Дія нових процесуальних фільтрів при передачі справи до ВП ВС: нова практика

11:59, 1 октября 2020
Коли справа не підлягає передачі до Великої Палати Верховного Суду: застосування нового закону про процесуальні фільтри.
Дія нових процесуальних фільтрів при передачі справи до ВП ВС: нова практика

Як відомо, 19 жовтня 2019 року набув чинності Закон142-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи».

До Великої Палати Верховного Суду вже надходять справи, касаційні скарги у яких були подані після запровадження нових процесуальних фільтрів.

Зокрема, згідно зі змінами, впровадженими законом №142-IX, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб’єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об’єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб’єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду лише за відсутності всіх трьох указаних вище випадків. У разі наявності хоча б одного із перелічених випадків справа не підлягає передачі до Великої Палати Верховного Суду.

Про таку позицію свідчить свіже рішення ВП ВС від 22 вересня 2020 року по справі №910/5755/19.

Так, у квітні 2019 року АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ «Хмельницькобленерго», ПрАТ «Прикарпаттяобленерго», ДП «НАЕК «Енергоатом», ПАТ «Центренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», Комісії про визнання недійсними пунктів 6.3.3.4 та 6.3.3.5 додатку 4 до договору між членами оптового ринку електричної енергії України від 15 листопада 1996 року (далі - договір) з моменту їх внесення до умов договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії ДП «Енергоринок» є не договірною умовою, а законодавчим приписом. Внесення змін до Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України (додаток 4 до договору) щодо зарахування в оплату заборгованості за графіками, затвердженими рішеннями судів про розстрочку, термін сплати за якими не настав, порушує норми законодавства. Позивачі вказували, що виключне право визначати, яка саме заборгованість (за який період) і в якому розмірі сплачується за договором купівлі-продажу перетоків, належить АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», а тому включення до згаданої Інструкції пункту 6.3.3.5 є порушенням положень статті 525 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 23 Закону України «Про електроенергетику», постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року № 263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» (далі - постанова № 263), а також положень двосторонніх договорів між АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та ДП «Енергоринок».

Господарський суд міста Києва рішенням від 14 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 лютого 2020 року, позов задовольнив.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами звернулися Комісія, ДП «НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго», ДП «Енергоринок» та ПАТ «Центренерго». Скаржники просять скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в позові (Комісія, ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДП «Енергоринок»); судові рішення -скасувати, провадження у справі - закрити (ПрАТ «Укргідроенерго» та ПАТ «Центренерго»).

Комісія, ПрАТ «Укргідроенерго» та ПАТ «Центренерго» посилаються на порушення судами положень статей 20, 231 ГПК України у зв`язку з неврахуванням ними висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19 березня 2019 року у справі № 826/16994/15 (провадження № 11-681апп18), відповідно до яких Комісія є суб`єктом публічного права, створеним з метою державного регулювання, моніторингу та контролю у відповідних сферах, тобто наділена владними управлінськими функціями, а тому є суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак спір підлягав вирішенню в судах адміністративної юрисдикції.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03 вересня 2020 року на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки предметом касаційного розгляду є питання щодо визначення юрисдикції спору. Колегія суддів посилається на такі підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду: беручи участь у розгляді справи в судах попередніх інстанцій, скаржники заявляли про порушення правил суб`єктної юрисдикції та посилалися на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 826/16994/15 (провадження № 11-681апп18); правовідносини у цій справі та у справі, що розглядається, не є подібними, оскільки вони відрізняються за предметом, підставами позову та правовим регулюванням спірних правовідносин; відсутній висновок ВП ВС щодо питання юрисдикції спору у правовідносинах, пов`язаних з виникненням, зміною та припиненням зобов`язань за договором між членами оптового ринку електричної енергії у разі зміни його умов.

Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

«З наведених норм права вбачається, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного із перелічених у частині шостій статті 302 ГПК України випадків справа не підлягає передачі до Великої Палати Верховного Суду.

Посилаючись на оскарження судових рішень з підстав порушення судами правил юрисдикції, заявники не обґрунтували порушення судами правил юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах. Таким чином, не було дотримано умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 302 ГПК України.

Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення справи № 910/5755/19 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду», - зазначено в ухвалі ВП ВС.

Також нагадаємо, що 8 лютого набрав чинності Закон України №460-ІХ про нові процесуальні фільтри (про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ) від 15.01.2020, і з цього моменту діє, зокрема, новий порядок вирішення відводів, який усуває зловживання учасниками справи правом на відвід, змінилася система допуску до касаційного оскарження судових рішень та інші нововведення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Елена Ганечко
    Елена Ганечко
    ­судья Шестого апелляционного административного суда
  • Галина Мигаль
    Галина Мигаль
    судья Франковского районного суда Львова
  • Вячеслав Песков
    Вячеслав Песков
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда
  • Гюндуз Мамедов
    Гюндуз Мамедов
    заместитель Генерального прокурора Украины
загрузка...