Який номер скликання отримають новообрані місцеві ради та навіщо він їм потрібен

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу і в цілому законопроект «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» щодо поновлення єдиного порядку обчислення скликань № 4414.

Законопроект спрямований на поновлення єдиного порядку обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад).

Проектом передбачено, що місцеві ради, які будуть сформовані за наслідками місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, вважатимуться радами восьмого скликання, у тому числі і ті сільські, селищні, міські ради, де перші місцеві вибори пройшли вдруге поспіль внаслідок застосування норм Закону України від 16 квітня 2020 року № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад».

Проблема, яка потребує вирішення, викликана таким.

Сьогодні в Україні порушено єдиний порядок обчислення скликань всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад).

Визначення порядкової нумерації скликань місцевих рад в Україні отримало нормативне регулювання з прийняттям Закону України від 24 червня 2004 року № 1866-ІV «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)», яким існуюча на той час практика самостійного встановлення радами порядкового номеру своїх скликань була приведена до дати проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року із запровадженням кількох ключових положень, що вказували на порядок обчислення таких скликань.

Так, статтею 1 Закону передбачено, що скликання всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад) мають єдиний порядок обчислення; відлік скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад) розпочинається із скликання, обраного на виборах 1990 року, яке є першим скликанням; представницькі органи місцевого самоврядування (ради), обрані в 1994, 1998, 2002 та наступних роках, є, відповідно, представницькими органами місцевого самоврядування (радами) другого, третього, четвертого та наступних скликань.

Отже, за змістом даної статті, в Україні було запроваджено єдину нумерацію скликань місцевих рад, що отримала чітку прив’язку до конституційних строків повноважень місцевих рад і чергових виборів до них.

Слід зазначити, що відповідно до статей 2 і 3 Закону проведення позачергових та перших місцевих виборів не має впливу на нумерацію скликань. Обраний на позачергових виборах склад місцевої ради не вважається новим скликанням, а обраний на перших виборах вважається представницьким органом місцевого самоврядування (радою) чергового скликання, яке відповідає скликанню всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад).

Таким чином, за загальним порядком і зважаючи на вищевказані норми Закону місцеві ради, обрані на місцевих виборах 2015 року, є радами сьомого скликання. При цьому факт проведення перших виборів до органів місцевого самоврядування в об’єднаних територіальних громад у період сьомого скликання (2015-2020 роки) не давав підстав сформованим за наслідками таких виборів місцевим радам оголошувати себе радами наступного восьмого скликання з фактичним виходом за межі єдиної нумерації скликань представницьких органів місцевого самоврядування в Україні.

У свою чергу місцеві ради, які будуть сформовані за наслідками місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, мають вважатися радами восьмого скликання.

Це стосується і тих сільських, селищних, міських рад, де перші місцеві вибори пройшли вдруге поспіль внаслідок застосування норм Закону України від 16 квітня 2020 року № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», в якому місцеві вибори було визначено як перші у територіальних громадах, адміністративні центри та території яких були, відповідно, визначені та затверджені рішенням Кабінету Міністрів України.

Відхід від єдиної нумерації скликань спостерігався в період 2009-2011 років і був пов’язаний із Рішенням Конституційного суду України від 4 червня 2009 року № 13-рп/2009 у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України, яким положення статті 2 Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» від 24 червня 2004 року № 1866-IV було визнане неконституційним і втратило чинність.

За змістом даного судового Рішення, склад місцевої ради, обраний на позачергових виборах, мав вважатися її новим складом і строк його повноважень повинен бути аналогічним до строку повноважень ради, обраної на чергових виборах. Це фактично унеможливило єдину нумерацію скликань представницьких органів місцевого самоврядування в Україні і скликання місцевих рад, обраних на позачергових виборах, отримали іншу нумерацію, ніж в цілому по країні.

Наступним важливим фактором для розуміння проблематики обчислення скликань місцевих рад стало внесення змін до статті 141 Конституції України Законом України від 1 лютого 2011 року № 2952-VI «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Оновлена редакція конституційних норм передбачала, що строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років.

Тобто в Основному законі була зроблена безпосередня вказівка на єдиний вид місцевих виборів – чергові, виключно з якими відтепер мав пов’язуватися п’ятирічний строк повноважень місцевої ради.

Вищевказана обставина дає можливість порушити питання про необхідність єдиного порядку обчислення скликань місцевих рад.

Головне науково-експертне управління повідомляє, що існують випадки, коли ідентифікація складу місцевої ради та документальна фіксація того, яким саме складом (скликанням) місцевої ради приймаються акти цієї ради, має юридичне значення і також є важливою правовою інформацією (наприклад, при вирішенні питання відповідальності ради (її депутатів) за неправомірні рішення). Саме нумерація скликань дозволяє орієнтуватись в цьому питанні. Відсутність такої нумерації викликатиме труднощі у випадках, коли в одному скликанні органу місцевого самоврядування – раді, може бути фактично декілька послідовно обраних різних складів депутатів, що обиратимуться на позачергових виборах, а де-юре всі ці скликання зазначеної ради будуть мати ту ж саму нумерацію до проведення чергових виборів.

Також недостатньо зрозумілим такий підхід виглядає у випадках обрання нових місцевих рад внаслідок злиття, приєднання кількох адміністративно-територіальних одиниць (в проміжку часу між черговими скликаннями). Адже як новообрані ради, так і ті, діяльність яких припиняється, за проектом повинні мати однакову нумерацію скликань, хоча, попри однакову назву, вони є різними радами з різною територіальною юрисдикцією.

При цьому нова рада, яка фактично є радою першого скликання у відповідній новій адміністративно-територіальній одиниці, матиме порядковий номер скликання, який відповідатиме номеру скликання рад, обраних на чергових виборах, але не відповідатиме власному дійсному номеру скликання.

Такий підхід пропонується застосувати і до представницьких органів місцевого самоврядування (рад), обраних на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, які згідно із запропонованим у проекті новим пунктом 1-1 ст. 4 Закону вважатимуться представницькими органами місцевого самоврядування (радами) восьмого скликання.

На думку ГНЕУ, некоректна нумерація скликань місцевих рад викликатиме труднощі у правозастосуванні, а законодавчі приписи не повинні закріплювати юридичні механізми, які допускають певне викривлення дійсності. 

Раніше депутати взялися за реформу старостинських округів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.