Депутати хочуть перебудувати систему державного санітарно-епідеміологічного нагляду

На сайті Верховної Ради з’явився текст законопроекту «Про систему громадського здоров’я» № 4142 від 22.09.2020.

Групу авторів законопроекту очолює Голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Цей же Комітет визначений головним при розгляді законопроекту.

Законопроект № 4142 підготовлений на заміну законам України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Проект закону зокрема:

• вводить на законодавчому рівні поняття «громадське здоров’я» як сферу знань та організовану діяльність суб’єктів у системі громадського здоров’я щодо зміцнення здоров’я, запобігання хворобам та збільшення тривалості життя;
• визначає суб’єктів правовідносин у системі громадського здоров’я;
• визначає і розмежовує повноваження Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в системі громадського здоров’я;
• передбачає створення Координаційної ради з питань громадського здоров’я як постійного консультативно-дорадчого органу Міністерства охорони здоров’я України щодо питань громадського здоров’я;
• визначає поняття компетентного органу у сфері громадського здоров’я;
• визначає оперативні функції громадського здоров’я, тобто основні напрямки діяльності, які здійснюються в державі для забезпечення максимально високих показників здоров’я і благополуччя населення, а також найбільш повного дотримання принципу справедливості щодо здоров’я;
• визначає основні засади здійснення оперативної функції епідеміологічного нагляду, у тому числі формування інформаційного фонду громадського здоров’я як державного інформаційного ресурсу, що містить дані про стан здоров’я, благополуччя населення і показники середовища життєдіяльності;
• визначає основні засади здійснення оперативної функції моніторингу, готовності і реагування на небезпечні чинники та надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я, у тому числі положення щодо виконання Міжнародних медико-санітарних правил та своєчасність реагування з метою локалізації та ліквідації таких загроз;
• закладає основні засади кадрового, наукового та фінансового забезпечення системи громадського здоров’я.

Законопроектом визначається, що орган державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері організації та здійснення державного контролю за дотриманням санітарного законодавства у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарно-епідемічного благополуччя.

Інфраструктуру системи у сфері громадського здоров’я складають «компетентний орган», його територіальні органи, а також центри контролю та профілактики хвороб, підпорядковані компетентному органу у сфері громадського здоров’я або його територіальним органам.

Територіальні органи виконують повноваження компетентного органу у сфері громадського здоров’я в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Керівник компетентного органу у сфері громадського здоров’я покладає виконання повноважень головного державного санітарного лікаря на керівника територіального органу або його заступника, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом до головного державного санітарного лікаря.

Крім того, функції уповноваженого органу у сфері громадського здоров’я центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України встановлюються зазначеним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Керівник компетентного органу у сфері громадського здоров’я виконує повноваження Головного державного санітарного лікаря України, за умови відповідності його вимогам, встановленим цим Законом до головного державного санітарного лікаря.

У разі невідповідності керівника компетентного органу у сфері громадського здоров’я зазначеним вимогам він покладає виконання повноважень Головного державного санітарного лікаря України на свого заступника, який відповідає вимогам, встановленим цим Законом до головного державного санітарного лікаря.

Із сфери державного нагляду за охороною праці виключається «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Пропуск через державний кордон України пасажирів, екіпажів, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами інфекційних хвороб, буде дозволятися після проведення медичного огляду цих осіб.

Виїзд громадян України до країн, перебування в яких пов'язане з високим ризиком захворювання на інфекційні хвороби, буде дозволятися після проведення їм відповідних профілактичних щеплень за епідемічними показами.

У разі якщо бактеріоносіями стане особа, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, таких осіб за їх згодою будуть тимчасово переводити на роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.

Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

На місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та фізичних осіб покладуть тягар в необхідних випадках забезпечувати працівників, які виконують роботи в осередках інфекційних хвороб, транспортом, засобами зв'язку, приміщеннями для роботи та відпочинку, продуктами харчування, спеціальним одягом, взуттям, захисними засобами та засобами для санітарної обробки тощо.

Усі епідемії та спалахи інфекційних хвороб будуть підлягати епідеміологічному розслідуванню.

Окремі норми присвячені карантину.

На територіях, де встановлено карантин, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надається право:

1) залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;

2) залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов'язаних з його використанням;

3) установлювати особливий режим в'їзду на територію карантину, переміщення та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності - проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів;

4) установлювати особливий порядок проведення медико-санітарних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів;

5) створювати на в'їздах і виїздах із території карантину, окремих адміністративно-територіальних одиниць контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.

На період самоізоляції, обсервації, перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я працівникам видаватимуть листок непрацездатності, який оплачується в розмірах і порядку, встановлених законодавством для осіб, визнаних тимчасово непрацездатними внаслідок захворювання.

В законопроект переносяться норми про додержання тиші.

Так, у нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово.

Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні.

Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати державних медико-санітарних нормативів цілодобово.

Передбачені вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:

1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;

2) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;

3) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;

4) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;

5) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

6) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття вичерпних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

7) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;

8) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Крім того, в законопроекті міститься скандальна норма про те, що дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування закладів освіти і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку забороняється.

У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного закладу освіти і дитячого закладу оздоровлення та відпочинку та відвідувати його.

Встановлюється перелік працівників, які повинні проходити обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні медичні огляди за рахунок роботодаців.

Це працівники операторів ринку, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, закладів освіти і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, об'єктів комунально-побутового обслуговування, інших сфер господарської діяльності, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних хвороб, виникнення харчових отруєнь, а також працівники, зайняті на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.

Окремої уваги заслуговують заходи щодо припинення порушення вимог санітарного законодавства

Повне або часткове зупинення виробництва та/або обігу продукції, виконання робіт, надання послуг, у разі невідповідності їх вимогам медико-санітарних нормативів та правил, здійснюється за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері, отримає право прийняти рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу продукції, виконання робіт, надання послуг, що несуть загрозу для здоров’я та/або життя людей, строком не більш як на 10 календарних днів з поданням відповідної заяви до суду не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення.

Тимчасове припинення виробництва та/або обігу продукції, виконання робіт, надання послуг, понад цей строк, можливе виключно за рішенням суду на строк, необхідний для усунення виявлених порушень.

Суб’єкт господарювання буде мати право відновити виробництво та/або обіг продукції, виконання робіт, надання послуг, якщо:

1) не подано до суду заяви про тимчасове припинення виробництва та/або обігу продукції виконання робіт, надання послуг у 10-денний строк;

2) суд не прийняв будь-якого рішення до закінчення строку тимчасового припинення, зазначеного у рішенні посадової особи органу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері;

3) суд прийняв рішення на користь суб’єкта господарювання;

4) органом державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері відкликано заяву до суду або скасовано рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу продукції, виконання робіт, надання послуг.

Суд одночасно з прийняттям рішення за заявою про тимчасове припинення виробництва та/або обігу продукції, виконання робіт, надання послуг на користь суб’єкта господарювання вирішує питання щодо скасування рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу зазначеної продукції.

За вмотивованим письмовим рішенням керівника або уповноваженої посадової особи органу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері, власники, підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи повинні будуть відстороняти від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних хвороб, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими.

Раніше Мінсоцполітики змінило порядок отримання пакунку малюка.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій