Неякісні косметологічні послуги: як реагує судова практика

Судові спори з приводу надання косметологічних послуг не надто розповсюджені в Україні.

Проте навіть в існуючих спорах суди формулюють цікаві висновки.

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 335/2782/20 визначив, які косметологічні послуги вимагають ліцензування.

Так, естетична косметологія не потребує наявності ліцензії чи будь-яких інших спеціальних дозволів. Вона включає гігієнічну, декоративну косметику та макіяж. Відповідно до Національного класифікатору ДК009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», естетична косметологія охоплюється КВЕД 96.02 (надання послуг перукарнями та салонами краси).

Однак, якщо косметологічні послуги пов`язані з інвазійним втручанням або іншим видом медичної практики (медична косметологія), необхідним є дотримання законодавства України, що регулює господарську діяльність з медичної практики. Тобто, така особа має діяти за наявності відповідної ліцензії.

Підставою для іншої справи № 440/4973/19 стала скарга громадянки у якій, зокрема, заявниця просила Головне управління Держпродспоживслужби здійснити перевірку дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері послуг щодо безпеки продукції, що використовується під час надання косметологічних послуг.

Приводом було надання косметологічних послуг, внаслідок яких була завдана шкода здоров’ю.

Постановою про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме відшкодування завданих йому збитків внаслідок виявлених недоліків у наданій косметологічній послузі, Держпродспоживслужба застосувала до ФОП штраф у розмірі 70000,00 грн.

Не погодившись із спірною постановою про застосування штрафу, ФОП звернулася до суду першої інстанції із позовними вимогами.

При розгляді справи суд звернув увагу на те, що під час проведення перевірки контролюючим органом не з`ясовувалося питання щодо наявності недоліків у наданій послузі, не досліджувалося питання відповідності наданих послуг вимогам нормативної документації, оскільки останнім зазначено, що суб`єктом господарювання не доведено, що недоліки виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили. Що, на думку суду, свідчить про неповноту проведення перевірки.

У справі № 755/5148/18 позивач погодилась пройти косметологічну процедуру по догляду за шкірою обличчя, але отримавши відчуття печіння, зуду та побачивши своє обличчя почервонілим, відмовилась подалі проходити її, оскільки на шкірі обличчя з`явилась алергія.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що в силу ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» має право на відшкодування шкоди, завданої її здоров`ю продукцією неналежної якості. Позивач стверджує, що договір про надання косметичних послуг та товарів, укладений під впливом обману, не створює юридичні наслідки. Також зазначала про порушення відповідачем ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», якою нечесна підприємницька практика забороняється.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області встановив, що положення оспорюваного Договору про надання косметичних послуг та товарів свідчать про те, що вказаним договором закріплено можливість ТОВ (продавцю товару та виконавцю послуг) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем.

Також умовами договору фактично надається право ТОВ не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця) або за Згодою сторін, а у п. 5.3 Договору однозначно визначено, що у випадку відмови Клієнта від Договору з цього ініціативи розмір фактично оплаченого Клієнтом першого платежу (завдатку), визначеного у п. 5.2.2 Договору, у грошовій формі не повертається. Завдаток може бути повернутий Клієнту лише шляхом надання послуг на суму, що не перевищує розмір завдатку.

Усі можливі ризики щодо можливих негативних наслідків для здоров`я внаслідок використання вказаного в договорі Комплексу по догляду несе споживач та, у разі виникнення таких ускладнень (наприклад алергічних реакцій при непереносимості матеріалів, дозволених до застосування), не звільняється від обов`язку оплатити передбачені договором послуги в повному обсязі, а також позбавлений можливості розірвати договір в односторонньому порядку (п. 9.4 Договору).

Такі умови для позивача як покупця та споживача послуг є кабальними, створюють неможливість відмовитись від непотрібних та шкідливих для його здоров`я товару та послуг та є несправедливими в силу вимог ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зазначений Договір встановлює жорсткі обов`язки споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Тож, такий договір про надання косметичних послуг та товарів було визнано недійсним.

Раніше КГС пояснив, що має кваліфікуватися як бездіяльність державного органу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.