Спори з ДАБІ: формальні недоліки під час перевірки самостійно не роблять нікчемними результати перевірки та не легалізовують виявлені порушення у процесі будівництва

Оскільки формальні недоліки документів, складених з метою проведення перевірки (направлення/наказ про проведення перевірки) або за результатами її проведення (акт перевірки, припис, протокол), не спростовують встановлені під час перевірки правопорушення, відповідно такі недоліки не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ України) про визнання протиправним та скасування постанови та наказу.

Суть цієї справи полягає у тому, що юридична особа звернулась до суду із позовом до ДАБІ України, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та наказ на здійснення позапланової перевірки. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що відповідачем не дотримано встановленого у направленні строку проведення перевірки, а продовження строку здійснено у формі змін до направлення та без видачі окремого наказу про це, що, на думку позивача, суперечить вимогам Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (Порядок № 553).

Судами першої та апеляційної інстанцій у задоволенні адміністративного позову відмовлено. При цьому, суди виходили з того, що перевірка проведена у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилась з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на те, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем виявлених під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері містобудування, а саму перевірку проведено відповідно до приписів статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 533.

Разом з тим, доводи скаржника про недотримання відповідачем встановленого порядку продовження строку проведення перевірки, зокрема неоформлення з цього приводу окремого наказу, колегія суддів визнала недостатніми для скасування результатів перевірки. Окрім того, суд врахував, що у цій справі рішення про продовження строку проведення перевірки оформлене доповненням до направлення на проведення перевірки з наведенням обґрунтування (мотивів) об’єктивної необхідності такого продовження.

На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого, якщо заявлені позивачем (суб’єктом приватного права) в обґрунтування позову та підтверджені під час розгляду адміністративної справи недоліки у документах, пов’язаних з проведенням перевірки у сфері дотримання, зокрема, вимог містобудівного законодавства, носять формальний характер та не спростовують виявлених під час перевірки порушень, вони не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому. При цьому суди мають детально дослідити питання дотримання суб’єктом владних повноважень встановленого порядку проведення перевірки, причин допущених цим суб’єктом порушень (якщо такі мали місце) та надати правову оцінку виявленим правопорушенням з боку суб’єкта, що перевірявся.

Постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16 (адміністративне провадження № К/9901/32488/18) доступна за посиланням. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.