ВП ВС розібралася із зарахуванням до стажу судді заочної та вечірньої форми навчання

Cуд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/521/19.

Позиція ВП ВС ґрунтується на наступному.

Закон Української РСР від 28 червня 1974 року № 2778-VIII «Про народну освіту» не містив норм щодо зарахування строку навчання у вищих навчальних закладах до стажу роботи (трудового стажу).

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України від 5 травня 1991 року № 1060-ХІІ «Про освіту» (у редакції, чинній станом на 7 жовтня 2005 року) підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна, дистанційна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном.

Зазначений Закон не містив норм щодо зарахування строку навчання у вищих навчальних закладах до стажу роботи (трудового стажу).

Не було врегульовано зазначене питання й у Законі України від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту».

Приписами статті 1 Указу № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Водночас зазначена норма не конкретизує, яка саме форма навчання має бути врахована до суддівського стажу.

Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» (у редакції, чинній станом на 7 жовтня 2005 року) не містила норм про зарахування до стажу роботи, що дає судді право на відставку, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.

Норма про зарахування до такого стажу роботи половини строку навчання лише за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів з`явилася у пункті 3-1 цієї постанови вже після 7 жовтня 2005 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545.

У зв`язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для того, щоб встановити, чи зараховується до стажу позивача половина року навчання на заочній та вечірній формі у вищому юридичному навчальному закладі, необхідно з`ясувати зміст поняття «трудовий стаж».

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Однак частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Зокрема, у Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» ідеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній станом на 7 жовтня 2005 року) встановлено, що трудова книжка є повним документом про трудову діяльність працівника.

У Порядку також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 2.19 Інструкції «Про порядок 
ведення трудових книжок працівників» до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, записи про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо), у вищих навчальних закладах та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі.

Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції).

Тобто зазначена Інструкція передбачала (і передбачає на сьогодні) внесення до трудових книжок студентів записів про час навчання лише на денних відділеннях.

Таким чином питання ведення, контролю за веденням запису в трудовій книжці відомостей щодо трудового (в тому числі спеціального) стажу віднесено до компетенції роботодавця або, у виняткових випадках, юридичної особи, в якій власник трудової книжки провадить не трудову, але іншу основну свою діяльність.

У випадку, коли така діяльність є не трудовою, а іншою, але не основною, зокрема навчання на заочному чи вечірньому факультеті, то відомості про неї не можуть стосуватись трудового стажу, а відповідно до пункту 2.18 Інструкції можуть вноситись до трудової книжки інформаційно. Такі дані не можуть заміщувати (поглинати) собою даних, що становлять безпосередньо трудовий стаж.

Подібних висновків дійшла колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 5 листопада 2013 року у справі № 21-289а13, яку слушно взяв до уваги суд першої інстанції з огляду на подібність правового регулювання питання щодо зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію для прокурорів, половини строку навчання у вищих навчальних закладах.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.

Наведений підхід у правозастосуванні унеможливлює подвійне зарахування того самого періоду до стажу роботи судді, оскільки в протилежному випадку у стаж роботи, який слід враховувати у суддівський відповідно до норм закону (як наприклад за посадою), необхідно було б врахувати за той самий період і заочну або вечірню форму навчання.

Раніше КГС у справі про недійсність правочинів знайшов підстави відступити від висновку ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.