Чи входить матеріальна допомога до складу суддівської винагороди: яку відповідь надав КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 740/1933/17 дійшов висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, КАС виходив з такого.

Відповідно до статті 134 Закону № 2453-VІ суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

За правилами частини 3 статті 141 Закону № 2453-VІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 1-8/2016) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 133 Закону № 2453-VІ визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Отже, поняття суддівської винагороди є комплексним, а перелік зазначених її складових є вичерпним.

Спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Отже, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Посилання суду першої інстанції на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі № 592/7834/17, від 09.11.2018 у справі № 730/567/17), від 23.11.2018 у справі № 727/4730/17, від 13.11.2019 у справі № 815/518/18, від 05.12.2019 у справі № 740/1889/17 та від 07.09.2020 у справі № 183/5325/17(2-а/183/214/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.

Обставини справи

У травні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив:

• визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій та статус суддів», з урахуванням рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 на підставі поданої ним заяви 21.04.2017;
• зобов`язати Ніжинське об`єднання управління пенсійного фонду України у Чернігівській області провести перерахунок у бік збільшення раніше призначеного відповідно до Закону № 2453-VІ, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із збереженням 90 %, з 14.09.2016, включивши до заробітної плати для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальну допомогу на оздоровлення, та проводити його виплату без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, за виключенням фактично проведених позивачу з 14.09.2016 виплат.

Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 20.07.2017 адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачена позивачу і з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відноситься до складу грошового утримання судді і має враховуватись при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утриманні судді у відставці.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 скасовано постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 20.07.2017 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пенсійний орган правомірно відмовив позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням допомоги на оздоровлення, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.

Порядок обчислення довічного грошового утримання не регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» та «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», а чітко визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів», який є спеціальним і не пов`язує розмір складових суддівської винагороди, що враховуються при обчисленні щомісячного грошового утримання судді із сплатою страхових внесків.

Раніше КАС погодився з  рішеннями попередніх судів, які відмовили виправній колонії у скасуванні штрафу Держпраці.

Підписуйтесь на наш Telegram-кана л, щоб бути в курсі найважливіших подій