судів, в яких боржником є держава

18:49, 20 мая 2020
Навіть маючи на руках рішення суду про стягнення з бюджету грошових коштів і відповідний виконавчий документ, отримати належні суми буде неможливо, — суддя.
Як парламент заблокував виконання рішень судів, в яких боржником є держава

Як раніше писала «Судово-юридична газета», наразі стягнути кошти за виконавчим листом з держорганів фактично неможливо. Закон про зміни до Держбюджету від 13 квітня призупинив дію норми Бюджетного кодексу, якою передбачено здійснення казначейством безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Тобто, держава до 2021 року не буде здійснювати виплати за рішеннями, в яких вона є боржником.


Так, відповідно до абз. 8 ст. 2 ч. 2 Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року №553-ІХ установлено, що тимчасово, з дня набрання чинності цим законом і до 1 січня 2021 року не застосовується норми частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу, якими передбачено здійснення Казначейством безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

При цьому виконавчий документ, відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845, приймається до виконання, але безспірне списання коштів відповідно до підпункту 4 пункту 13 Порядку зупиняється.

Суддя-спікер Миколаївського окружного адміністративного суду Ганна Лебедєва прокоментувала таку «новелу» законодавства на своїй Фейсбук-сторінці.

«Ні для кого не секрет, що на сьогодні існують істотні проблеми з виконанням судових рішень!

Так, на теперішній час не виконано судових рішень приблизно на суму 500 млрд грн!

Відповідно до положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право доступу до суду, що гарантується статтею 6, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція «захисту прав судом» не працює!

Європейський Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував, що право на судовий захист, яке гарантується статтею 6, може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов’язкове судове рішення залишалось не виконаним.

Пілотним рішенням Європейського суду з прав людини «Юрій Миколайович Іванов проти України» Європейський Суд зазначив, що українське законодавство не передбачає жодних ефективних засобів для вирішення проблем із затримки виконання судових рішень, у зв'язку з чим державу було зобов’язано запровадити ефективний засіб юридичного захисту, який би забезпечив адекватний та достатній захист від невиконання або затримки у виконанні рішень національного суду, за виконання якого вона несе відповідальність відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду з прав людини.

У справі «Бурміч та інші проти України» ЄСПЛ прийшов до висновку, що продовження розгляду цієї справи не є виправданим у значенні п. 1 (с) статті 37 ЄКПЛ. У всіх таких випадках кожен наявний і майбутній заявник є «потерпілим» у значенні статті 34 ЄКПЛ, який має право на те, щоб пілотне рішення було повністю виконано на національному рівні та отримати «адекватне та достатнє відшкодування», як це передбачено п'ятим пунктом резолютивної частини у справі Іванова. Таке ж міркування стосується майбутніх аналогічних справ, які будуть вилучатись з реєстру справ і передаватись безпосередньо до Комітету Міністрів Ради Європи.

До цього часу Україна не виконала пілотне рішення (!)

В свою чергу, нещодавно прийнятим Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №553-ІХ від 13.04.2020 року ВР призупинила до 1 січня 2021 року безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів на підставі рішення суду, тобто на сьогодні призупинено виконання рішень суду, в яких боржником є держава.

Тепер, навіть маючи на руках рішення суду про стягнення з бюджету грошових коштів і відповідний виконавчий документ, отримати належні суми буде неможливо!

Залишається сподіватись, що ця ситуація буде виправлена найближчим часом», — підкреслила вона.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Карантинные ограничения и зарплата судей: почему Верховный Суд пошел в КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Людмила Стратиенко
    Людмила Стратиенко
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда