Скорочення вишів не стоїть метою реформи юридичної освіти — державний експерт Директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН

17:45, 12 июня 2020
В МОН переконують, що мета змін у юридичній освіті: забезпечення якості знань.
Скорочення вишів не стоїть метою реформи юридичної освіти — державний експерт Директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Скорочення вишів не стоїть метою реформи юридичної освіти взагалі. Про це в коментарі «Судово-юридичні газеті» зазначив державний експерт Директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України (МОН) Олександр Пижов.

Наші читачі цікавляться, чому відбувається нівелювання другої вищої освіти, наприклад, юридичної. Історик хоче отримати другу вищу юридичну освіту, однак за 2,5 роки навчання можна отримати диплом бакалавра, з яким складно влаштуватися — стаття 6 Закону «Про адвокатуру» вимагає повну юридичну освіту.

Та перепідготовка і друга вища освіта, яка існувала в Законі від 2002 року, зникла. І тепер особа може вступати фактично другий раз на магістратуру. Але фактично це не працює стосовно юридично освіти, бо відповідно до пункту 2.1 Постанови №266, яка встановлює перелік галузей знань і спеціальностей визначено, що повною і вищою юридичною освітою є та освіта, яка здобута за двома ступенями: бакалавра і магістра. Стосується це тих посад, які вимагають вищу або повну вищу юридичну освіту, дивлячись, в якому законі як прописано. Тому, якщо ти історик і хочеш стати адвокатом, то тобі необхідно вступити на старші курси бакалаврату за спеціальністю «право» або «міжнародне право» на 3 або 4 курс із здачею академічної різниці, отримується диплом бакалавра, особа вступає на магістратуру, закінчує її і отримує свій диплом. І така особа може претендувати на зайняття тих чи інших посад. Це стосується не лише юристів – це стосується системних змін у сфері освіти. Раніше були такі явища як перепідготовка, що і було другою вищою освітою. Зараз такого явища немає. Для заняття посад прокурора, судді і так далі потрібно мати обидва дипломи.

Чому запроваджено інститут зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), зокрема при вступі на магістратуру для юристів, чи не порушує це право здобувачів. Яка мета впровадження англійської мови і логіки в ЗНО для юристів.

Вступне випробування з іноземних мов в Україні діє з 2010 року. Будь-який вступник на будь-яку магістратуру мав і має скласти вступне випробування з іноземної мови. З 2016 року МОН задекларувало ідеї доброчесного вступу на магістерські програми, а саме:

  1. Запобігання корупційній складовій.
  2. Забезпечення незалежного оцінювання таких вступників.

Що дають вступні випробування за технологіями ЗНО: об’єктивність оцінювання знань вступників по всій країні, а не в конкретному закладі на конкретну програму. Бо раніше будувався рейтинг вступників в конкретному закладі.  Зараз формується загальнодержавний рейтинг, і навчатися за кошти державного бюджету будуть вступники, які склали іспити найкраще за всіх. І це є забезпечення доброчесності і справедливості. У 2016-2017 рр. відбулася зміна складання іспиту з іноземної мови, який діяв з 2010 року. Що стосується блоку загальних навчальних правничих компетентностей, який в народі називають «логіка», то його запровадження пояснюється тим, що юрист в своїй діяльності обов’язково стикається з аналітичними, логічними та практичними завданнями. Юрист без цих навичок не здатний бути фахівцем і виконувати ті, чи інші юридичні дії. Підготуватися до цього тесту, щось вивчивши, не можна. У тебе є ці здібності, або вони на етапі формування, або їх немає. Тут треба зрозуміти принцип, а просто завчивши, як при підготовці до тесту з права, не можна.

Чи будуть змінені етапи підготовки юристів: профілізація (адвокати, прокурори, судді тощо).

Навпаки. Зараз у нас існує концепція єдиного правника, єдиного юриста. Вона розроблена ще на початку минулого року. Окрім того готуються слухання у Верховній Раді в комітеті освіти, науки та інновацій щодо розвитку зазначеної концепції. Зокрема, запровадження наскрізної магістратури, коли особа після школи вступає на підготовку магістра спеціальності «право». Після випуску особа отримує диплом юриста.

Чи планується скорочення юридичних вузів. Якщо так, то за яким принципом, чи не буде корупційних ризиків.

Корупційна складова у цьому питанні виключена. Метою реформи юридичної освіти скорочення вишів не стоїть взагалі. Мета реформи передбачає забезпечення якості цієї освіти. Якщо заклади не зможуть відповідати ліцензійним умовам, які будуть чітко, прозоро прописані, затверджені Кабінетом Міністрів, то вони будуть змушені припинити підготовку за такими спеціальностями і переорієнтуватися на щось інше.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 3463 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо продовження строків завершення підготовки кандидатів та докторів наук». 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрій Задорожний
    Андрій Задорожний
    голова комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин
  • Євгеній Сидоров
    Євгеній Сидоров
    суддя Шевченківського районного суду міста Києва