Верховний Суд висловився щодо визначення місця проживання дитини

При вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з’ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Суд зобов'язаний надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 333/1013/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що громадянка України просила суд визначити місце проживання її доньки з нею та стягнути з колишнього чоловіка на її користь судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Зазначала, що відповідач забрав дитину до себе та не повертає її. Всі розмови позивача з даного приводу ігнорує, рішення суду, яким встановлено місце проживання їхньої дитини не визнає та пояснює, що поверне дитину лише при наявності відповідного рішення. Також вказувала, що їй на праві власності належить частка квартири. У вказаній квартирі для дитини створені всі необхідні умови для її проживання та нормального розвитку. Вона має кімнату, яка мебльована для її комфорту.

Також зазначала, що має самостійний дохід і постійне місце проживання, спиртними напоями не зловживає, за місцем проживання характеризується позитивно, добре відноситься до доньки, займається її вихованням. Вказує, що відповідач веде аморальний спосіб життя, дозволяє собі застосувати фізичну силу до неї навіть у присутності їхньої дитини. Перебуваючи у батька, дитина стала більш замкнутою, у зв’язку з чим у позивача складається враження, що вона чогось боїться.

Батько дитини звернувся до суду із зустрічним позовом. Зазначав, що після розлучення, за їхньою взаємною згодою, донька почала проживати з матір’ю. Він добровільно надавав матеріальну допомогу на утримання доньки, займався її вихованням, відвідував дитину, займався підготовкою дитини до школи, водив її на підготовчі курси. Його не влаштовувало те, як вона доглядала, виховувала та утримувала дитину, але він заспокоював себе тим, що в подальшому все влаштується. Приблизно з середини січня 2017 року, він забрав доньку та вона почала мешкати з ним. Причиною стале те, що мати била дитину шнуром від телефону, тягала за волосся, морально знущалась над донькою. Часто залишала доньку одну вдома. Інколи брала її з собою та ночувала з нею у сторонніх осіб, не дотримувалась розпорядку для дитини, гуляла з нею до ночі. Також забирала кошти у дитини, які їй подарували.

Дитина це побачила та розповіла його матері. Після цього мати побила дитину та вигнала з дому. З цього часу дитина проживає з ним, боїться матір та не бажає проживати з нею.

Вказував, що між ним та донькою існують гарні стосунки, вона тягнеться до нього, він матеріально утримує її, створив для дитини всі необхідні умови для життя, розвитку, виховання. Він допомагає дитині в навчанні, відвідує гімназію, в якій вона навчається, цікавиться її розвитком, готує її до майбутнього життя.

Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини з батьком.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини, виходив із доцільності визначення місця проживання з батьком.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з положеннями частини першої статті 3, частини першої статті 9 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

ВС зауважив, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з’ясувати з ким із батьків вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Суд зобов'язаний надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно дійшли до висновку про наявність правових підстав для визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком, надавши першочергове значення інтересам дитини.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про повернення дитини у попереднє місце проживання: чи може один із батьків самостійно змінити місце проживання дитини.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.