Які зміни Мін’юст пропонує внести до КПК: документ

15:01, 27 мая 2020
Мін’юст підготував зміни до КПК з метою врегулювання питань щодо кримінальних проступків, які суперечать європейським стандартам.
Які зміни Мін’юст пропонує внести до КПК: документ
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

На засідання Уряду 27 травня був винесений проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення спрощеного досудового розслідування». Проект було підготовлено Мін’юстом.

Втім, під час засідання міністр юстиції Денис Малюська запропонував поки що зняти проект з розгляду для додаткових консультацій з комітетом та іншими суб’єктами.

З текстом законопроекту можна ознайомитися нижче.

Автори зазаначають, що проект розробленою з метою врегулювання питань, які суперечать європейським стандартам щодо застосування положень Кримінального процесуального кодексу стосовно особливостей досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду, які визначені Законом від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» та його приведення у відповідність до Висновку Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи 001(2018)07 від 12 жовтня 2018 року.

Обставини

22 листопада 2018 року був прийнятий Закон, який в цілому спрямований на визначення особливостей досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду.

12 жовтня 2018 року Генеральним директоратом з прав людини та верховенства права Ради Європи було надано Висновок, коментарі якого стосуються відповідності запропонованих змін європейським стандартам, зокрема Європейській конвенції з прав людини та практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у найважливіших висновках дослідження зазначено, що попри те, що кожна правова система має вживати заходів для боротьби з перевантаженням системи кримінального правосуддя шляхом запровадження певних спрощень щодо процесу ведення провадження, необхідність ефективного реагування на масову злочинність щодо незначних правопорушень не повинна допускати нехтування основними процесуальними гарантіям. Автори зазначають, що таке нехтування буде наслідком запропонованої процедури, що дозволить застосовувати процесуальні заходи перед внесенням будь-якої інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, як пишуть автори, запропонована процедура створить можливість для здійснення тиску на підозрюваних з метою примушування визнання себе винними і позбавлення сторони захисту основоположних прав. Водночас запропоновані зміни (в частині створення окремих слідчих структур для розслідування кримінальних проступків та злочинів) можуть спричинити зайву складність та плутанину в роботі системи кримінального правосуддя.

Що пропонує Мін’юст

З метою врахування коментарів, зазначених у Висновку, проектом Закону пропонується організацію здійснення досудового розслідування проступків та злочинів віднести до повноважень керівника органу досудового розслідування, таким чином відмовитися від створення двох структур, на одну з яких покладатиметься здійснення досудового розслідування злочинів, а на другу - проступків.

Крім того, виключають положення щодо отримання експертних висновків, оформлення різних форм записів та вилучення засобів вчинення правопорушення з метою з’ясування обставин кримінального проступку, отримання пояснень, проведення медичних оглядів тощо до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також виключається положення щодо розгляду справи у суді без участі обвинуваченого, який визнав себе винним у вчиненні кримінального проступку.

Відповідні зміни вносяться до КПК, зокрема, буде іншим визначення статусу дізнавача.

Директору ДБР надається статус керівника органу досудового розслідування.

Виключається стаття 39-1, яка регулює повноваження керівника органу дізнання. Як зазначає Мін’юст, створення формальних відмінностей між слідчим і дізнавачем та відповідно між керівником органу досудвого розслідування та керівником органу дізнання, які є відповідальними за розслідування на практиці може ускладнити, а не спростити розслідування.

Пропонується внести зміни до статті 71 щодо можливість надання висновків спеціаліста лише стосовно дій після внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Із статті 169 пропонується виключити пункт 5, який вказує, що припинення тимчасового вилучення майна може відбуватися за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Пропонується змінити статтю 214 «початок досудового розслідування», статтю 219 про строки досудового розслідування, вилучити статтю  298-1 «Процесуальні джерела доказів у кримінальних провадження про кримінальні проступки», 298-3 «Вилучення речей і документів» тощо.

Статтю 381 «Загальні положення провадження щодо кримінальних проступків» прописали у редакції:

1. Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк призначає судовий розгляд.

2. пункт другий, яким дозволявся розгляд справи у суді без участі обвинуваченого, який визнав себе винним у вчиненні кримінального проступку – виключили.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Міністерство юстиції підготувало законопроект, яким пропонується переосмислення виконавчого провадження в Україні під назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів». 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрій Єрмак
    Андрій Єрмак
    керівник Офісу Президента України
  • Ярослава Білоусова
    Ярослава Білоусова
    суддя Східного апеляційного господарського суду