Чи є обшук у справі про дрібне правопорушення обґрунтованим заходом: позиція ЄСПЛ

09:00, 31 октября 2020
Суд постановив, що захист порядку та прав інших є легітимною метою, але не завжди достатньою для втручання у права людини.
Чи є обшук у справі про дрібне правопорушення обґрунтованим заходом: позиція ЄСПЛ

29 жовтня було опубліковано рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дорож про Польщі» (CASE OF DOROŻ v. POLAND). Артур Дорож звернувся до ЄСПЛ у зв’язку із проведенням обшуку у його квартирі у справі про дрібне правопорушення. На думку заявника, обшук був непропорційними та непотрібним заходом у обставинах справи. Уряд же наполягав на законності проведення обшуку, під час якого шукали листівки, у яких була інформація про зарплату мера одного польського міста.

Обставини справи

У квітні 2011 року у містечках поблизу Домброви Тарновської невідомі залишили у громадських місцях листівки, на яких був зображений мер Домброви Тарновської та відомості про його заробітну платню. Поліція почала розслідування за цим фактом. За два дні після події поліція отримала інформацію, що Артур Дорож може бути причетний до цього та що він міг друкувати ці листівки.

Районний прокурор за фактом поширення листівок відкрив провадження про дрібне правопорушення у вигляді незаконного поширення реклами. 6 квітня прокуратура вирішила провести обшук приміщень, які належали заявнику, для того, щоб перевірити інформацію про можливу наявність у нього листівок та для подальшого використання їх як доказів.

На підставі відповідного рішення 11 квітня троє поліцейських провели обшук у помешканні пана Дорожа. Обшук тривав з 6:20 до 7 ранку – жодних листівок чи інших доказів поліцейські не знайшли.

18 квітня заявник звернувся до суду з апеляцією на рішення про обшук. Він зазначав, що у правоохоронців не було достатніх підстав для порушення його права на повагу до приватного життя та дому. У судових засіданнях у якості незалежного експерта брали участь представники Гельсінської фундації прав людини у Варшаві. Представники організації висловили сумніви щодо доречності та пропорційності заходів, які застосували органи влади відносно заявника. Вони зазначили, що листівки містили фотографію публічної особи та і без того публічну інформацію про зарплатню мера. На їх думку, поширення такої інформації підпадає під здійснення свободи висловлення і не має трактуватися як дрібне правопорушення.

20 червня районний суд Домброви Тарновської відхилив апеляцію Артура Дорожа. Суд вирішив, що обшук був законним та виправданим, адже він був єдиним способом підтвердити інформацію про наявність у заявника вдома доказів у справі про дрібне правопорушення.

Розгляд справи ЄСПЛ

Заявник скаржився, що у цій справі мало місце порушенням його прав на справедливий суд, на повагу до приватного і сімейного життя та на ефективний засіб юридичного захисту. Втім, Суд вирішив, що скарги заявника слід розглядати лише з погляду статті 8 Конвенції – права на повагу до приватного та сімейного життя.

Пан Дорож погодився з тим, що обшук мав законні підстави – відповідну статтю Кодексу про дрібні правопорушення. Втім, він апелював до того, що обшук був непропорційним та непотрібним заходом. До того ж, суд підтримав рішення про проведення обшуку не надавши додаткових аргументів, які могли б виправдати обшук. Більше того, він стверджував, що володіння листівками не є порушенням, а правоохоронці не мали належних доказів його участі у протиправних діях.

Уряд не погодився з такими доводами заявника і зазначив, що обшук проводився відповідно до польського законодавства. Також представник Польщі дотримувався позиції, що проведення обшуку в обставинах цієї справи було необхідним у демократичному суспільстві заходом.

ЄСПЛ визначив, що жодна сторона не заперечувала факт проведення обшуку, а також погодився, що проведення обшуку було передбачене законом та переслідувало легітимну мету – захист суспільної безпеки, запобігання заворушенням чи злочинам та захист прав і свобод інших. Отже, питання залишилося у тому, чи було втручання у права заявника «необхідним».

Суд окреслив свою задачу у цій справі наступним чином: «Суд повинен відповідно встановити, чи у обставинах цієї справи [втручання у право заявника] порушило справедливий баланс між відповідними інтересами, а саме: його правом на повагу до його житла з одного боку та запобіганням заворушенням та злочинам і захистом прав та свобод інших – з іншого. … Суд буде оцінювати зокрема те, чи підстави, які були використані для виправдання таких заходів були відповідні та переконливі, а також наявність адекватних та ефективних запобіжних заходів проти зловживань».

ЄСПЛ встановив, що на момент обшуку заявник не був ані звинуваченим, ані підозрюваним у жодному злочині. Більше того, у рішенні про проведення обшуку зазначено, що його проводили для збереження доказів – листівок. При цьому, у цьому рішенні не зазначено, чому правоохоронці вважали, що вони можуть бути саме у пана Дорожа вдома, і для чого необхідно було знайти листівки, зважаючи на те, що вони самі по собі не були незаконними – під питанням було їх поширення, а не виробництво чи зберігання. У рішенні також не згадуються жодні докази, крім інформації, яку нібито отримала поліція.

Крім того, Суд постановив, що відсутність належного обґрунтування цього рішення не було урівноважено подальшим його переглядом судом – районний суд не розглядав питання про відповідність та обґрунтованість рішення прокурора про обшук. Він обмежився лише розглядом питання про законність цього рішення та не зважив інтереси, які протиставлялися.

«У зв’язку з цим Суд не переконаний, що обшук дому заявника був виправданий відповідними та належними підставами. Суд нагадує, що держави, коли вживають заходів для запобігання злочинам та захисту прав інших, можуть вважати за необхідне… вдаватися до обшуків і вилучень для того, аби отримати докази певних злочинів у сфері, де іншим чином неможливо встановити винних. Такі заходи можуть здаватися необхідними і щодо дрібних правопорушень. Втім, зважаючи на серйозність втручання у право на приватне життя людини, щодо якої такі заходи здійснюються, необхідно чітко встановити потребу дотримуватися принципу пропорційності», – підсумували у ЄСПЛ.

Суд постановив, що обшук у квартирі заявника був проведений без належних на те підстав, зважаючи на те, що він проводився через дрібне правопорушення, яке здійснила інша особа. А тому таке втручання у права Артура Дорожа не було пропорційним, не переслідувало легітимну мету і, таким чином, не було «необхідним у демократичному суспільстві». Суд призначив заявнику компенсацію у розмірі 10 тисяч євро.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про позицію ЄСПЛ про те, чи є незарахування 8 років у СІЗО до терміну покарання порушенням права засудженого до довічного ув’язнення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур виходить на фінальний етап
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Михаил Радуцкий
    Михаил Радуцкий
    председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам здоровья нации, медицинской помощи и медицинского страхования
  • Татьяна Варфоломеева
    Татьяна Варфоломеева
    ректор Академии адвокатуры Украины
  • Анатолий Бидонько
    Анатолий Бидонько
    судья Харьковского окружного административного суда
  • Валентина Емельянова
    Валентина Емельянова
    директор Тестологического центра Национальной школы судей Украины
  • Александр Лысюк
    Александр Лысюк
    председатель Барышевского районного суда Киевской области
загрузка...