Навіщо Мін’юсту психіатрична експертиза у справах про адміністративні правопорушення

15:20, 9 ноября 2020
Уряд подав у Раду законопроект, яким у справи про дрібні адміністративні правопорушення запроваджується психіатрична експертиза.
Навіщо Мін’юсту психіатрична експертиза у справах про адміністративні правопорушення

Кабмін подав до Верховної Ради раніше погоджений законопроект Мін’юсту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо проведення судово-психіатричної експертизи в адміністративному провадженні». Законопроект має реєстраційний номер 4326 від 05.11.2020.

Проект Закону спрямований на впровадження процедури призначення судово-психіатричної експертизи при розгляді справ про адміністративні правопорушення.

Зокрема, проектом Закону пропонується доповнити КУпАП новою статтею 2801, яка буде передбачати, що у разі наявності достатніх даних про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, могла перебувати у стані неосудності під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності, орган (посадова особа), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, призначає судово-психіатричну експертизу за згодою або клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, або її законного представника.

У разі ненадання такої згоди протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами справи для подальшого розгляду та прийняття рішення невідкладно, але не пізніше 24 годин, надсилається органом (посадовою особою) до суду.

При цьому у разі необхідності за наявності достатніх підстав суд (суддя) може призначити судово-психіатричну експертизу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності без її згоди.

У зв’язку з цим призначенням судово-психіатричної експертизи без згоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливе лише за рішенням суду, яке ґрунтується на підставі достатніх даних.

Достатніми даними відповідно до проекту Закону визначаються видані закладами з надання психіатричної допомоги або лікарями-психіатрами документи, які підтверджують відомості про надання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, психіатричної допомоги та/або поведінку особи під час або після вчинення протиправної дії чи бездіяльності, яка була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Крім того, зазначеною статтею передбачається обов’язкова участь захисника під час вирішення питання щодо необхідності проведення судово-психіатричної експертизи.

Одночасно порушникам нададуть право отримувати правову допомогу захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КУпАП або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Проектом Закону також передбачено викладення в новій редакції статті 273 КУпАП з метою додаткового закріплення та уточнення відповідних обов’язків експерта, зокрема щодо можливості проведення експертизи за місцезнаходженням об’єкта з урахуванням положень статей 6, 12 Закону України «Про судову експертизу» виникла необхідність внесення відповідних змін до зазначеної статті.

У разі призначення судово-психіатричної експертизи адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня надходження висновку експерта щодо результатів її проведення.

Мін’юст пояснює необхідність таких норм необхідністю забезпечення недопущення необґрунтованого поміщення осіб, щодо яких розглядаються справи про адміністративні правопорушення, до медичних закладів для проведення судово-психіатричної експертизи.

Насправді Уряд ж на це підштовхує прийняття рішення Європейським судом з прав людини за результатами розгляду справи «Заїченко проти України (№ 2)» (заява № 45797/09) на користь заявника.

Так, у рішенні ЄСПЛ у вказаній справі наголошується на тому, що жодне позбавлення свободи особи, яка вважається психічно хворою, не може розглядатися як таке, що відповідає підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно було призначено без висновку медичного експерта. Це правило є застосовним навіть тоді, якщо метою тримання заявника є саме отримання медичного висновку. У термінових випадках або у випадках, коли особу затримано внаслідок агресивної поведінки, прийнятним може бути отримання такого висновку одразу після затримання. В усіх інших випадках необхідною є попередня консультація з лікарем.

Також ЄСПЛ у зазначеній вище справі вказує на те, що єдиною підставою поміщення заявника до психіатричної лікарні були сумніви судді щодо його стану психічного здоров’я, у зв’язку з чим суддя призначив стаціонарну психіатричну експертизу заявника, що означало поміщення його до психіатричної лікарні на строк до 30 діб, без отримання попереднього медичного висновку та за відсутності у матеріалах справи будь-яких медичних або інших документів, які б обумовлювали таке рішення.

ЄСПЛ у своєму висновку зазначив про існування прогалини у відповідному національному законодавстві, що стосується проведення судово-психіатричної експертизи в рамках адміністративного провадження та фактично відсутності врегулювання цього питання, що спричинило порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.

Дійсно, на сьогодні нормами КУпАП не визначено порядок та підстави проведення судово-психіатричної експертизи, що слугувало підставою. Саме цю прогалину Уряд намагається усунути.

Раніше Комітет підтримав ідею збільшення максимальної суми грошового переказу без ідентифікації клієнтів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Дмитрий Мальцев
    Дмитрий Мальцев
    судья Шевченковского районного суда Киева
  • Любовь Хилько
    Любовь Хилько
    заместитель председателя Кировоградского окружного административного суда
загрузка...