Депутати пропонують врегулювати правовий статус військових капеланів

18:24, 28 сентября 2020
Законопроект передбачає закріплення за капеланами соціальних гарантій, регулює їхню діяльність та структуру капеланської служби у ЗСУ.
Депутати пропонують врегулювати правовий статус військових капеланів
spzh.news
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Народні депутати Сергій Шахов та Михайло Волинець зареєстрували у парламенті законопроєкт № 4148, який покликаний надати законодавче регулювання діяльності військових капеланів. Зокрема, визнати право капеланів на ряд соціальних гарантій та пільг, які надаються військовим.

На думку авторів законопроєкту, діяльність капеланів потребує відповідного регулювання для того, аби забезпечити системну роботу капеланів у ЗСУ на противагу «ситуативному порядку», який має місце зараз. Для забезпечення системності такої роботи депутати пропонують створити в ЗСУ Службу військового духовенства (капеланську службу). Представники цієї служби будуть працювати не лише на рівні військових частин, але і у департаментах МОУ та структурних підрозділах ЗСУ найвищого рівня. Також документ передбачає чітке регулювання прав та обов’язків військових капеланів та їх помічників, а також способи їх взаємодії із керівництвом частин для забезпечення релігійних потреб військовослужбовців.

Статус капеланів

Відповідно до визначення, яке надають депутати у законопроєкті, військовий капелан – це священнослужитель офіційної релігії, діяльність якої є законною на території України, який прийнятий на роботу на посаду військового священника. Так само, стаття 8 законопроєкту визначає, що «військовий капелан працевлаштовується до військової частини за трудовою угодою».

В той самий час, ініціатори законопроєкту пропонують внести зміни до статті 20 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» та передбачити, що військові капелани приймаються на службу за контрактом. Про статус капелана як військовослужбовця, а не цивільного працівника свідчить також і пропозиція доповнити Статут внутрішньої служби статтями 102-3 – 102-5, у яких визначені обов’язки військового капелана. Проте у додатку до цього ж Статуту згадується, що капелани проходять службу за трудовою угодою.

Отже, із положень законопроєкту зараз незрозуміло, чи будуть капелани цивільними особами, що будуть забезпечувати релігійні потреби військовослужбовців, або ж і самі будуть військовослужбовцями із особливими обов’язками. Розуміти чіткий статус такої особи важливо, зважаючи на те, що деякі релігії можуть вимагати від священнослужителів робити речі, які заборонені військовослужбовцям (наприклад, носити бороду), або ж забороняти те, що повинні робити військовослужбовці (використання зброї).

Проведення релігійних заходів

Законопроєкт передбачає обов’язок капелана проводити релігійні потреби у свята лише за потреби від особового складу. У свою чергу, участь у таких заходах пропонують зробити винятково добровільною. Такий підхід до забезпечення релігійних потреб добре відповідає концепції свободи віросповідань, втім такий підхід може частково ігнорувати «добровільно-примусові» реалії військової служби. Зокрема, можна згадати про прецеденти, коли священнослужителі під час складання присяги кроплять святою водою не окремих військовослужбовців, а весь стрій, у якому знаходяться як представники інших релігійних конфесій, так і просто нерелігійні люди.

Для цілісного розуміння, необхідно зважати на те, що щоденна діяльність військових частин регулюється розпорядком дня частини, яким затверджується чіткий перелік заходів, що відбувається протягом дня та тижня. А тому проведення релігійних заходів можливе лише у форматі пункту розпорядку дня, який є обов’язковим для виконання всіма військовослужбовцями. Втім, вирішити цю проблему зможуть не правки до законопроєкту, а реформа побуту військовослужбовців, зокрема – забезпечення їх достатньою кількістю вільного часу та можливість вільно обирати, як цей час проводити, замість чинної концепції «всі або ніхто». А до того, варто лише змиритися із тим фактом, що у обов’язках капелана у Статуті внутрішньої служби щодо проведення релігійних заходів словосполучення «за потребою військовослужбовців» відсутнє.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Міністерство оборони презентувало новий сухий пайок для військовослужбовців.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду