Поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду: позиція КАС ВС

08:05, 10 ноября 2020
Верховний Суд: суди повинні з особливою ретельністю перевіряти поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, особливо у випадку, коли до суду з позовом звертається суб’єкт владних повноважень.
Поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду: позиція КАС ВС

Процесуальні обмеження строку звернення до адміністративного суду із позовом направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу за позовом органу місцевого самоврядування до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ України), за участю третьої особи – товариства з обмеженою відповідальністю, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Суть цієї справи полягає у тому, що міськрада у липні 2019 року звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність ДАБІ України, яка не анулювала дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий третій особі у жовтні 2016 року, та зобов'язати відповідача анулювати відповідний дозвіл. Однак, судами першої та апеляційної інстанцій відмовлено у задоволенні клопотання міської ради про поновлення строку звернення до суду та повернуто позовну заяву на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у зв'язку із пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви та відмовляючи у поновленні пропущеного строку звернення до суду, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, оскільки про існування виданого дозволу та про те, що відповідачем прийнято рішення про відмову в анулюванні дозволу, позивач був поінформований у 2016 році, а причини пропуску строку є неповажними.

За позицією позивача причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а строк таким, що підлягає поновленню, оскільки про існування дозволу орган місцевого самоврядування дізнався лише у лютому 2019 року, коли на адресу міськради надійшло ряд звернень від громадян про неправомірність надання товариству дозволу на виконання будівельних робіт. 

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та залишив касаційну скаргу міськради без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Суд касаційної інстанції виходив із того, що згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Крім того, Верховний Суд врахував, що у своєму Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

При цьому, причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що міськрада була обізнана про існування дозволу на виконання будівельних робіт та його неправомірність ще у квітні 2016 року, коли міськрада прийняла рішення про ненадання згоди на будівництво третій особі та вирішила звернутися до ДАБІ України з заявою про анулювання дозволу, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилась із судами попередніх інстанцій про те, що обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого встановлення скороченого тримісячного строку для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог, слугує меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. При цьому, незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав через неналежне використання процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Постанова Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 640/12324/19 (адміністративне провадження № К/9901/36500/19).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Елена Кунец
    Елена Кунец
    судья Сумского окружного административного суда
  • Юлия Бойченко
    Юлия Бойченко
    судья Запорожского окружного административного суда
  • Сергей Балац
    Сергей Балац
    судья Хозяйственного суда Киева
загрузка...