На що чекати студентам та вступникам юридичних спеціальностей

11:21, 5 февраля 2021
У концепції реформування юридичної освіти передбачено: заклади зі специфічними умовами навчання, підпорядковані МВС, не матимуть можливості готувати юристів.
На що чекати студентам та вступникам юридичних спеціальностей

В Україні не стихає полеміка довкола Концепції реформування юридичної освіти.

У самій Концепції, зокрема, прописано, що в Україні надмірна кількість закладів вищої освіти, що готують правників, пропонується ліквідувати спеціальність «Міжнародне право» та проводити навчання зі спеціальності «Право» лише за ступенем магістра на денній, а не заочній формі. Крім того, прописано впровадження наглядових рад та дорадчих рад представників правничої професії при підготовці правників, а також акредитації освітніх програм правничих шкіл іноземними акредитаційними агентствами.  Запропоновано контроль досягнення здобувачем освіти результатів навчання у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту.  Заклади зі специфічними умовами навчання (наприклад, які підпорядковані Міністерству внутрішніх справ) не матимуть можливості готувати юристів.

Хто просуває дану концепцію

Над проектом Концепції працював великий колектив. Початкова редакція була напрацьована в Міністерстві освіти і науки України (МОН) відповідною робочою групою весною 2019 року. Зальна редакція концепції зроблена професорами Юлією Гришиною (яка є і народним депутатом), Наталією Кузнєцовою, Андрієм Бойком, доцентом Іваном ШемелинцемОлександром Пижовим (державним експертом Директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН) та іншими.

Опонентами виступають юристи, професорсько-викладацький склад окремих вишів та вишів системи МВС, також проти цього саме  Міністерство внутрішніх справ на чолі із заступником міністра внутрішніх справ Антоном Геращенком.

Аргументи прихильників

Прихильники  вказують, що проект Концепції та вже діюча редакція Закону України «Про вищу освіту» запроваджує окремі процедури ліцензування освітньої діяльності за «регульованими спеціальностями», якими є обидві юридичні спеціальності (081 «Право» та 293 «Міжнародне право»). При цьому вони переконують, що ніхто не ставить за мету закриття вишів.

За їхніми словами, якість вищої юридичної освіти, що здобувається за заочною формою, менш якісна за аналогічну освіту, здобуту за денною формою здобуття освіти. Це підтверджують дослідження результатів єдиного фахового вступного випробування з права. Тому зараз дискутується питання, чи може юридична освіта здобуватися заочно.

Важливим у цьому питанні є запровадження наскрізної магістратури (здобуття ступеня магістра на основі повної загальної середньої освіти). На думку авторів це дозволить якісніше забезпечувати освітній процес, належним чином організовувати практичну підготовку.

Думка опонентів

Науково-педагогічні працівники національних закладів вищої освіти, Української асоціації міжнародного права, Інституту законодавства Верховної Ради України, Європейської асоціації студентів права (ELSA Україна) провели Всеукраїнську конференцію «Вища юридична освіта в XXI столітті: виклики й перспективи розвитку».

У ній взяли участь понад сто правників-науковців, студентів і юристів-практиків. За підсумками роботи конференції учасниками схвалено Резолюцію за наслідками обговорення Концепції розвитку юридичної освіти. 

Визнати Концепцію розвитку юридичної освіти такою, що не відповідає потребам модернізації національної юридичної освіти на сучасному етапі і не віддзеркалює позитивного зарубіжного досвіду у зв’язку із нижченаведеним:

1.1) запропонований документ не враховує потреби ринку споживачів юридичних послуг, зважаючи на формалізацію процесу підготовки правників, усунення від юридичної освіти осіб, які прагнуть поєднати роботу і навчання, знищення спеціалізації в умовах запровадження уніфікованого кваліфікаційного іспиту;

1.2) не відповідає зарубіжному досвіду впровадження моделей надання професійної кваліфікації у країнах ЄС; не враховує структурної моделі підготовки фахівців, прийнятої в європейському просторі вищої освіти, необхідність гармонізації архітектоніки національної системи вищої освіти з європейською;

1.3) не забезпечує визнання на українському ринку праці рівня «бакалавр» як самодостатнього кваліфікаційного рівня;

1.4) зміщує юридичну професію й юридичну освіту, що призводить до хибного сприйняття вищої правничої освіти як суто професійної підготовки майбутніх адвокатів, суддів, прокурорів, нотаріусів;

1.5) оперує оманливим і суб’єктивним висновком про те, що правнича освіта та її якість мають стати панацеєю для усунення прорахунків у функціонуванні національної правової системи в цілому і насамперед системи правосуддя;

1.6) звужує перелік юридичних професій, що не відповідає сучасним реаліям ринку юридичних послуг. Так, крім суддів, адвокатів і прокурорів, слід визнати такі юридичні професії, як актуарій, арбітражний керуючий, виконавець, слідчий, юрисконсульт, поліцейський, оперуповноважений, приватний детектив, експерт-криміналіст, викладач правових дисциплін, науковець права, судовий розпорядник, помічник судді, помічник юриста (паралігал), юридичний журналіст, аудитор, юридичний інженер, юрист-міжнародник тощо;

1.7) створює передумови для зменшення конкурентоспроможності української юридичної освіти, ігноруючи глобалізацію мережі надання освітніх послуг, спрощений вступ до університетів Європи та США;

1.8) є перепоною для популяризації вищої юридичної освіти України за її межами та створення позитивного іміджу держави, оскільки документ передбачає, що здобуття вищої юридичної освіти відбувається за єдиною спеціальністю – 081 «Право», і виключає підготовку фахівців за спеціальністю 293 «Міжнародне право». У цьому зв’язку слід вказати, що іноземні студенти зацікавлені саме в підготовці за спеціальністю 293 «Міжнародне право». Більш того, знання лише української правової системи не можуть бути привабливими для іноземних абітурієнтів і замовників освітніх послуг;

1.9) запропонований контроль досягнення здобувачем освіти результатів навчання у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту за своєю суттю нівелює відповідальність ЗВО за освітню кваліфікацію, яку присвоює сам університет/інститут, ігнорує засади самостійності й автономності університетів, відстороняючи університети від присвоєння кваліфікації, визначення стандартів і методології освіти. Такий регулятор може бути лише контрольним механізмом доступу до певних професій – адвоката, судді, нотаріуса, прокурора тощо, а не замінником освітньої (академічної) кваліфікації; 

1.10) впроваджує радикальну й необґрунтовану уніфікацію спеціальності, за якою здійснюється підготовка юристів, що призведе до незворотних негативних наслідків для системи вищої освіти;

1.11) передбачає цілковите скасування в Україні системи відомчої юридичної освіти, що створює прямі загрози для внутрішньої безпеки держави, адже унеможливлює підготовку на національному рівні спеціалістів, потрібних органам і підрозділам МВС України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро, Державній пенітенціарній службі та іншим правоохоронним органам. Водночас МВС України є найбільшим замовником юридичних кадрів у державі, які апріорі не можуть бути підготовлені зарубіжними закладами освіти, класичними та профільними університетами, приватними закладами вищої освіти.

У рамках продовження дискусії стосовно цього питання відбулися дебати між прихильником впровадження концепції доктором юридичних наук, професором  Андрієм Бойком та противником кандидатом юридичних наук, заслуженим юрисом України Володимиром Сущенком.

У своїх виступах вони спиралися на вже окреслені вище аргументи. Однак було озвучено і дещо нове.

Зокрема Бойко у своєму виступі стосовно актуальності даної теми і необхідності таких змін вказував на низькій кваліфікації випусників-правників і невисокому рівні знань.

При цьому він уточнив, що не виступає проти заочної форми навчання. На його думку, вона має право бути, але її треба змінювати і покращувати, аби якість знань виросла.

Володимир Сущенко, навпаки, виступає категорично проти реформи. Зокрема, він вказав на те, що наскрізна магістратура обмежує право студентів на навчання, оскільки позбавляє їх права на отримання диплому бакалавра, можливості працювати. Також він вказав на необхідності збереження заочної форми навчання, адже це дуже актуально для працюючих, які не мають змоги вчитися очно. Він також вказав на той факт, що введення цих змін може створити передумови для зменшення конкурентоспроможності української юридичної освіти та стати перешкодою для популяризації вищої юридичної освіти.

Активно виступив він і проти того, аби виші системи МВС втратили право на підготовку юристів. Адже це створює загрози для внутрішньої безпеки держави, адже унеможливлює підготовку на національному рівні

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що 21 січня відбулося засідання Комітету Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій. Серед ключових проблем була піднята тема затвердження рекомендацій комітетських слухань на тему: «Реформування вищої юридичної освіти в Україні: проблеми та перспективи», яка викликала гостру полеміку і дискусію серед депутатів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Оксана Куриленко
    Оксана Куриленко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Чаплицький
    Віктор Чаплицький
    суддя Київського районного суду м. Одеси
загрузка...