Психіатрична експертиза в КУпАП: законопроект включено до порядку денного Ради

Верховна Рада включила в порядок денний урядовий законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо проведення судово-психіатричної експертизи в адміністративному провадженні». Законопроект має реєстраційний номер 4326 від 05.11.2020.

Відомості про це оприлюднені на сайті парламенту.

Законопроект, автором якого є Мін’юст, тривалий час «гуляв» коридорами парламенту, але нарешті сьогодні оцінку йому повинен надати Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Проектом Закону пропонується доповнити КУпАП новою статтею 280¹, яка буде передбачати, що у разі наявності достатніх даних про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, могла перебувати у стані неосудності під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності орган (посадова особа), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, призначає судово-психіатричну експертизу за згодою або клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, або її законного представника.

У разі ненадання такої згоди протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами справи для подальшого розгляду та прийняття рішення невідкладно, але не пізніше 24 годин, надсилається органом (посадовою особою) до суду.

При цьому у разі необхідності за наявності достатніх підстав суд (суддя) може призначити судово-психіатричну експертизу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності без її згоди.

У зв’язку з цим призначенням судово-психіатричної експертизи без згоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливе лише за рішенням суду, яке ґрунтується на підставі достатніх даних.

Достатніми даними відповідно до проекту Закону визначаються видані закладами з надання психіатричної допомоги або лікарями-психіатрами документи, які підтверджують відомості про надання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, психіатричної допомоги та/або поведінку особи під час або після вчинення протиправної дії чи бездіяльності, яка була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Крім того, зазначеною статтею передбачається обов’язкова участь захисника під час вирішення питання щодо необхідності проведення судово-психіатричної експертизи.

Проектом Закону також передбачено викладення в новій редакції статті 273 КУпАП з метою додаткового закріплення та уточнення відповідних обов’язків експерта, зокрема, щодо можливості проведення експертизи за місцезнаходженням об’єкта з урахуванням положень статей 6, 12 Закону України «Про судову експертизу», виникла необхідність внесення відповідних змін до зазначеної статті.

Мін’юст пояснює свою ідею необхідністю забезпечення недопущення необґрунтованого поміщення осіб, щодо яких розглядаються справи про адміністративні правопорушення, до медичних закладів для проведення судово-психіатричної експертизи.

Міністерство запевняє, що приводом для внесення законопроекту стало рішення Європейського суду з прав людини за результатами розгляду справи «Заїченко проти України (№ 2)» (заява № 45797/09) на користь заявника.

ЄСПЛ у вказаній справі наголошує, що жодне позбавлення свободи особи, яка вважається психічно хворою, не може розглядатися як таке, що відповідає підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно було призначене без висновку медичного експерта. Це правило є застосовним навіть тоді, якщо метою тримання заявника є саме отримання медичного висновку. У термінових випадках або у випадках, коли особу затримано внаслідок агресивної поведінки, прийнятним може бути отримання такого висновку одразу після затримання. В усіх інших випадках необхідною є попередня консультація з лікарем.

Також ЄСПЛ у зазначеній вище справі вказує на те, що єдиною підставою поміщення заявника до психіатричної лікарні були сумніви судді щодо його стану психічного здоров’я, у зв’язку з чим суддя призначив стаціонарну психіатричну експертизу заявника, що означало поміщення його до психіатричної лікарні на строк до 30 діб, без отримання попереднього медичного висновку та за відсутності у матеріалах справи будь-яких медичних або інших документів, які б обумовлювали таке рішення.

ЄСПЛ у своєму висновку зазначив про існування прогалини у відповідному національному законодавстві, що стосується проведення судово-психіатричної експертизи в рамках адміністративного провадження та фактично відсутності врегулювання цього питання, що спричинило порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.

ГНЕУ у висновку до законопроекту виклало певні зауваження.

• Оскільки поняття неосудності є станом психологічного здоров’я людини, при якому вона не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, то його визначення у кримінальному законодавстві України та КУпАП не повинні відрізнятися.
• Логічним було б відмежування проведення експертизи, при якій експерт надає письмовий висновок на поставлені питання, від залучення експерта у процес із розгляду справ про адміністративні правопорушення, коли необхідні дані можуть бути встановлені при даванні показань експертом.
• Доцільно чітко регламентувати процедуру отримання необхідних медичних документів або висновку спеціаліста органами, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, для призначення судово-психіатричної експертизи.
• Необхідні зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», у ст. 14 якого визначаються суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Раніше розповідалося, що судам дозволять розглядати справи про адміністративні правопорушення у режимі відеоконференції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.