Створення Національного органу інтелектуальної власності: суспільство думкою багатіє

Незважаючи на чималий досвід створення останнім часом нових важливих для суспільства державних органів, на постійні вимоги суспільства про прозорість і зрозумілість цих процесів, українська влада продовжує щоразу наступати на ті самі граблі.

14 жовтня набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» № 703-IX. На цю реформу чекають з 2016 року. Сам закон дає тільки основні принципи діяльності НОІВ, процедури ж його створення віднесені на рівень підзаконних нормативно-правових актів. Ось з ними і проблема!

За три тижні до встановленої дати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке має забезпечити створення нового центрального органу виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності і передати йому регулятивні функції, і досі не знає, як воно буде це робити.

Прокоментувати ситуацію «Судово-юридична газета» попросила представника професійної спільноти, причетної до сфери інтелектуальної власності, к.ю.н., судового експерта, патентного повіреного Катерину Сопову.

«Нещодавно, представники сфери ІВ зустрічалися з представниками Мінекономіки, торгівлі та сільського господарства України — директором департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Андрієм Демчуком і його заступником Богданом Падучаком. Розглядалися декілька форм створення Національного органу інтелектуальної власності, але чіткої позиції міністерства з цього питання так і не почули.

Ще підчас підготовки закону № 703-IX (тоді – законопроект №2255) розглядався варіант ліквідації Укрпатенту і створення нової структури, або навпаки, створення НОІВ на базі Укрпатенту. До набуття чинності закону залишилось три тижні. За цей час Мінекономіки має визначитись з організацію, яка буде виконувати функцію національного органу, підготувати відповідне подання і проект постанови, погодити все це з іншими центральними органами виконавчої влади, зареєструвати в Мін’юсті і лише потім затвердити фінальне рішення на засіданні уряду. Як правило, усі ці процедури займають щонайменше два місяці.

Принагідно нагадаю, що з 14 жовтня НОІВ має також вчиняти дії, збори за які не передбачені Постановою КМУ № 1716, яка з 2004 року встановлювала Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Представники міністерства на зустрічі зазначили, що перегляд Постанови буде здійснений після створення НОІВ, а всі нові дії вчинятимуться безкоштовно.

Слід сказати, що правнича спільнота, яка причетна до сфери ІВ, а також бізнес-асоціації та інші стейкхолдери ринку інтелектуальної власності надали Мінекономіки всю необхідну інформацію про те, що НОІВ має обов’язково запрацювати з 14 жовтня. Консультації з цього приводу проводилися постійно, однак визначеності досі нема.

Можна припустити, що частково причина полягає в кадрових змінах міністерства. У той час, коли треба було займатися організаційними питаннями, сферу інтелектуальної власності від заступника міністра Дмитра Романовича, що супроводжував прийняття вищезгаданого та інших законів з питань інтелектуальної власності, передали у відання іншого заступника міністра – Олександра Романішина.

Крім того, під час карантину було призначено начальника департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності – це посада, яка тривалий час була вакантною. На неї обрали нову людину з досвідом роботи в міністерстві, але якій важко орієнтуватись у специфічній сфері інтелектуальної власності, зокрема у багатьох питаннях, які є дійсно складними та терміновими у зв’язку з реформою державних органів, прийняттям нових законів щодо всіх об’єктів інтелектуальної власності та сфери колективного управління авторськими правами.

Оскільки часу вже немає, то варіант створити щось нове – нездійснений. У перехідних положеннях Закону № 703 не передбачено іншого шляху у випадку, якщо НОІВ не буде створений. З визначенням Укрпатенту національним органом є свої складнощі. Він є державним підприємством, метою діяльності якого є отримання прибутку, а в законі чітко вказано, що НОІВ є неприбутковою організацією.

Пікантності додає ще той момент, що до Укрпатенту повернувся керівник , звільнений попереднім міністром Тимофієм Миловановим, і якого суд відновив на посаді. Він свого часу проходив конкурс на свою посаду за Порядком щодо вибору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки і має контракт до 2024 року. Звичайно, що НОІВ – це інший орган з новими повноваженнями, а не державне підприємство, тому конкурс має бути проведений одразу після створення НОІВ. Представники міністерства запевнили, що готуються до його проведення, як це передбачено Законом.

У будь-якому разі треба поспішати зі створенням НОІВ, бо зараз всі заявки на реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності надходять до Мінекономіки. З 14 жовтня міністерство вже не зможе їх приймати. Якщо до цього часу НОІВ не буде створений, заявки по суті не буде куди подавати. Таким чином, з 14 жовтня дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, будуть поставлені на паузу.

Так само невідомо, серед кого і як будуть обирати керівника нового органу. Ніхто не бачив навіть проекту статуту НОІВ. На чолі цієї важливої структури повинен бути фахівець, який має досвід роботи у сфері, інакше це знову призведе до ситуації, що нині відбувається зі строками проведення експертизи, скажімо, торговельних марок, - він досягає 25-28 місяців.

Поки що маємо тільки процедуру, визначену постановою КМУ №777. Там є такі рядки: «Для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, крім керівників особливо важливих для економіки підприємств, суб’єкт управління утворює постійно діючу комісію або комісії для конкурсного відбору керівників окремих підприємств. Склад комісії затверджується відповідним актом суб’єкта управління».

Все. Таким чином, можна створити будь-яку комісію.

Також у постанові говориться, що «комісія розглядає на закритому засіданні документи та конкурсні пропозиції, подані учасниками конкурсного відбору, та враховує відповідність учасників встановленим вимогам. За рішенням комісії на її засіданні під час заслуховування учасників конкурсного відбору можуть бути присутніми представники засобів масової інформації та громадськості за умови згоди всіх учасників конкурсного відбору». Отже, згідно з положеннями Постанови, конкурсний відбір керівника НОІВ може бути закритим, і ми, як завжди, можемо отримати суперечливий результат. Але сподіваємося, що у Міністерства вистачить сміливості зробити його максимально відкритим і прозорим, наприклад, з онлайн-трансляцією, як нещодавно це робило ДБР».

Катерина Сопова запевнила, що в даній ситуації професійна спільнота не опускає руки і буде постійно слідкувати за процесом створення НОІВ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.