Чи можна зобов’язати Президента Зеленського утриматися від публічного спілкування російською мовою

14:37, 21 января 2021
Спілкування Зеленського російською мовою: що вирішила Велика Палата Верховного Суду та чому з цим рішенням погодились не всі судді.
Чи можна зобов’язати Президента Зеленського утриматися від публічного спілкування російською мовою
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Як відомо, наразі в українському фейсбук-сегменті та інших соцмережах точиться дискусія стосовно штрафів за обслуговування в  ресторанах, магазинах, кафе, майстернях тощо російською мовою. Деякі депутати вважають такі санкції неприпустимими та навіть намагаються їх скасувати, інші – категорично проти.

Разом з тим, як свідчить судова практика, зобов’язати через суд Президента Володимира Зеленського публічно спілкуватися державною мовою неможливо.

Отже, позивач оскаржував до Верховного Суду спілкування Зеленського 23 травня 2019 року на форумі інтернет-діячів iForum-2019 недержавною мовою, вимагав визнати такі дії протиправними і зобов`язати Зеленського утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України при здійсненні своїх повноважень.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що виступ Президента на форумі російською мовою порушує його права у сфері застосування державної української мови та законний інтерес у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «конституційного права», передбаченого ч. 2 статті 19 Конституції України. Стверджує, що всупереч статті 24 Конституції відповідач створив привілеї за мовною ознакою для однієї з національних меншин України, що призводить до розпалення міжнаціональної ворожнечі та міжнаціональних конфліктів за мовною ознакою і створює реальну загрозу територіальній цілісності України.

Суд першої інстанції, яким у цьому випадку є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, рішенням від 10 грудня 2019 року відмовив у задоволенні позову.

Постановляючи таке рішення, він виходив з того, що внаслідок оскаржуваних дій між позивачем і Президентом Зеленським не виникло публічно-правих відносин, а доводи щодо наявності в діях Глави держави дискримінації, розпалення міжнаціональної ворожнечі та створення привілеїв за мовною ознакою є безпідставними та нічим не підтвердженими.

8 жовтня 2020 року Велика Палата Верховного Суду як апеляційна інстанція винесла постанову у цій справі (справа № 9901/393/19). Забігаючи наперед, зазначимо, що ВП ВС вважає: такий спір з Зеленським не можна розглядати за правилами будь-якого судочинства. Тобто, фактично, будь-який громадянин, який спостерігає публічне спілкування Президента російською мовою, але не має безпосередніх стосунків з Главою держави, не вправі звертатися до суду.

Велика Палата ВС зауважила, що станом на 23 травня 2019 року Закон «Про засади державної мовної політики», який зобов`язав усіх посадових та службових осіб володіти та спілкуватися державною мовою, вже втратив чинність відповідно до КСУ від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018. Натомість новий Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до якого Президент України зобов`язаний володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків, набрав чинності 16 липня 2019 року.

«Утім вказане не означає, що станом на 23 травня 2019 року Президент України як глава держави, гарант додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина не був зобов`язаний застосовувати державну мову під час виконання службових обов`язків», - підкреслила ВП ВС.

Разом з тим, ВП ВС додала, що у терміні «владні управлінські функції» зміст поняття «владні» полягає в наявності в суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

«Враховуючи наведене, виступ Президента України на форумі інтернет-діячів iForum-2019 не є реалізацією владних управлінських функцій стосовно позивача, а спір між сторонами не є публічно-правовим у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС», - вважає ВП Верховного Суду.

«Вимога позивача про визнання протиправним спілкування Президента Зеленського на форумі інтернет-діячів iForum-2019 23 травня 2019 року недержавною мовою з огляду на відсутність між сторонами спору, який є публічно-правовим, не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу позивача за правилами адміністративного судочинства. А крім того, вимога про визнання протиправними дій не є ефективною і в цивільному судочинстві, адже її задоволення не може усунути заявлене порушення права чи інтересу позивача. Аргументи про протиправність певних дій у цивільному судочинстві можуть бути підставою позову, а не його предметом.

З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимогу про визнання протиправним спілкування Президента України Зеленського В. О. на форумі інтернет-діячів iForum-2019 23 травня 2019 року недержавною мовою не можна розглядати за правилами будь-якого судочинства», - підкреслила ВП ВС.

Тобто, подібний спір не може розглядати жодний суд.

Чи можна зобов’язати Зеленського утриматися від спілкування російською

«Щодо вимоги позивача зобов`язати Президента України Зеленського В. О. утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України при здійсненні його повноважень, то Велика Палата Верховного Суду вважає, що ця вимога заявлена для уникнення можливих, прогнозованих майбутніх дій, які позивач вважає протиправними.

У разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматись від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи від вчинення дій на майбутнє (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 826/3244/15).

Враховуючи наведене та те, що спір за заявленими позовними вимогами не є публічно-правовим, вимога позивача про зобов`язання Президента України Зеленського утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України при здійсненні його повноважень теж не може бути предметом окремого судового розгляду», - вказала ВП ВС.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що вислови Президента України не створюють безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та обов`язків, не зумовили прийняття жодного рішення щодо нього і не призвели до виникнення публічно-правових відносин.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Окрема думка

Слід зауважити, що по даній справі є Окрема думка суддів ВП ВС, які не вважать постанову ВП ВС повністю вірною позицією.

«Будь-який громадянин України має право отримувати від суб`єкта владних повноважень інформацію саме українською мовою як державною. Недотримання суб`єктом владних повноважень обов`язку щодо використання державної мови в публічній сфері, зокрема і під час виступу особи як глави держави, може становити порушення зазначеного права особи та відповідно підлягає захисту в судовому порядку.

Український форум інтернет-діячів «iForum-2019» відповідно до розміщеної ним же інформації є громадським рухом, створеним групою ентузіастів, який присвячений проблемам розвитку інтернету й охоплює весь спектр пов`язаних з ним питань.

За обставинами справи у Президента України не було необхідності використовувати іноземну мову, оскільки спілкування відбувалося не з національними меншинами і не для цілей представництва інтересів держави перед іншими міжнародними суб`єктами. Так само під час виступу на тему «Гарант інновацій: створюємо майбутнє разом!» Президент України не здійснював політичної агітації його виборців, а офіційно доносив візію гаранта Конституції України щодо технологічного розвитку нашої держави.

Враховуючи наведене, публічний виступ Президента України як офіційної особи на форумі інтернет-діячів «iForum-2019» був реалізацією владних функцій щодо позивача, як і щодо будь якого іншого громадянина України.

Використання Президентом України недержавної мови під час офіційного виступу перед громадянами України становить порушення права таких громадян на отримання інформації від суб`єкта владних повноважень саме державною мовою відповідно до вимог статті 10 Конституції України.

Звернення громадянина з вимогою про судовий захист своїх порушених прав, свобод або законних інтересів у зв`язку з вчиненням неправомірних дій суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій підпадає під визначення саме адміністративного позову як засобу реалізації прав громадян на судовий захист у публічно-правових відносинах.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Частина друга статті 5 КАС України визначає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що участь Президента України у форумі інтернет-діячів «іForum-2019» 23 травня 2019 року не створила публічно-правових відносин між ним і позивачем, а позивач нібито не довів порушення його суб`єктивних прав відповідачем.

Позивач заявив дві вимоги щодо захисту порушених, на його думку, прав: визнати протиправним спілкування Президента України на форумі інтернет-діячів «iForum-2019» 23 травня 2019 року недержавною мовою та зобов`язати Президента України утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України при здійсненні його повноважень.

Вимога позивача про визнання протиправним спілкування Президента України на форумі інтернет-діячів «iForum-2019» 23 травня 2019 року недержавною мовою може бути використана для захисту права позивача на отримання інформації державною мовою за правилами адміністративного судочинства.

Вимога про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправною в адміністративному процесі є ефективним способом захисту порушеного права, на відміну від, до прикладу, цивільного судочинства, де аргументи про протиправність певних дій можуть бути підставою позову, а не його предметом.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про застосування статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово вказував на те, що визнання порушення конвенційного права саме по собі може бути достатньою справедливою сатисфакцією. Проводячи певну аналогію з таким підходом Європейського суду з прав людини, вважаємо, що у випадку невикористання Президентом України державної мови на заході, який не мав політичного характеру, не був пов`язаний із агітацією виборців і представництвом інтересів держави перед міжнародним співтовариством, задоволення позову про визнання протиправним спілкування Президента України недержавною мовою може бути ефективним способом захисту за відсутності іншого такого способу.

На нашу думку, Велика Палата Верховного Суду дійшла помилкового висновку про політичний характер виступу Президента України на форумі інтернет-діячів «iForum-2019» 23 травня 2019 року, не врахувавши юридичну обов`язковість для глави держави використання державної мови в силу приписів статті 10 Конституції України, яка становить основу конституційного ладу та створює для громадян України безумовне право на отримання інформації від глави держави саме українською мовою як єдиною державною», - зазначили судді Великої Палати Верховного Суду в Окремій думці.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Telegram канал Sud.ua
Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Сегодня день рождения празднуют
  • Роман Кисіль
    Роман Кисіль
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду
  • Лев Кишакевич
    Лев Кишакевич
    голова Етичної Ради, суддя Великої Палати Верховного Суду
  • Юрій Луганський
    Юрій Луганський
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді