Система фіксації перевищення швидкості: як це працює і які питання виникають

20 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс рішення у справі №524/5741/16-а, визнавши таке:

- постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу;

- рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Суд також звернув увагу на статтю 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Саме застосування технічних приладів та технічних засобів у якості доказів є підставою для використання національною поліцією системи фіксації адміністративних правопорушень.

Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі № 833 був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України ще 10 листопада 2017 р.

Проте повноцінно система запрацювала лише з 1 червня 2020 року. Первісно запуск зазначеної системи в експлуатацію планувався 1 травня, але він був перенесений через карантин.

На початку запуску системи встановлено лише 50 приладів контролю, із них:

• 20 камер у місті Києві;
• 30 камер на дорогах державного значення Київської області.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що за перші вісім хвилин роботи 45 камер зафіксували 262 перевищення швидкості. Першою жертвою стала власниця автомобіля Audi Q7, що рухався о 00:01 зі швидкістю 75 км/год.

«Підсумок перших 17 годин роботи системи автофіксації порушень ПДР у Києві: зафіксовано 35 тис. 762 події, відпрацьовано 5 тис. 620. «Лідери перегонів»: Mercedes рухався містом зі швидкістю 208 км/год та BMW проїхав 3 камери поспіль зі швидкістю 200 км/год, водій отримає 3 штрафи», — заявив міністр внутрішніх справ.

За допомогою системи поліцейські планують фіксувати такі порушення Правил дорожнього руху:

• перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів;
• проїзд на заборонний сигнал світлофора;
• порушення правил зупинки і стоянки;
• порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів;
• порушення встановленої для транспортних засобів заборони виїзду на смугу зустрічного руху;
• порушення правил руху через залізничний переїзд;
• порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Але спочатку МВС буде фіксувати тільки перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.

Як відомо, статтею 122 КУпАП врегульовано, що перевищенням швидкості руху вважається перевищення встановленої більш як на двадцять кілометрів на годину.

Система працює таким чином.

Якщо камера зафіксує перевищення швидкості транспортним засобом, то відбудеться автоматична ідентифікація автомобіля внаслідок зчитування державного номерного знака, і в подальшому система автоматично здійснює пошук по базах.

Таким чином формуються всі відомості щодо власника транспортного засобу для складення відповідної постанови.

Вся отримана інформація перевіряється поліцейським. У разі підтвердження отриманих даних поліцейський підписує таку постанову електронним цифровим підписом, а далі вона автоматично роздруковується та відбувається її відправлення безпосередньо адресату.

У постанові міститься інформація про час і місце вчинення правопорушення; відомості про власника транспортного засобу, а також опис правопорушення (перевищена швидкість) і розмір штрафу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Після отримання постанови власник транспортного засобу може перевірити, де і коли автомобіль вчинив правопорушення, а також за посиланням подивитися відео події.

Розмір штрафу може складати від 255 до 510 гривень. МВС запевняє, що у разі сплати штрафу протягом 10 днів сума буде становити 50% від загальної суми, тобто 122,5 грн, і тоді постанова буде вважатись виконаною. Насправді, це не рекламна акція від МВС, а правило, встановлене статтями 279—1 та 300-1 КУпАП

Йдеться про те, що повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Адміністративну відповідальність у випадку застосування автоматичної фіксації правопорушення несе належний користувач транспортного засобу або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

• подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу;.
• витрати на облік зазначених правопорушень.

Запроваджена МВС система викликає безліч питань

1. Відповідальність за порушення покладається не на водія, що був за кермом, а на власника авто.

У випадку з юрособою – на керівника підприємства. Тобто, в українських реаліях автомобільного ринку винними залишаться зовсім непричетні особи.

2. Не вирішується питання з особами та автомобілями, які зареєстровані на тимчасово непідконтрольних територіях.
3. Що робити, якщо помилки допущені в реєстраційних базах МВС.
4. Людина позбавляється права на допомогу при розгляді справи і взагалі права бути вислуханою. Так, у справі №524/9827/16-а судами було встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне письмове клопотання. Однак інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

5. Порушується принцип презумпції невинуватості особи.
6. Не варто піддаватися ілюзіям щодо технічних приладів для заміру швидкості. Суди неодноразово визнавали  використання технічних засобів МВС неправомірними. До того ж непоодинокі випадки, коли сервери державних органів раптово припиняють працювати або «зависають».

По справі № 575/308/20 Великописарівський районний суд Сумської області зазначив, що досліджений матеріал відеозапису не є належним та достовірним доказом на підтвердження факту допущення позивачем порушення ПДР, оскільки на оглянутому відеозаписі не зафіксована швидкість автомобіля.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд зобов’язав патрульну поліцію сплачувати судовий збір при оскарженні судових рішень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.