Які причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 310/2327/18 та встановив, що відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця та інформації щодо наявності у спадкоємця права власності на спірну квартиру, а також проживання спадкоємця в іншому населеному пункту не може розцінюватися як об’єктивна обставина, яка утруднювала подання заяви про прийняття спадщини.

Обставини справи

Громадянин України звернувся до суду з позовом до особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що помер його батько, який проживав у квартирі, після якого відкрилася спадщина на вказану квартиру. Проте він не міг вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки у нього було відсутнє свідоцтво про смерть спадкодавця.

Позивач на час відкриття спадщини не знав про те, що спадкодавцеві на праві приватної власності належала квартира, про вказані обставини він дізнався лише у 2018 році, після чого звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, проте отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії. Крім того, позивач тривалий час проживав за межами м. Бердянська Запорізької області, тому не міг вчасно звернутися до нотаріуса.

Вважав, що строк для прийняття спадщини після смерті його батька пропущено з поважних причин, тому цей строк необхідно поновити. На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій чи інших обставин, що перешкоджали звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.  Проживання в іншому населеному пункті, необізнаність про наявність спадкового майна не є такими причинами, які позбавляли позивача можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Постановою Запорізького апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що правила частини третьої статті 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

ВС підкреслив, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Так, позивач, в обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилався на ті обставини, що йому до 2018 року не було відомо про наявність у спадкодавця спадкового майна. Вказував, що він тривалий період проживав поза межами м. Бердянська Запорізької області. Також позивач у позовній заяві зазначав, що у нього не було свідоцтва про смерть спадкодавця, тому він у визначений законом строк не міг звернутися до нотаріуса з відповідною заявою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність суб’єктивних, не переробних істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини.

ВС наголосив, що відсутність у позивача свідоцтва про смерть спадкодавця та інформації щодо наявності у спадкоємця права власності на спірну квартиру, а також проживання спадкоємця в іншому населеному пункті не може розцінюватися як обставина, яка утруднювала здійснення цих дій.

При цьому суди правильно не прийняли до уваги посилання  позивача у позовній заяві, як на підставі пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на відсутність у нього свідоцтва про смерть спадкодавця, оскільки відсутність зазначеного свідоцтва не є перешкодою для звернення з відповідною заявою до нотаріуса, на якого і покладено обов’язок з’ясування відомостей стосовно факту смерті спадкодавця.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, хто належить до спадкоємців четвертої черги.

Також ми писали, що  у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК УРСР.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.