Почему «Эпицентр» невозможно привлечь к ответственности за нарушение карантина

Как известно, 11 ноября Кабмин принял постановление, которым ввел «карантин выходного дня», а также ввел общегосударственный карантин вместо адаптивного. Полный список ограничений ранее публиковала «Судебно-юридическая газета».

Согласно с новыми правилами в субботу и в воскресение будет запрещен прием посетителей субъектами хозяйствования, которые осуществляют деятельность в сфере торгового и бытового обслуживания населения, кроме торговли продуктами питания в магазинах, 60% торговой площади которых предназначено для торговли продуктами питания, топливом, лекарственными средствами, изделиями медицинского назначения, ветеринарными препаратами, кормами.

В тот же вечер сеть строительных супермаркетов «Эпицентр» анонсировала «72-часовую» пятницу, заявив, что не собирается закрываться на выходные. «Продукты у нас есть, товары медицинского назначения, лекарства – есть, корм для животных – есть. Завозим топливо», - говорится в заметке «Эпицентра» в Facebook.

Глава Минздрава Максим Степанов бурно отреагировал на это, предложив руководству сети съездить в реанимацию и посмотреть, что происходит там.

Впрочем, есть правовые аспекты, которые действительно позволяют «Эпицентру» и подобным супермаркетам чувствовать себя спокойно.

Ранее, когда действовало еще постановление КМУ №211 от 11.03.2020 года, предусматривающее ограничение для строительных супермаркетов, «Эпицентр» также не понес ответственности.

Основная причина в том, что сотрудники магазинов (администраторы, продавцы, кассиры и пр.) не являются субъектами правонарушения.

К примеру, в решении Хмельницкого горрайонного суда от 21.05.2020 года отмечается следующее по поводу составленного на администратора торгового зала ООО «Эпицентр-К», в г. Хмельницком:

«Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів про те, що саме ОСОБА_1 є посадовою чи службовою особою гіпермаркету «Епіцентр К» м. Хмельницький ТОВ «Епіцентр К», відповідальною за дотримання у гіпермаркеті правил щодо карантину людей, у тому числі положень п. 8 ч. 2 Постанови КМУ № 211, а відтак, що вона є суб'єктом відповідальності за ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до наявної в матеріалах справи завіреної копії трудової книжки ОСОБА_1 22.05.2019 р. прийнята на посаду адміністратора відділу інформації гіпермаркету «Епіцентр К» м. Хмельницький ТОВ «Епіцентр К». Разом із тим, які саме обов'язки покладені на ОСОБА_1 , вказаний документ, як і інші матеріали справи, не містить».

Следовательно, производство закрыто.

Аналогично поступил Ленинский райсуд Николаева с протоколом в отношении кассира.

Кроме того, строительные торгово-хозяйственные гипермаркеты «Эпицентр», которых более 65 на территории всей Украины, не имеют статуса отдельных юридических лиц или же филиалов, или представительств, а имеют статус необособленных структурных подразделений в системе компании ООО «Эпицентр К», поэтому админпротоколы в отношении руководителей местных «эпицентров» рассыпаются в судах.

К примеру, Белоцерковский горрайонный суд Киевской области дело по статье 44-3 КоАП закрыл, поскольку директор гипермаркета, как отметил суд, является наемным работником (отметим, что аналогичная практика по наемным работникам есть и по другим объектам торговли):

«Суд пришел к убеждению, что поскольку лицо является лишь наемным работником - директором одного из строительных торгово-хозяйственных гипермаркетов «Эпицентр», которых более 65 на территории всей Украины, и которые не имеют статуса отдельных юридических лиц или же филиалов, или представительств, а имеют статус необособленных структурных подразделений в системе компании ООО «Эпицентр К», то лицо не является субъектом правонарушения, предусмотренного статьей 44-3 КоАП, так как директор не уполномочен прекратить работу магазина и эти обязанности на него не возложены», - отмечается в решении суда по делу №357/3394/20.

Аналогичная ситуация имела дело в Черкассах.

«В судебном заседании установлено, что ООО «Эпицентр К» является юридическим лицом, в состав которого входит необособленное структурное подразделение «Гипермаркет «Эпицентр К г. Черкассы», и который осуществляет представительство и защиту интересов Общества, финансируется Обществом, не имеет отдельного баланса, действует от имени общества и ответственность за деятельность необособленного структурного подразделения несет Общество, что подтверждено положением о необособленном структурном подразделении ООО «Епицентр К» «Гипермаркет «Эпицентр К г. Черкассы», утвержденного генеральным директором ООО «Эпицентр».
Продажа товаров в гипермаркете осуществляется непосредственно юридическим лицом ООО «Эпицентр К», единым должностным лицом, а директор маркета и другие работники выполняют свои трудовые функции в пределах своих служебных обязанностей.

«Отже, ОСОБА_1, як директор гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К» виконує обов'язки, як найманий працівник, відповідно до довіреності генерального директора ТОВ «Епіцентр К» від 27.12.2019, посадової інструкції та положення про невідокремлений структурний підрозділ ТОВ «Епіцентнр К» «Гіпермаркет «Епіцентр К м. Черкаси». Він не є фізичною особою підприємцем, ні посадовою особою ТОВ «Епіцентр К», до його службових обов'язків не входить питання приймання відвідувачів та здійснення роздрібної торгівлі від імені Товариства, він не наділенний будь-якими адміністративно-розпорядчими функціями й повноваженнями в межах ТОВ», - отмечается в решении Сосновского районного суда Черкасс по делу №712/2640/20. 

Подобная ситуация была и в Сумах (Заречный районный суд Сум не смог привлечь к ответственности коммерческого директора необособленного структурного подразделения «Гипермаркет «Эпицентр К» г. Сумы»), и в Запорожье (решение Октябрьского райсуда Запорожья по делу №331/1212/20  ), и в Днепропетровской области (решение Саксаганского районного суда Кривого Рога, решение Днепропетровского райсуда Днепропетровской области) и пр.

В решении от 30 июня 2020 года Октябрского райсуда Запорожья 3/331/792/2020 поставлен вопрос о том, может ли отвечать наемный работник за действия сети.

Полный текст решений публикуем ниже.

Справа № 175/1659/20

Провадження № 3/175/771/20

Постанова

Іменем України

28 травня 2020 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О. М., розглянувши матеріали, що надійшли із Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковська, Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , працюючої адміністратором ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»,

за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 03.03.2020 року надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 06.05.2020 року об 11 год. 00 хв. за адресою: Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Бабенка, №25 в магазині «Епіцентр К» ОСОБА_1 не припинила торгівлю тимчасово забороненими для продажу товарами, чим порушила вимоги абз. 1 пп. 8 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 зі змінами.

У судове засідання ОСОБА_1 надала письмові пояснення, у яких свою провину не визнала посилаючись на те, що вона не є посадовою особою TOB «Епіцентр К», яка в силу покладених компанією службових обов'язків та повноважень відповідно до ст. 14 КУпАП є відповідальною за дотримання всією компанією та її працівниками правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил, про які йдеться в ст. 44-3 КУпАП, саме тому вона не може бути суб'єктом інкримінованого їй правопорушення, оскільки є лише найманим працівником TOB «Епіцентр К», у зв'язку з чим просить закрити провадження по справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а також просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Відповідно до ст. 44-3 КУпАП відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення абз. 1 пп. 8 п. 2 постанови КМУ №211 від 11.03.2020 (зі змінами).

Так в абз. 1 пп. 8 п. 2 постанови КМУ №211від 11.03.2020 р. визначено заборону роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, місце роботи ОСОБА_1 (де й було складено даний протокол) є «ОСОБА_2 «Епіцентр ОСОБА_3», який у свою чергу є одним із багатьох невідокремлених структурних підрозділів компанії TOB «Епіцентр К», і не є окремою юридичною особою, тобто не є окремим суб'єктом господарювання та суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення за ст. 44-3 КУпАП у зв'язку з порушенням правил карантину, які були встановлені урядом згідно з постановою № 211 від 11.03.2020 року (в редакції на дату складення протоколу), тому ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки не уповноважена припинити роботу магазину і ці обов'язки на неї не покладені.

Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності до закону.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За ст. 9 КУпАП, що регламентує поняття адміністративного правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Крім того, до даного протоколу, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП інспектором не було надано підтверджуючі документи на підтвердження того, що вона є посадовою особою та несе адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами,

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суддя не в праві самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Також у судовому засіданні встановлено, що продаж товарів у гіпермаркеті здійснюється безпосередньо юридичною особою ТОВ «Епіцентр К2», єдиною посадовою особою, а директор маркету та інші працівники виконують свої трудові функції в межах своїх службових обов'язків.

Отже, ОСОБА_1 , як адміністратор гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К» виконує обов'язки, як найманий працівник, відповідно до посадової інструкції та положення про невідокремлений структурний підрозділ ТОВ «Епіцентр К». Вона не є фізичною особою підприємцем чи посадовою особою ТОВ «Епіцентр К», до службових обов'язків якої входять питання приймання відвідувачів та здійснення роздрібної торгівлі від імені Товариства, а також вона не наділена будь-якими адміністративно-розпорядчими функціями й повноваженнями в межах товариства.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 432355 від 06.05.2020 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки остання є лише працівником, а не безпосереднім суб'єктом, що здійснював зазначену в протоколі діяльність, тому в розумінні ст. 44-3 КУпАП не є суб'єктом вказаного правопорушення.

Таким чином, оцінивши надані докази, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАПу зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44-3, 247, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-1 КУпАП.

Копію постанови для відома направити ОСОБА_1 та надіслати начальнику Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.

Постанова набрала законної сили ___ ________ 20___ року.

Суддя   О. М. Бойко

30.06.2020 Провадження № 3/331/792/2020

Єдиний унікальний номер 331/1860/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю. О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працевлаштованого начальником відділу «Сантехніка» ТОВ «Епіцентр К», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 28.04.2020 року о 15 годині 43 хвилин у гіпермаркеті «Епіцентр», розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1-б, ОСОБА_1, будучи посадовою особою начальником відділу ТОВ «Епіцентр К», не припинив діяльність відділу будівельних матеріалів, що передбачає прийом відвідувачів, чим порушив підпункт 8 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами від 22.04.2020 року).

ОСОБА_1 та його представник адвокат Севастьянов В. В. у судовому засіданні провину не визнали та пояснили, що ОСОБА_1 є начальником відділу будівельних матеріалів ТОВ «Епіцентр К». Однак, ОСОБА_1 не є посадовою особою ТОВ «Епіцентр К», яка, відповідно до покладених на неї службових обов'язків, уповноважена приймати рішення, зокрема, про обмеження графіку роботи, обмеження роботи конкретних відділів, продажу товарів або закриття гіпермаркету чи його окремих відділів, у зв'язку із чим вважали складання протоколу щодо ОСОБА_1 безпідставним. Таким чином, вважали, що матеріали справи не містять жодних належних доказів провини саме ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за ст. 44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Диспозиція норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей, в даному випадку визначених Постановою КМУ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2» на усій території України з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року встановлено карантин, який у подальшому був подовжений відповідними постановами КМУ.

Відповідно до п. 2 зазначеної Постанови (в редакції від 23.04.2020 року) заборонено до 13 травня 2020 року роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садівним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв'язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів; провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, а також медичної практики, діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв`язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп`ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, надання послуг хімчистки, поштової та кур`єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; діяльності закладів розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є начальником відділу «Сантехніка» ТОВ «Епіцентр К», що підтверджується копією наказу № 306/к від 13.12.2018 року, тобто є найманим працівником.

Згідно положень ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державногореєстру юридичнихосіб,фізичнихосіб-підприємців та громадських формувань засновниками ТОВ «Епіцентр К» є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до Наказу № 30/04/10-2 від 30.04.2010 року «Будівельно-господарський гіпермаркет «Епіцентр К» м. Запоріжжя» є невідокремленим структурним підрозділом ТОВ «Епіцентр К». Директором ТОВ "Епіцентр-К" м. Запоріжжя є ОСОБА_5 , який і є посадовою особою суб`єкта господарювання, що здійснював відповідну господарську діяльність та може нести відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «Епіцентр К» звернулось до Кабінету Міністрів України з приводу роз'яснення підпункту 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів від 11.03.2020 року № 211.

Так, згідно відповіді прем'єр-міністра України ОСОБА_6 від 18.03.2020 року норми підпункту не розповсюджуються на об`єкти торгового і побутового обслуговування населення, які здійснюють торгівлю засобами гігієни, виробами медичного призначення, засобами зв'язку. Разом з цим, звернуто увагу на необхідність проведення дезінфекційних заходів, забезпечення проведення посиленого моніторингу та контролю за виконанням санітарно-епідемічних заходів, проведення температурного скринінгу.

Водночас, згідно плану протиепідемічних санітарно-гігієнічних та інженерних заходів щодо запобігання занесення і поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-Cov, на 2020 рік, в якому викладені заходи, що вживаються ТОВ «Епіцентр К», контроль за його виконанням покладено на генерального директора ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_7 .

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Беручи до уваги, що ані в Постанові Кабінету Міністрів України, ані у роз'ясненні прем'єр-міністра України не визначено порядок роботи гіпермаркетів, які мають структурні підрозділи та відділи, що здійснюють продаж тих товарів, що не були прямо визначені у постанові КМУ як виключення з переліку заборон, не зазначено про пряму заборону роботи таких підрозділів у складі гіпермаркетів, а також беручи до уваги, що ОСОБА_1 є найманим працівником, а не безпосереднім представником суб'єкта господарювання, що здійснював торгівлю товарами, та до його повноважень не входило прийняття рішення щодо обмеження прийому відвідувачів у торгівельному закладі, такі рішення директором ТОВ "Епіцентр К" м. Запоріжжя також не приймались та їх виконання на ОСОБА_1 не покладались, тобто в розумінні статті 44-3 КУпАП він не є суб'єктом даного правопорушення, на підставі чого доходжу висновку, що у справі відсутні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 256, 280 КпАП України, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 44-3 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процесу протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя: Ю.О. Пивоварова

Справа № 357/3394/20

3/357/1530/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23.04.2020 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з СЮПВП Білоцерківського ВП ГУНП у Київській області відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, директора будівельно-господарського гіпермаркету «ЕПІЦЕНТР - К», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності притягувався згідно протоколу про адміністративне правопорушення 10 жовтня 2019 року за ст. 178  ч. 1 КУпАП - попередження,

заст. 44-3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2020 року на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №214226 від 31 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, в якому зазначено, що 29 березня 2020 року о 13 год. 30 хв. за адресою: Київська область, в м. Біла Церква, вул. Леваневського 83, ОСОБА_1 ,будучи посадовою особою (керівник) директор будівельно-господарського гіпермаркету «ЕПІЦЕНТР - К», допустив продаж (реалізацію) товарів заборонених, підпунктом 3 пункту 2 постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду клопотання, в якому виклав свої пояснення та просив суд провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові докази по справі суд приходить до таких висновків.

Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Основною і обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиціїст.44-3 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених ст. 29 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Судом встановлено, що 29 березня 2020 року о 13 год. 30 хв. за адресою: Київська область, в м. Біла Церква, вул. Леваневського 83, Клепас, будучи посадовою особою (керівник) директор будівельно-господарського гіпермаркету «ЕПІЦЕНТР - К», допустив продаж (реалізацію) товарів заборонених, підпунктом 3 пункту 2 постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року.

Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативних актів, а саме до: Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"; інших актів законодавства; рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Відповідно до положень ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та Інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

На реалізацію статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб Кабінет Міністрів України 11.03.2020 р. видав Постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби НОМЕР_1, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Підпунктом 3 пункту 2 вказаної Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської *та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Таким чином, з Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, чітко вбачається, що відповідні заборони адресовані саме суб'єктам господарювання, а саме: суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв'язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, в спеціалізованих магазинах, які обов'язково повинні мати прямі контракти з операторами зв'язку, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Європейський суд з прав людини у п. 62 Рішення від 11.04.2013 р., яке набуло статусу остаточного, у справі «Вєренцов проти України» вкотре наголосив, що гарантія, встановлена у статті 7 Конвенції, що є істотним елементом верховенства права, посідає визначне місце у системі захисту за Конвенцією. Це твердження підкреслюється тим. що вона не допускає жодних винятків, навіть за статтею 15 Конвенції під час війни або іншої суспільної небезпеки. Ця гарантія має тлумачитися та застосовуватися, як це випливає з її предмету та цілі, у такий спосіб, щоб забезпечувати ефективний захист від свавільного переслідування, засудження та покарання (рішення у справах «С.В. проти Сполученого Королівства» (S.W. v. the United Kingdom), від 22 листопада 1995 року, п.34, Series А № 335-В, та «К.Р. проти Сполученого Королівства» (C.R. v. the United Kingdom), від 22 листопада 1995 року, п.33, Series А №*335-С).

При цьому Суд завжди розумів термін «закон» у його «сутнісному» значенні, а не у «формальному». Таким чином, він включав до меж цього поняття як акти нижчого ніж закони рівня, так неписане право (див., зокрема, mutatis mutandis рішення від 18 червня 1971 року у справі «Де Вільде, Оомс та Версип проти Бельгії» (De Wilde, Ooms and Versyp v. Belgium), n.93, Series A № 12). У підсумку, «закон» - це чинне положення, розтлумачене компетентними судами (див. рішення у справі «Лейла Сахін проти Туреччини» (Leyla Sahin v. Turkey) [ВП], заява № 44774/98. п.88. ECHR 2005-Х1) (п. 1. Рішення у справі «Вєренцов проти України»)

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (n.146) ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб. виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Також відповідно до положень Рішення ЄСПЛ від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.

У відповідності до п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Із наданих ОСОБА_1 письмових доказів, судом встановлено, що «ЕПІЦЕНТР» є суб'єктом господарської діяльності та у відповідності до переліку груп виду економічної діяльності відноситься до суб'єкту, який здійснює роздрібну торгівлю широким асортиментом товарів.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що оскільки ОСОБА_1 є лише найманим працівником директор одного з будівельних торгово-господарських гіпермаркетів «Епіцентр», яких є більше ніж 65 на території всієї України, які не мають статус окремих юридичних осіб, або ж філій чи представництв, а мають статус невідокремлених структурних підрозділів в системі компанії ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», то він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, так як не уповноважений припинити роботу магазину і ці обов'язки на нього не покладені.

Відповідно до ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №214226 від 31 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 заст. 44-3КУпАП видно, що правопорушення відбулося 29 березня 2020 року, але протокол складений 31 березня 2020 року.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі серії ГР №214226 від 31 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 заст. 44-3КУпАП не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАПу зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Справа № 712/2640/20

Провадження № 3/712/1322/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020року,суддя Соснівськогорайонного судум.Черкаси КончинаО.І.,розглянувши адміністративніматеріали справи,якінадійшли зДепартаменту патрульноїполіції Управлінняпатрульної поліціїв Черкаськійобласті відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором гіпермаркету ТОВ «Епіцентр», проживаючого: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2020 серії ГП № 111279, 19.03.2020 близько 13:10 год. за адресою : м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 29, гр. ОСОБА_1 будучи директором гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К» не припинив роботу відділів магазину будівельних матеріалів та прийом відвідувачів, працівники якого здійснювали торгівлю, чим порушив вимоги підпункту 3 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211та тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбаченест. 44-3 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбаченіст. 268 КУпАПта ст. ст.10,63 Конституції України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з 'явився, скерува заяву про розгляд справи у його відсутність, свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнає та просив врахувати письмові пояснення надані на адресу суду від 13.04.2020 року.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимогст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно зст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.

Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно дост. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність запорушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно з п.п. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, (зі змінами від 16 березня 2020 року) забороняється з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

До суду направлений адміністративний протокол серії ГП № 111279 від 19.03.2020,в якому зазначено,що ОСОБА_1 будучи директором гіпермаркету ТОВ «Епіцентр» не припинив роботу відділів магазину будівельних матеріалів та прийом відвідувачів, працівники якого здійснювали торгівлю, чим порушив вимоги підпункту 3 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211та іншими матеріалами справи.

Однак до даного протоколу, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 44-3 КУпАПінспектором не було надано підтверджуючі документи на підтвердження того, що ОСОБА_1 є посадовою особою та несе адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами,

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з приписів ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суддя не в праві самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Згідно з ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Епіцентр К» є юридичною особою до складу якого входить невідокремлений структурний підрозділ «Гіпермаркет «Епіцентр К м. Черкаси», який знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. 30 річчя Перемоги, 29, та який здійснює представництво і захист інтересів Товариства, фінансується Товариством, не має окремого балансу, діє від імені товариства та відповідальність за діяльністю невідокремленого структурного підрозділу несе Товариство, що підтверджено положенням про невідокремлений структурний підрозділ ТОВ «Епіцентнр К» «Гіпермаркет «Епіцентр К м. Черкаси» затвердженого генеральним директором ТОВ «Епіцентр ОСОБА_2 » ОСОБА_3 .

Продаж товарів e гіпермаркеті здійснюється безпосередньо юридичною особою ТОВ «Епіцентр К2», єдиною посадовою особою, а директор маркету та інші працівники виконують свої трудові функції в межах своїх службових обов'язків.

Отже, ОСОБА_1, як директор гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К» виконує обов'язки, як найманий працівник, відповідно до довіреності генерального директора ТОВ «Епіцентр К» від 27.12.2019, посадової інструкції та положення про невідокремлений структурний підрозділ ТОВ «Епіцентр К» «Гіпермаркет «Епіцентр К м. Черкаси». Він не є фізичною особою підприємцем, ні посадовою особою ТОВ «Епіцентр К», до його службових обов'язків не входить питання приймання відвідувачів та здійснення роздрібної торгівлі від імені Товариства, він не наділений будь-якими адміністративно-розпорядчими функціями й повноваженнями в межах ТОВ.

Виходячи з вищезазначеного, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 111279 від 19.03.2020 не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки останній є лише працівником, а не безпосереднім суб'єктом, що здійснював згадану в протоколі діяльність, тому в розумінні ст. 44-3 КУпАП не є суб'єктом вказаного правопорушення.

Оцінивши надані суду докази, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАПу зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44-3, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів із дня винесення постанови.

Ранее «Судебно-юридическая газета» писала, что за продажу электролампы, краски и кисти суд оштрафовал предпринимателя на 34 000 гривен.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.