У КПК змінять порядок обрання запобіжних заходів та запровадять заміну покарання довічно засудженим

Тиждень тому Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 4049 від 03.09.2020 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини». Попри звучну назву, законопроект спрямований не на порядок виконання рішень ЄСПЛ, а на виконання рекомендацій, які викладені в його рішеннях. Зокрема, автори законопроекту (Міністерство юстиції України), працюючи над законопроектом, використали рішення ЄСПЛ у таких справах:

- «Петухов проти України (№ 2)» (Запроваджується можливість особам, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавленні волі, заміни таке покарання більш м’яким);

- «Василь Іващенко проти України» та «Найдьон проти України» (Європейський суд в обох вказаних справах констатував порушення прав заявників, гарантованих статтею 34 Конвенції, з огляду на ненадання їм національними судами можливості отримати копії запитуваних документів);

- «Харченко проти України», «Чанєв проти України», «Кущ проти України».

Необхідність законопроекту міністр юстиції Денис Малюська раніше пояснював наявністю рішень ЄСПЛ, які знаходяться на контролі Ради Європи, і Україна несе величезні збитки внаслідок виплати компенсацій за ними.

Запропоновані зміни до Кримінального процесуального кодексу полягають у такому.

1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції у випадках розгляду питання про заміну довічного позбавлення волі в порядку статті 82 Кримінального кодексу України буде здійснюватися колегіально судом у складі трьох суддів (стаття 31 КПК).

На сьогодні нормами КК не передбачено дієвого механізму застосування умовно-дострокового звільнення до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Заміна засудженому призначеного судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років може бути здійснена лише в порядку помилування (частина друга статті 87 КК).

Під час виконання вироків суд отримає право вирішувати питання про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі більш м’яким (на покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк), колегіально судом у складі трьох суддів (статті 537, 539 КПК).

2. Виправданий, засуджений отримають права обвинуваченого на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після набрання судовим рішенням законної сили. Таке ж право отримає представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (стаття 43 КПК).
3. Запобіжні заходи будуть застосовуватися під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора (стаття 176 КПК).

ЄСПЛ констатує, що судочинство має бути змагальним та завжди забезпечувати «рівність сторін», стороною обвинувачення (прокурором) та підозрюваним/обвинуваченим (затриманим). Проте, якщо суддя, за відсутності клопотань сторін, ініціює питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, він де-факто виступає у процесі як сторона обвинувачення (прокурор), таким чином деформуючи роль суду та судді у процесі нагляду за дотриманням права на свободу та особисту недоторканість та виходячи за рамки судової функції. Крім того, без ініціювання розгляду такого питання судом, термін дії ухвали про тримання особи під вартою закінчується, а особу має бути негайно звільнено з-під варти.

4. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження (стаття 199 КПК).
5. Суд отримає право під час підготовчого судового засідання, а також під час судового розгляду, за клопотанням учасників судового провадження продовжити заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
6. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до спливу двомісячного строку з дня його застосування. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув’язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних це питання вирішує головуючий (стаття 331 КПК).
7. У резолютивній частині вироку судді будуть зазначати рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили (стаття 374 КПК).
8. Суд касаційної інстанції отримає право розглядати питання про обрання запобіжного заходу при скасуванні судового рішення і призначенні нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції (стаття 433 КПК).
9. Постанова суду касаційної інстанції також буде включати рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі про запобіжний захід (стаття 442 КПК).
10. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами при його скасуванні і направленні справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції у судовому рішенні вирішується питання про обрання запобіжного заходу.
11. Виправданий, засуджений, особа, стосовно якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру, потерпілий, представник юридичної особи, їхні захисники та законні представники отримають право звернутись із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, стороною в якому вони були до суду, де вони зберігаються (Запроваджується нова норма - стаття 533¹ КПК).

Засуджені, які відбувають покарання в установах виконання покарань, будуть звертатися до суду через адміністрацію таких установ із заявою про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, необхідних для захисту своїх прав і інтересів.

Такі електронні копії надсилаються судом до адміністрації установ виконання покарань за допомогою електронної пошти або інших засобів зв’язку у строк, об’єктивно необхідний для їх виготовлення, але не більше тридцяти днів з дня надходження такого звернення.

Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення надаватися не будуть.

ГНЕУ висловило такі сумніви щодо цього законопроекту: 

• Слідчий не наділений повноваженням щодо здійснення процесуальних дій в рамках кримінального провадження після передання кримінального провадження до суду, це є невластивою для нього функцією (йдеться про клопотання про запобіжні заходи). Як в чинному КПК, так і в проекті відсутні норми, які б визначали порядок вирішення питання про застосування запобіжних заходів після закінчення досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання.
• З огляду на назву ст. 199 КПК, до якої пропонуються зміни, вона присвячена регулюванню порядку продовження строку виключно такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Але зі змісту вказаної норми продовження запобіжного заходу передбачається для всіх без винятків запобіжних заходів. Відтак, або назва ст. 199 КПК потребує узгодження з її змістом, або зазначене питання підлягає регулюванню в іншій статті КПК.
• ГНЕУ не погоджується з пропозицією проекту щодо визначення права засудженого на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження саме у КПК.

Визначення правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов’язків є завданням кримінально-виконавчого законодавства України.

Ознайомлення засудженого з матеріалами кримінального провадження відбуватиметься на стадії виконання вироку, за яким він відбуватиме покарання в установі відбування покарань, а відтак зміни щодо порядку ознайомлення, отримання електронних копій матеріалів кримінального провадження та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, необхідно вносити саме до КВК.

У проекті відсутні норми, які б визначали порядок передачі засудженому відповідної інформації адміністрацією установи виконання покарань.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що за плюндрування поліцейського однострою будуть штрафувати.