Велика Палата ВС вирішила виключну правову проблему з преміюванням в ДСА

08:00, 13 июля 2020
Проблема полягала у відсутності у Голови ДСА повноважень щодо преміювання начальників теруправлінь ДСА.
Велика Палата ВС вирішила виключну правову проблему з преміюванням в ДСА

Велика Палата Верховного Суду по справі № 200/2218/19-а залишила без задоволення касаційну скаргу колишнього керівника теруправління ДСА, який сам собі нарахував премію.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 4 грудня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивувавши це тим, що спірні правовідносини містять виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Відсутність законодавчого регулювання стосовно наявності у Голови ДСА повноважень щодо врегулювання порядку встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань начальникам територіальних управлінь ДСА, на переконання Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, становить виключну правову проблему для вирішення цієї справи.

У лютому 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, у якому просив:

  • визнати протиправним та скасувати наказ ДСА від 29 січня 2019 року № 33/к;
  • поновити позивача на посаді начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Позивача було звільнено з посади за те, що ним були видані накази про преміювання себе, як начальника ТУ ДСА в Київській області, та заступника ТУ ДСА в Київській області без письмового погодження з Головою ДСА та без подання територіального управління із зазначенням розміру преміювання та розрахунку економії фонду оплати праці.

На переконання позивача призначення премії належить до його компетенції як керівника та здійснюється згідно із наданими законом владними повноваженнями, а отримання премії є його конституційним правом.

Позивач зауважує, що правова норма, згідно з якою у нього наявний обов`язок погоджувати розмір премії з керівником вищого рівня, була відсутня як станом на прийняття наказів про преміювання, так і на момент звернення до суду за захистом своїх прав.

Водночас повноваження Голови ДСА не передбачають видання нормативно-правових актів, які встановлюють, змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм реалізації прав державних службовців.

На обґрунтування правомірності своїх дій щодо призначення собі премії без погодження з керівником вищого рівня позивач покликається на лист Національного агентства з питань державної служби від 21 серпня 2017 року, в якому зазначено, що чинним законодавством про державну службу не передбачено погодження премій державних службовців, посади яких належать до посад державної служби категорії «Б» та «В», із державним органом вищого рівня.

Крім того, в листі Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 грудня 2018 року № 31-04/61720/18 зазначено, що позивач як начальник територіального управління має право на призначення премій самому собі.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 21 травня 2019 року позовні вимоги задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуваний наказ відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в частині наказів від 27 листопада 2017 року № 138 та від 20 грудня 2017 року № 151 було здійснено за межами строку, встановленого частиною третьою статті 65 Закону № 889-VIII.

При цьому за позицією суду першої інстанції як призначення премії собі, так і її отримання є повноваженнями позивача та встановленою законною гарантією відповідно.

Натомість у Голови ДСА відсутні повноваження щодо нагляду за встановленням розміру премії керівнику територіального підрозділу ДСА.

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 7 серпня 2019 року скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що наказ ДСА від 29 січня 2019 № 33/к прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що позивач при призначенні самому собі премії повинен був керуватися Порядком № 790. Водночас призначення позивачем премії самому собі без погодження з Головою ДСА України свідчить про те, що такі дії були вчинені в умовах конфлікту інтересів.

При цьому, за висновками апеляційного суду, наказ відповідача, яким затверджено Порядок № 790, повністю відповідає встановленим вимогам до наказу (розпорядження), визначених статтею 9 Закону № 889-VIII, та підлягав виконанню, в тому числі і позивачем, у місячний строк з дня його видання, тобто до 6 серпня 2017 року шляхом приведення положення про преміювання працівників ТУ ДСА в Київській області у відповідність до цього наказу.

Однак позивач у цей період часу не звертався до керівника (голови ДСА) відповідно до вимог частини шостої статті 9 Закону № 889-VIII.

Стосовно посилань позивача, що чинним законодавством про державну службу не передбачено погодження премій державних службовців, посади яких належать до посад державної служби категорій «Б», із органом вищого рівня, апеляційний суд зауважив, що встановлення начальнику ТУ ДСА в Київській області самому собі самостійно премії не унормовано Положенням про преміювання від 13 липня 2016 року № 54, яке затверджене ТУ ДСА в Київській області.

У вказаному Положенні відсутнє право і порядок нарахування премії начальнику ТУ ДСА України в Київській області самому собі особисто, не зазначений будь-який інший спосіб погодження цих процедур, що унеможливлює визнання легітимними дій позивача щодо призначення премій самому собі самостійно без погодження з органом вищого рівня.

Водночас Головою ДСА при виданні наказу № 790 не порушено норми законодавства про державну службу, оскільки останній не встановлює премію начальнику територіального управління, а тільки здійснює її погодження. Наказ № 790 не змінював порядок нарахування премій, як зазначається позивачем, а лише здійснив зовнішнє врегулювання та недопущення конфлікту інтересів при нарахуванні премії, у тому числі начальнику територіального управління собі особисто.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

Застосовані у цій справі правові норми свідчать про те, що повноваження Голови ДСА врегульовувати питання встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань начальникам ТУ ДСА на законодавчому рівні не врегульовані.

Так само відсутні й правові норми, які б зобов`язували керівників державних органів, посади яких належать до категорії «Б» посад державної служби, погоджувати із суб`єктом призначення розміру встановленої собі премії.

 У такому випадку, на думку Великої Палати Верховного Суду, слід звернутись до визначення понять «приватного інтересу» та «реального конфлікту інтересів».

З аналізу норм антикорупційного законодавства України можна зробити висновок, що встановлення керівником державного органу самостійно собі самому премії без зовнішнього контролю за доцільністю преміювання та обґрунтованістю розміру премії свідчить про те, що такі дії вчиняються в умовах реального конфлікту інтересів.

Наведене також підтверджується листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 серпня 2017 року № 41-10/29181/17, згідно з яким надання премії, у тому числі начальнику територіального управління, самостійно собі містить ознаки конфлікту інтересів, а погодження премій суб`єктом призначення має ознаки зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів.

Отже, за вказаного правового регулювання, навіть за відсутності законодавчо встановленого обов`язку щодо необхідності погодження розміру своєї премії з керівником вищого рівня, позивач не міг діяти з повною свободою розсуду, не вдаючись до зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів.

Надаючи оцінку наказу Голови ДСА від 6 липня 2017 року, яким затверджено Порядок № 790, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновками апеляційного суду у справі, що розглядається, що Головою ДСА при прийнятті цього наказу не було порушено норми законодавства про державну службу, оскільки останній не встановлює премію начальнику територіального управління, а тільки здійснює її погодження.

Порядок № 790 не змінював порядок нарахування премій, а лише здійснив зовнішнє врегулювання та недопущення конфлікту інтересів при нарахуванні премії, у тому числі начальнику територіального управління, собі особисто.

Водночас, наказом Голови ДСА від 6 липня 2017 року № 790 зобов`язано у місячний строк з дня видання цього наказу, зокрема начальникам територіальних управлінь ДСА, привести Положення про преміювання у відповідність до цього наказу.

Однак Положення про преміювання працівників ТУ ДСА в Київській області, затверджене наказом начальника цього територіального управління (позивачем у справі) від 13 липня 2016 року № 54, у відповідність до вимог Порядку № 790 приведено не було.

Проте, як було встановлено судом апеляційної інстанції, преміювання позивача, як начальника ТУ ДСА в Київській області, посада якого належить до Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 червня 2016 року № 2, за результатами роботи за січень та вересень 2018 року здійснювалося за погодженням Голови ДСА, у відповідності до вимог пункту 4 Порядку № 790.

При цьому у додаткових поясненнях відповідач наголошував, що розмір премії позивача за листопад, грудень 2017 року та лютий, березень 2018 року (премія у зазначені місяці виплачувалася без погодження з Головою ДСА) значно (у рази) перевищував розмір премій, які виплачувалися керівникам інших державних органів у системі правосуддя.

Зважаючи на поведінку позивача , встановлення ним самому собі премії без погодження з Головою ДСА, а також те, що розмір таких премій значно (у рази) перевищував середній розмір премій, які виплачувалися керівникам інших державних органів у системі правосуддя, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позивач при вчиненні таких дій мав приватний інтерес, що полягав в отриманні грошових коштів.

У результаті вчинення таких дій відбулося нарахування грошових коштів у розмірі, який він визначав на власний розсуд без жодного стороннього контролю за процесом прийняття таких рішень. Наведене доводить, що позивач, видаючи накази про преміювання самого себе: від 23 лютого 2018 року № 20 та від 28 березня 2018 року № 34, з огляду на спосіб їх прийняття, а також розмір премій, встановлений цими наказами, використав власні повноваження в особистих цілях.

Така поведінка позивача свідчить про те, що він вибірково дотримувався Порядку № 790 та протиправно видав накази про встановлення собі премії без погодження з Головою ДСА.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чому суди скасовують штрафи за рух транспорту з покажчиками поворотів червоного кольору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Як на Комітеті з питань правової політики обговорювали судову реформу Зеленського
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ярослава Горобцова
    Ярослава Горобцова
    судья Киевского окружного административного суда
  • Оксана Карпенко
    Оксана Карпенко
    судья Черкасского апелляционного суда
  • Элла Сгара
    Элла Сгара
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
  • Вячеслав Наставный
    Вячеслав Наставный
    судья Кассационного уголовного суда Верховного Суда, член Совета судей Украины
  • Александр Сибига
    Александр Сибига
    судья Высшего хозяйственного суда Украины
загрузка...