Трудові спори: Верховний Суд вказав, коли накладення дисциплінарного стягнення на працівника є незаконним

Саме на роботодавцеві лежить обов’язок надати докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов’язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 554/9493/17, інформує пресслужба Верховного Суду.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен взяти з порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з’ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов’язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов’язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов’язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов’язків; вина працівника; наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов’язків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наказ про оголошення догани є обґрунтованим, оскільки в наказі зазначено: за які порушення накладено дисциплінарне стягнення, зазначено докази, які підтверджують вказані порушення, та міститься інформація, на підставі яких статей КЗпП України накладено дисциплінарне стягнення.

Проте Верховний Суд вирішив, що з таким висновком погодитись не можна.

Виходячи зі встановлених судами обставин справи та враховуючи, що наказ від 12 жовтня 2017 року № 1-Д «Про оголошення догани ОСОБА_1» прийнятий на підставі недотримання позивачем вимог наказу від 14 вересня 2016 року № 7 «Про затвердження Інструкції з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об’єктового режимів», який втратив чинність, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки оголошення догани роботодавцем на підставі наказу, який втратив чинність, є неприпустимим.

Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов’язків.

За обставинами справи встановлено, що роботодавець виявив певні упущення у роботі підпорядкованого позивачу підрозділу 29 серпня 2017 року, про що свідчить зміст службових та пояснювальних записок. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дисциплінарне стягнення за указані порушення накладено поза межами місячного строку, який визначений частиною першою статті 148 КЗпП України.

Апеляційний суд, не погоджуючись із висновком суду першої інстанції в цій частині помилково виходив з того, що порушення трудової дисципліни є триваючим.

Оскільки апеляційний суд безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Раніше КЦС ВС роз'яснив, що сплачена зарплата не підлягає поверненню, навіть якщо рішення суду про стягнення скасували.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.